Про авторку

З 2014 року українська армія дуже змінилася. Сьогодні у ній служить 27 тисяч жінок, це більше як 10 % особового складу — пропорція така сама, як в арміях країн НАТО. Та чи просто жінкам нести військову службу сьогодні? Жіночий ветеранський рух, адвокаційна кампанія «Невидимий батальйон» засвідчують низку проблем. Про них говорять і самі військовослужбовиці. Як змінити ситуацію?

Латинська Америка — це країни Південної і Центральної Америк та острови Карибського басейну, жителі яких розмовляють успадкованими від колонізаторів романськими мовами. На згадку про загарбників залишилися також консервативний католицизм, расизм, сексизм і найгірші прояви капіталізму. Сьогодні країни Латинської Америки є полем множинних дискримінацій і займають перші місця в рейтингах найнебезпечніших країн для жінок. Місцевий фемінізм фокусується не лише на правах жінок — інтерсекційна повістка охоплює права корінних народів, боротьбу з расизмом і бідністю. Опір жінок гнобленню почався ще в ХVІІ столітті і триває досі. Попри завзятість жінок, при владі ще багато консерваторів. Наразі латиноамериканські феміністки мають стабільну повістку — легалізація абортів, зупинення феміцидів та дискримінації на побутовому, професіональному й інших рівнях.