21 листопада, 2024

Я народила через кесарів розтин, годую сумішшю — і я хороша мама

27 вересня 2021
Поширити в Telegram
6354
Ольга Карпенко

Лікарка-психологиня ГО «Лада». Допомагає дорослим добре почуватися в цьому бентежному світі.

Насправді кесарів розтин це повноцінна операція, яка потребує тривалого періоду відновлення. Водночас жінці потрібно максимально швидко прийти до тями і почати виконувати обов’язки матері. Грудне вигодовування може не налагодитися одразу або й не відбутися зовсім, і дитину годуватимуть сумішшю.

В інтернеті про кесарів розтин існує багато міфічно-езотеричної інформації, спрямованої на підвищення рівня тривоги та почуття провини молодої мами, яка «не змогла народити сама». У таких статтях пишуть, що кесарів — це психологічний шок для дитини й матері, неприродний процес, який не дозволяє сформувати нормальну прив’язаність між мамою і дитям. Що через анестезію мама не бере участи в пологах, і це теж погано. Що дитині, яка не матиме досвіду проходження через родові шляхи, буде важче впоратися з життєвими труднощами і так далі.

Уявіть, що вся ця інформація лягає на мозок стомленої тривожної жінки, яка дев’ять місяців виношувала дитину й замість насолоджуватися живим і здоровим малям поряд думає, що вона «недомама», бо «не впоралася», «не народила сама».

Якщо кесарів розтин планується заздалегідь, жінка переважно встигає налаштуватися на операцію, підготуватися фізично й психологічно. Тоді мама швидше адаптується і легше переживає саму операцію та післяопераційний період.

Психологічні труднощі частіше спіткають тих жінок, яким довелося зіткнутися з екстреним кесаревим розтином. Мама готувалася до природних пологів, і раптом щось пішло не так. Шок, страх, розпач — уся ця ситуація може бути пусковим механізмом для післяпологової депресії чи навіть посттравматичного стресового розладу. Жінка може відчувати величезне почуття провини і потребуватиме потужної підтримки.

Кесарів розтин це не особиста невдача жінки, а спосіб вирішити проблему, який дозволяє жити малятам, котрі не могли народитися природним шляхом, і який дозволяє жінці стати матір’ю.

Кілька порад, якщо ви відчуваєте провину, що не народили природним шляхом або годуєте сумішшю.

  • Подумайте, що робить вас мамою. Напевно, дитина біля вас, про яку ви піклуєтесь, яку ви любите. Що ви робите для цієї дитини? Імовірно, робите все необхідне, щоб її життя було комфортним. І цього достатньо. Ви нікому не повинні доводити, що маєте право називатися хорошою матір’ю.
  • Знайте, що діти, народжені шляхом кесаревого розтину, і ті, які їли суміш, загалом нічим не відрізняються від інших. Подивіться на дітей на дитячих майданчиках або просто на дорослих людей на вулиці — чи можете ви відрізнити, хто як прийшов у цей світ? А серед ваших друзів і знайомих видно, кого годували сумішшю?
  • Вірте, що ваша любов лікує. І вас, і дитину. Навіть якщо одразу можуть бути труднощі з психологічним зв’язком з дитиною (від шоку і втоми), то з часом вони минуть.
  • Будьте впевнені: ви вже зробили величезну роботу — виносили свою дитину, пережили операцію, і нівелювати цей досвід не варто. Ви маєте, чим пишатися!
  • Пам’ятайте, що після пологів ви повинні багато відпочивати, наповнюватися позитивними емоціями і планувати гарне майбутнє. Якщо вам дуже сумно, дайте собі час, щоб перегорювати те, чого не відбулося. Однак не зациклюйтеся надовго на негативних емоціях. Перемикайте увагу на теперішнє — зараз усе добре, і це головне.

Кілька рекомендацій для близьких і рідних жінки, яка народила шляхом кесаревого розтину та/або годує сумішшю і переймається через це.

  • Допомагайте молодій мамі в усьому. Дайте їй достатньо часу на відпочинок і відновлення. Якщо ви прийшли до неї в гості, принесіть із собою готову їжу.
  • Спитайте, чи хвилює її щось, чи хоче вона поговорити про свої почуття. Якщо так, вислухайте її, але не давайте непроханих порад. Скажіть їй, що пишаєтесь нею, адже вона привела на світ таке чудове дитя, і що вона вже хороша мама.
  • Не кажіть жінці, що їй пощастило, бо вона не відчувала болючих перейм або що без молока в неї не обвиснуть груди. Це не підтримає її, а тільки засмутить. Краще вже не говоріть на цю тему, а запропонуйте прогулятися разом і попити смачної кави.

Якщо мамі важко на душі, хочеться отримати підтримку, дзвоніть на безкоштовну «гарячу лінію» підтримки батьків після пологів від ГО «КПВМ “Лада”».

0 800 500 313

Пн-Пт 9:00–19:00

Сб 9:00–16:00

Зображення: https://www.pexels.com/

Редакторка — Юліана Зелена

Текст підготовлено в співпраці з ГО «Клуб підтримки вагітності та материнства “Лада”».

ГО «КПВМ “Лада”» в соціальних мережах:

https://www.facebook.com/GOkpvmLada

https://www.instagram.com/go.lada

Телеграм-бот підтримки мами після пологів:

https://t.me/GO_LadaBot

Щоб мама була в ресурсі!

27 вересня 2021
Поширити в Telegram
6354
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Піклуючись про себе, ми подаємо гарний приклад дітям
Не робити із себе жертву — ще те завдання. А навчити цього своїх дітей — узагалі високе мистецтво? Сьогодні турбуватися про себе, залишати дитину на партнера і йти займатися справами, які тебе наповнюють, уже стає нормою. І це не нахабство чи безвідповідальна поведінка, це шлях до ресурсного материнства. Не жертвуючи собою, ми вчимо цього своїх дітей, і в майбутньому вони знатимуть ціну собі і своїй роботі. Егоїзм? Так, здоровий егоїзм у материнстві.
Повернення мами на роботу і збереження грудного вигодовування
Багато жінок припиняють годувати дітей груддю, коли виходять на роботу, і це не завжди пов’язано з особистим бажанням. Частина мам хоче й далі годувати, але не робить цього, бо не відчуває підтримки з боку роботодавця й колективу; не має комфортних умов для зціджування та/або годування; не завжди знає, як організувати цей процес. У цій статті йтиметься про зміни, потрібні, щоб створити умови й можливості для жінок м’яко реінтегруватися на ринок праці, та про рекомендації мамам, які повертаються до роботи і хочуть зберегти грудне вигодовування.
Коли порушують особисті кордони мами, яка недавно народила дитину
Якщо родичі порушують межі мами, аргументуючи це тим, що вони краще знають, бо вже виростили своїх дітей, старших треба слухатися тощо, жінці важливо вчитися обстоювати своє право чинити так, як вона вважає за потрібне.