Про авторку

Багато жінок припиняють годувати дітей груддю, коли виходять на роботу, і це не завжди пов’язано з особистим бажанням. Частина мам хоче й далі годувати, але не робить цього, бо не відчуває підтримки з боку роботодавця й колективу; не має комфортних умов для зціджування та/або годування; не завжди знає, як організувати цей процес. У цій статті йтиметься про зміни, потрібні, щоб створити умови й можливості для жінок м’яко реінтегруватися на ринок праці, та про рекомендації мамам, які повертаються до роботи і хочуть зберегти грудне вигодовування.

Щороку понад мільйон людей в Україні страждає від різних форм насильства у своїх родинах. За даними Мінсоцполітики, найбільше звернень про домашнє насильство надходить від жінок (86 %). Крім фізичного й психологічного насильства, вагітні й матері в декреті  можуть зазнавати економічного насильства від своїх партнерів чи інших членів родини, які «заробляють на життя». Чи є методи боротьби з цією проблемою?

Жінка, яка народила дитину, теж новонароджена і потребує уваги й турботи. В Україні немає розуміння цього і можливостей для якісного відновлення жінок після пологів. У нас існують такі поняття й процеси, як ведення вагітности і ведення пологів, але немає третього, не менш важливого компонента — ведення періоду після пологів. Ситуацію потрібно терміново змінювати, адже від якости післяпологового відновлення залежить надалі психічне і фізичне здоров’я жінки.