17 листопада, 2018

Нариси з історії жіночого руху Стрийщини

2 листопада 2018
Зеновія Ханас
Заступниця директора з наукової роботи Стрийського краєзнавчого музею «Верховина». Досліджує історію Січового Стрілецтва, жіночого руху, Пласту, родоводи відомих стрийських родин. 

Дослідження З. Ханас «Нариси з історії жіночого руху Стрийщини» проведене на основі осмислення великої кількості архівних джерел, періодики та літератури. Більшість історичних фактів, наведених тут, вперше впроваджується в наукове використання. Авторка простежує основні етапи історії зародження і розвитку українського жіночого руху на Західній Україні, аналізуючи діяльність осередків жіночої організації Стрийщини. У книзі охоплено період кінця XIX - початку XXI століття.

Книга розрахована на широке коло читачів, науковців, краєзнавців, викладачів вищих та загальноосвітніх учбових закладів.

Нариси з історії жіночого руху Стрийщини

2 листопада 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність
У статті історикиня Оксана Кісь висвітлює жіночий досвід Голодомору в історичних дослідженнях та публічному дискурсі, окреслює гендерний вимір Голодомору, жіночий спротив насильницькому вилученню майна. Розповідає як про активну протидію “розкуркулюванню”, так і про участь жінок у “розкуркулюванні”. Окреме місце відведено темі жіночих стратегій виживання в умовах голоду, трагедії материнства й деформації і деградації жіночого тіла в умовах голоду.
Фемінізм глибше розуміли жінки з колишніх імперій, – Марта Богачевська-Хомяк
Марта Богачевська-Хомяк – авторка монографії «Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939». Це перша книжка про жіночий внесок у національні українські рухи. Метафора «Білим по білому» дуже наочно ілюструє видимість таких рухів, союзів, угруповань жінок. Часто вони займалися «жіночими справами» — як-от організацією шкіл для дівчат або подоби дитячих садочків для дітей матерів-одиначок, які працюють. Марта Богачевська-Хомяк — громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки, на початку 2000-х очолювала програму академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.
Дума України - жіночого роду
Цю книжку можна без перебільшення назвати особливою. Це перша узагальнена науково-історична праця, що висвітлює роль українських жінок у затяжній, напруженій, кривавій боротьбі багатьох поколінь за незалежність Вітчизни. Матері, дружини, сестри, доньки, утворивши свої громади, товариства, зрештою - наймасовіший Союз Українок, продуманими громадсько-політичними заходами ширили освіту, культуру, утверджували національну свідомість серед свого населення. Так завдяки нашим жінкам, завдяки їхній співпраці з міжнародними жіночими організаціями світ більше довідався про Українську Народну Республіку, про її демократичні засади, про лютий Голодомор 33-го, про героїчну боротьбу українських повстанців з фашистськими та більшовицькими окупантами. Воістину: що не могли чоловіки, те змогли жінки.
Адженда "Нова політика рівності України 2030"
Адженда розроблена під керівництвом Віри Нанівської в Україні та презентована у Вашингтоні під час Українських днів у Конгресі США та в Києві в Українському Кризовому Медіа Центрі.
Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів та насильства щодо жінок
Дослідницька робота та публікація цього звіту здійснені Українським центром соціальних реформ на замовлення UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення за сприяння Департаменту з питань міжнародного розвитку Уряду Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (UK DFID).  
Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні. Статистичний аналіз відкритих даних ЄДРПОУ
Цей звіт підсумовує результати статистичного аналізу, проведеного з метою висвітлити гендерний розподіл керівників юридичних осіб та приватних підприємців в Україні. Він має на меті заповнити певні прогалини у гендерно дезагрегованій статистиці шляхом аналізу відкритих урядових даних. Гендерно дезагреговані дані є ключовими для вивчення гендерних особливостей в економічній активності, підвищення обізнаності громадськості та розроблення ефективних політик і програм щодо підвищення економічної спроможності жінок, а отже, сприяють досягненню Цілей Сталого Розвитку (ЦСР), зокрема цілі 5 «Гендерна рівність».
Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця
Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. Читачка має можливість почути соціальні групи, часто маргіналізовані та невидимі у загальному неоліберальному дискурсі про «рівні права та можливості жінок і чоловіків». Особливість номеру — критичне переосмислення праці з точки зору неомарксизму, лівої та феміністичної теорій. Що таке праця? Чи це лише оплачувана робота? Чому важливо в дискусіях про працю брати до уваги неоплачувану хатню роботу, доглядову та репродуктивну працю? Хто її переважно виконує і чому? Яка роль держави у забезпеченні гендерної рівності? Чию працю найбільш вигідно експлуатувати роботодавцям і чому? Коли слід говорити про клас, етнічність, сексуальну орієнтацію пригноблених? Чи можливо і яким чином зробити суспільство більш справедливим? Ці та інші питання запропоновані до роздумів читачкам і читачам журналу.
Інтерв’ю з Еллою Ламах про розвиток феміністичного активізму і гендерної політики в Україні
Елла Ламах[1] — гендерна експертка, тренерка, активістка. Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Центр “Розвиток демократії”»[2], створеної 2003 року. Члени Центру працюють за програмами «Права людини», «Лідерство», «Розробка та впровадження кампаній громадянського представництва», «Гнучка демократія», «Практичне право», «Гендерна рівність», «Дебати», «Запобігання насильству та протидія торгівлі людьми», «Здоровий спосіб життя», у рамках яких успішно реалізовано 33 проекти.
Інтерв’ю з Мартою Чумало про підтримку жінок і феміністичний активізм у Львові
Марта Чумало[1] — співзасновниця, заступниця голови, керівниця проектів і психологиня громадської організації «Центр “Жіночі перспективи”»[2] (м. Львів), у якій працює більше як 20 років. Як громадську організацію ЦЖП було зареєстровано 1998 року. За час своєї діяльності ЦЖП реалізував понад 100 різних проектів, надав безпосередню допомогу більше як 20 000 клієнток, провів різні соціологічні дослідження, активно співпрацював з місцевими органами влади, надавав правову, освітню й інформаційну підтримку різним цільовим групам[3].
Гендерний аналіз офіційної допомоги для розвитку в Україні. Базове дослідження
Базове дослідження було проведено пані Ларисою Магдюк, національним консультантом з питань посилення можливостей та відповідальності ключових донорів та партнерів в сфері координації механізмів надання допомоги на підтримку гендерної рівності в Україні. Проведення гендерного аналізу міжнародної допомоги для розвитку у порівнянні з національними зобов’язаннями України щодо забезпечення гендерної рівності було здійснено за ініціативи та при координуванні з боку ООН Жінки, під керівництвом національного координатора програми пані Оксани Кисельової, за підтримки регіонального офісу ООН Жінки у Східній Європі та Центральній Азії. Проведення базового дослідження стало можливим завдяки відкритості та підтримки з боку донорських та виконавчих агенції, акредитованих в Україні.