25 квітня, 2024

Про авторку

Тамара Гундорова
Тамара Гундорова
літературознавиця
Докторка філологічних наук, членкиня-кореспондентка Національної академії наук України, професорка, завідувачка відділу теорії літератури і компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, виконавча директорка Інституту Критики, авторка праць «Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської» (2002), «Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодернізм» (2005, 2013), «Франко не Каменяр. Франко і Каменяр» (2006), «ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму» (2009), «Кітч і література. Травестії» (2008), «Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми» (2013).
Всі статті
«Femina Melancholica». Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської
Монографія Тамари Гундорової є першим психоаналітичним дослідженням художньої творчости та інтелектуальної концепції Ольги Кобилянської на тлі европейського феміністичного руху, під оглядом сучасних гендерних і постмодерних теорій, ідей Ніцше, платонізму і фройдизму.
Погляд на Марусю
Авторка наводить тезу про відсутність феміністичної свідомості та авангардистського і модерністського руху в українському суспільстві й пояснює це глибоко закоріненими архаїчними моделями і формами свідомості, які тримаються значною мірою на патріотичній риториці та етнографічній ностальгії. На прикладах героїнь української літератури від Куліша до Винниченка, продемонстровано, як жінки поступу руйнують традиційні патріархільні коди, пропонуючи новий тип мислення, що, у свою чергу, проклало шлях новому, авангардистському дискурсу в українській літературі.  
Жінка і Дзеркало
Авторка використовує дзеркало як інтерпретаційну раму, в якій відбувається візуалізація й накладання об’єкта та суб’єкта, баченого і глядача з метою проаналізувати жіночу тілесність на прикладах літератури. За допомогою психоаналітичної інтерпретації дзеркала, наведено приклади, коли жінка, відображена в дзеркалі чоловіка, бачить свою власну відмінність від останнього і сприймає себе “кастрованою”. Відтак відбувається привласнення жіночої тілесності у патріархільній культурі.