Пам’ятаєте анекдот, як жінка усамітнюється, щоб робити дітям хорошу маму? У цій історії справді закладено велику мудрість. Тій мамі знадобилося всього нічого — щодня зачинятися на якийсь час у кімнаті та пити чай зі смаколиками. Її діти вже підросли й могли в цей час гратися самі. Кімната, де жінка залишається сама, стає наче місцем її сили. Там вона може зібратися з думками, перевести дух, розслабитися і помріяти. Там вона не мама, не дружина, а просто жінка. Це ресурсний час, коли ніхто не має права її турбувати, бо тоді твориться магія — мама повертає собі себе.
Чи важко насправді організувати собі такий короткий ретрит у домашніх умовах? Або й за межами дому — в машині, в улюбленому кафе, в парку. Фізично — ні. А от психологічно дозволити собі таке «нахабство», як час на себе, уміють не всі. Дехто з жінок думають, що дітям потрібно приділяти максимум уваги. Вони намагаються зробити все можливе для щастя й розвитку своїх дітей. Водять на різноманітні гуртки, шукають якийсь спеціальний брендовий одяг, возять на найкреативніші розваги. І це круто, якщо при цьому мама не забуває про себе. Якщо вона може інколи сказати чоловікові й дітям, що сьогодні вона йде з подружками в боулінг, а вони хай самі вигадують, чим займатися і де взяти вечерю.
Багато жінок не відчувають внутрішнього права хоч на короткий час «забити» на свою роль мами й дружини. Інколи доходить до того, що жінка навіть не може помитися чи сходити в туалет із зачиненими дверима. Бо дитя, навчене, що мама з ним 24/7, починає верещати «Хочу з тобою!».
Ми розуміємо, що до певної пори мама для дитини — це цілий світ. І що потім дитина виросте й випурхне з наших обіймів, наче пташка у вікно. І що потрібно цінувати весь час разом. Однак треба ж якось вижити і не з’їхати з глузду. Бо бути мамою — це не суцільне милування своїм малям і цілування рожевих п’яточок. Це ще й величезна робота з догляду за дитиною, уміння повсякчас витримувати прояви її нервової системи, що розвивається. Іноді дуже нервової. І хоча мама — всесвіт, це не означає, що вона повинна забувати про себе.
Від такого здорового егоїзму суцільна користь: і для мами, і для дітей. Якщо мама щодня якийсь час займатиметься лише приємними для неї справами, це призведе до нечуваних наслідків: покращиться настрій, знизиться роздратованість, підніметься самооцінка. І знову заблищать очі.
А для дітей це гарний урок. Коли діти бачать, що мама має якісь власні справи й інтереси, що її життя ширше й глибше, ніж кухня та дитячий майданчик, вони вчаться бути щасливими. Маючи такий приклад, вони в процесі дорослішання розуміють, що здатні самі будувати життя своєї мрії. Здатні наповнювати його різноманітними цікавинками. «Мусиш» перетворюється на «можеш» і «хочеш».
Мама, у якої є власне життя, дарує таку можливість і дітям. Вони швидше навчаться піклуватися про себе, прислуховуватися до своїх бажань і потреб. Вони поважатимуть мамин час, а потім і час інших людей. Головне, щоб мама вміла насолоджуватися і часом з дітьми, і власним правом на тишу й усамітнення.
Якщо у вас є питання про те, як організувати собі час для ресурсу, для відновлення й відпочинку, телефонуйте на «гарячу лінію» підтримки батьків після пологів від ГО «КПВМ “Лада”» — 0 800 500 313. Безоплатно з усіх стаціонарних і мобільних номерів в Україні. Поділіться своїми думками, переживаннями, отримайте підтримку й пораду.
Цей проєкт організовано в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадського суспільства в Україні», що його впроваджує Isar Ednannia за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Редакторка — Юліана Зелена.
Текст підготовлено в співпраці з ГО «Клуб підтримки вагітності та материнства “Лада”».
Дізнатися більше про ГО «Лада» в соціальних мережах:
https://www.facebook.com/GOkpvmLada
https://www.instagram.com/go.lada
Телеграм-бот підтримки мами після пологів:
Щоб мама була в ресурсі!