3862 
Серед українських матусь спостерігається тенденція скорочувати свою декретну відпустку. З одного боку, це пов’язано з бажанням продовжувати кар’єрне зростання, а з іншого — з фінансовою залежністю від соціальних виплат та заробітку партнера чи інших членів родини. У яких економічних умовах живуть матері і чи достатньо держава їм допомагає? Розберімося.
Згідно зі статистикою, за 2017 рік лише 3 % відпусток по догляду за дитиною було оформлено на чоловіків. По-перше, це пов’язано зі стереотипом про те, що декретна відпустка — «не чоловіча справа», а обов’язок жінки. По-друге, така статистика пояснюється ще й економічним чинником: відпустка по догляду за дитиною в Україні не оплачується, а допомога від держави така мала, що на когось у родині лягає обов’язок забезпечувати дитину і партнера/-ку. З огляду на те, що жінки, за даними Держстату, заробляють на 19,5 % менше за чоловіків, зрозуміло, чому для багатьох родин вигідніше, щоб саме жінка була вдома з дитиною, а чоловік — на роботі.
Виплати для вагітних і матерів
Згідно з українським законодавством, жінка має право піти в декретну відпустку, починаючи з 30-го тижня вагітности. Ця відпустка буває двох видів — відпустка у зв’язку з вагітністю й пологами та відпустка по догляду за дитиною до трьох років.
Відпустка у зв’язку з вагітністю однією дитиною триває 126 днів: 70 календарних днів до пологів і 56 днів після. Для жінок, які виношують більше як одну дитину, передбачено 140 днів відпустки (по 70 днів до й після пологів). Протягом цього часу жінки отримують з Фонду соціального страхування грошову допомогу в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.
За даними Держстату, у четвертому кварталі 2020 року середня зарплата жінок в Україні становила 11 558 гривень. Проте слід розуміти, що розмір грошової допомоги у зв’язку з вагітністю залежить від регіону, від сфери зайнятости жінки та від того, чи отримує вона зарплату офіційно. Якщо роботодавець виплачує персоналу «мінімалку» і «суму в конверті», то середня зарплата й, відповідно, допомога від держави буде в межах 5 тис. гривень.
Крім того, для України типова ситуація, коли роботодавець вимагає від вагітної жінки звільнитися за власним бажанням, щоб не виплачувати їй відпускні. Таку практику заборонено законодавством, бо роботодавці не мають права звільняти вагітних і матерів дітей до трьох років за своєю ініціативою, а в разі порушення цих засад повинні відповідати перед законом. Однак жінки не завжди можуть захистити свої права, адже звернення до суду, збір доказів, пошуки адвоката вимагають і фінансових, і часових ресурсів.
Безробітні жінки так само отримують декретні виплати. Цього року їхній розмір зріс у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму, але вони досі не перевищують навіть 3 тис. гривень (з 1 грудня 2020 року безробітні жінки отримували від держави 2 383 грн; з 1 липня 2021 року отримують 2 635 грн; з 1 грудня 2021 року отримуватимуть 2 749 грн). Щоб отримати ці гроші, слід звернутися в регіональне відділення праці й соціального захисту за місцем реєстрації.
Одразу після народження дитини сім’я отримує 10 320 гривень виплат. Далі сім’я отримуватиме по 860 гривень щомісяця до досягнення дитиною трьох років. Відпустку по догляду за дитиною не оплачують ні держава, ні підприємство, отож у результаті за три роки жінка отримує лише 41 280 гривень допомоги (10 320 грн одразу + 860 грн × 36 місяців), що, по суті, робить її залежною від заробітку партнера чи інших членів родини.
Окремої уваги вимагає питання допомоги самотнім жінкам. За офіційною статистикою, в Україні є 195 тисяч самотніх матерів, які отримують соціальні виплати від держави. Середній розмір цих виплат становить 2 500 гривень на місяць. З літа 2020 року правила нарахування цих виплат змінилися, їх можуть отримувати лише ті жінки, які офіційно працюють або перебувають на обліку в службі зайнятости, не живуть із батьком дитини і ще відповідають низці інших вимог. Такі зміни депутати внесли тому, що, на їхню думку, багато матерів не реєструють шлюб зі своїм партнером, щоб отримувати допомогу від держави. Тобто отримати ці соціальні виплати самотнім матерям стало важче, адже їм треба довести, що вони відповідають усім вимогам.
Економічне насильство щодо жінок
Щороку понад мільйон людей в Україні страждає від різних форм насильства у своїх родинах. За даними Мінсоцполітики, найбільше звернень про домашнє насильство надходить від жінок (86 %). Крім фізичного й психологічного насильства, вагітні і матері в декреті можуть зазнавати економічного насильства від своїх партнерів чи інших членів родини, які «заробляють на життя».
Як зазначає міжнародна правозахисна організація Amnesty International, економічне насильство — це форма домашнього насильства, коли одна людина позбавляє іншу житла, одягу, документів, коштів, особистих речей, відмовляє в лікуванні чи піклуванні, забороняє працювати й навчатися або, навпаки, примушує до праці, користуючись при цьому фізичною силою, залякуваннями або фінансовими перевагами. Зазвичай жертвами такого насильства стають саме жінки, зайняті неоплачуваною хатньою роботою й піклуванням про дітей та старших членів родини.
В Україні немає офіційної статистики про те, скільки жінок потерпає від економічного аб’юзу з боку партнерів. Однак дослідження, яке 2014 року провів американський фонд Allstate Foundation, показало, що 98 % жертв домашнього насильства зазнавали й економічного насильства. Це призводить до того, що часто жінки, які стають жертвами насильства, не можуть вільно покинути своїх партнерів, бо не мають фінансової незалежности, зокрема коштів на виховання дитини.
Як бачимо, соціальні виплати від держави не можуть повністю покрити потреби матерів, унаслідок чого жінка опиняється в економічній залежності від свого партнера чи інших членів сім’ї. Хоча українське законодавство дозволяє брати декретну відпустку не лише матерям, а й батькам, переважно обов’язок бути з дитиною лягає на плечі саме жінки.
Через усі ці чинники жінки часто не лише мусять переривати свій кар’єрний розвиток, відлучатися від колективу і професійної спільноти, а й можуть ставати жертвами економічного насильства. А держава, у Конституції якої написано про її соціальність, мало як допомагає вирішити цю соціальну проблему — і у фінансовій сфері, і в законодавчій, і в комунікаційній.
Економічні перспективи жіночої зайнятости
Міжнародні дослідження показують, що підвищення рівня зайнятости жінок може суттєво впливати на економічне зростання. Скажімо, в McKinsey розрахували: якщо рівень зайнятости жінок у світі зрівняється з рівнем зайнятости чоловіків, світовий ВВП зросте на 28 трильйонів доларів до 2025 року. 27-ма Міжнародна організація праці (МОП) стверджує, що зменшення розриву в зайнятості між чоловіками й жінками на 25 % принесе додаткові 5,8 трильйона доларів до 2025 року.
Як може вплинути збільшення рівня зайнятости жінок на економіку України? Про це йдеться в дослідженні «Як збільшити зайнятість жінок і чому важливо це для економіки» (проведено за підтримки «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні»).
Населення України, особливо працездатного віку, щороку зменшується. Це відбувається і через міграцію, і через природне скорочення. У 2018 році природне скорочення населення становило 252 тис. осіб.
Дослідження Центру економічної стратегії, проведене 2018 року, показує, що близько 4 млн українців залучено до міграційних процесів, із них 2,6–2,7 млн осіб перебувають за кордоном одночасно. Крім того, населення старішає. У 2019 році частка дітей (0–14 років) становила 15 %, особи працездатного віку (15–64 років) — 68 %, а пенсіонери (65 років і старше) — 17 % від усього населення країни. Для порівняння, 1991 року вікова структура населення мала такий вигляд: 22 % дітей, 66 % осіб працездатного віку і 12 % пенсіонерів. Отже, з огляду на постійне скорочення і старіння населення додаткова робоча сила стає дедалі потрібнішою, щоб забезпечити економічне зростання.
В ідеальному сценарії збільшення рівня зайнятости жінок може принести 21 % додаткового економічного зростання (23,62 млрд дол.). Навіть реалістичніші сценарії показують, що річне економічне зростання може пришвидшитися від 7 %, або 7,53 млрд дол. (якщо рівень зайнятости жінок дорівнюватиме рівню зайнятости чоловіків) до 9 %, або 10,83 млрд дол. (коли рівень зайнятости жінок буде таким, як у Швеції).
Які дії потрібні, щоб досягти економічної рівности в Україні? Основні з них, на нашу думку:
- Імплементація Директиви ЄС 92/85/ЄЕС про охорону праці вагітних працівниць, породіль і годувальниць та 96/34/ЄС про рамкову угоду щодо батьківської відпустки, укладену UNICEF, CEEP і ETUC.
- Внесення відповідних змін у законодавчу базу.
- Створення комфортної інфраструктури для поєднання материнства / батьківства та професійної реалізації: створення лактаційних кімнат для матерів, які годують на підприємстві, популяризація кідс-френдлі офісів, створення соціальних коворкінгів.
- Передбачення права для батьків працювати віддалено від робочого місця.
- Запровадження системи мотивації для чоловіків, які ідуть у декретну відпустку, як це зроблено, наприклад, у Швеції, коли виплату (збереження 78 % заробітку і ще 45 днів із фіксованою «ставкою» близько $19 на день) отримує кожен із батьків, хто йде в декрет, а якщо один із них відмовляється, родина просто втрачає ці гроші.
- Надання можливостей коригувати робочий час, як у Британії й Нідерландах.
- Створення онлайн-платформ для зустрічі роботодавців і працівниць, отримання необхідних послуг, пов’язаних із поверненням на ринок праці, як у Польщі.
- Підтримка жіночого підприємництва (інформаційні консультації, фінансова підтримка, наставництво) за прикладом Швеції.
- Інші зміни, які забезпечують реінтеграцію матерів на ринок праці.
* * *
Дізнатися більше про соціальні виплати та про перші документи немовляти можна, зателефонувавши на «гарячу лінію» підтримки батьків після пологів. Безкоштовно за номером телефону 0 800 500 313.
«Гарячу лінію» організовано в рамках проєкту «Європейський Союз для сталости громадянського суспільства в Україні», який упроваджує Isar Ednannia за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Текст підготовлено у співпраці з ГО «Клуб підтримки вагітності та материнства “Лада”».
Редакторка Юліана Зелена.
Дізнатися більше про ГО «Лада» в соціальних мережах:
https://www.facebook.com/GOkpvmLada
https://www.instagram.com/go.lada
Телеграм-бот підтримки мами після пологів:
Щоб мама була в ресурсі!
