24 жовтня, 2017

Вступ до книги «Українські жінки в горнилі модернізації»

23 серпня 2017
Оксана Кісь

Президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, докторантка відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, співзасновниця Української асоціації усної історії. З 1994 року досліджує жіночу та гендерну проблематику в межах української історії та історичної етнології; сучасні наукові зацікавлення зосереджені в ділянці усної жіночої історії та повсякденного життя українських жінок в надзвичайних історичних обставинах. 

Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Їхні долі складалися по різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. 

Вступ до книги «Українські жінки в горнилі модернізації»

Українські жінки в горнилі модернізації / За заг. ред. Оксани Кісь. — Х.: КСД, 2017. — 304 с. Замовити.

Читайте також:
Іванна Черчович. Жіноча освіта в Україні: історичний огляд
Мирослава Дядюк. Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Іванна Черчович, Тамара Злобіна. 8 жіночих внесків, без яких не було б незалежної України
Марія Горбач, Інна Мочарник. Вона написала фемінізм»
Марія Горбач, Інна Мочарник. Історія українського фемінізму: що дивитись та читати»
Лекторій «Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі» (відео)»

Горнило1) проста відкрита піч для нагрівання або плавлення металів; 2) піч для обпалювання керамічних виробів; 3) частина шахтної печі (доменної, вагранки і т. ін.), над якою згоряє паливо і плавиться метал; 4) обставини, за яких випробується і гартується людина (Академічний тлумачний словник української мови).

Процеси модернізації стрімко вривались у розмірене, зі споконвіку усталеним трибом і ритмом життя українських жінок кінця ХІХ — початку ХХ століття, радикально змінюючи їхні соціальні ролі, повсякденні практики, систему цінностей, світогляд, сфери діяльності. Та що насправді нам відомо про те, як модернізація змінювала жінок і як самі жінки брали участь у процесах модернізації в Україні у найважливіший і переломний її період — у першій половині ХХ століття?

Де були і що робили українські жінки у вирішальні моменти історії України першої половини ХХ століття? Як змінювалося їхнє бачення власного призначення в добу тотальної модернізації? Якими традиціями подружнього життя керувались українці наприкінці ХІХ століття? Як суспільство сприймало ідеї і спроби емансипації жінок у містах? Що робили жінки, коли чоловіки воювали на фронтах Першої світової? Що означало для жінок здобути рівні права і як вони ними скористалися? Як поводилися жінки під час примусової колективізації і як рятувалися в страшні роки Голодомору? Як переживали нацистських окупантів? Чи боролися жінки з радянською владою в національному підпіллі? Чи каралися в ГУЛАГу як політичні в’язні? Чи жінки брали участь у тих подіях нарівні з чоловіками і наскільки особливим був їхній досвід? Чи вони досвідчили найдраматичніші і доленосні історичні зміни інакше? Що для них означало бути жінкою в Україні в добу радикальної модернізації?

Кінець ХІХ — початок ХХ століття — поворотний період у світовій історії, коли змінювалося все: і технології, і ідеології, і суспільні відносини. Ідеї жіночої емансипації поширилися в середовищі української інтелігенції і спонукали жінок різних верств прагнути розширювати свої права (насамперед на освіту, професійну працю, участь у політичних процесах) і можливості самореалізації за межами родини і дому. Та чи було тогочасне суспільство готове до серйозних змін у поглядах на гендерні відносини? Якісна вища освіта стала для жінок необхідною передумовою, щоб отримати доступ до професійної праці, можливість кар’єри і відповідний гідний заробіток. Перша світова війна дала потужний імпульс для зростання жіночої самосвідомості і стрімко розширила межі жіночої самореалізації в раніше недоступних царинах. Війна також спонукала жінок відчути себе громадянками, коли вони взяли до рук зброю, стали пліч-о-пліч з чоловіками в боротьбі за нове життя. Масові й успішні харитативні та освітні жіночі ініціативи, спрямовані на допомогу військовополоненим, ветеранам війни, вдовам і сиротам, дали жінкам цінний досвід громадської праці, солідарності і публічності. Міжвоєнні десятиліття принесли докорінні зміни у правове становище українського жіноцтва Наддніпрянщини: з майже недосяжної ідеї рівноправність перетворилася на радянську реальність, однак її практичні прояви найчастіше суттєво відрізнялися від омріяних ідеалів. У жаскі роки Голодомору саме на плечі жінок лягла основна відповідальність за порятунок життя їхніх родин (дітей і старих), тож важливо простежити саме жіночі стратегії виживання в умовах украй обмежених ресурсів, можливостей і прав. У той сам час галичанки (в межах Другої Речі Посполитої) продовжували торувати свій шлях у політику, долаючи консервативні стереотипи й упередження та утверджуючи право жіноцтва на участь у представницьких органах влади. Друга світова війна поставила перед жінками нові нечувані виклики, а питання порятунку і виживання набрали нової актуальності. Життя на окупованих територіях спонукало жінок (залежно від національності, політичних поглядів, соціального й етнічного походження, віку і фаху) обирати різні сценарії життя в окупації, спектр яких виходив далеко за межі трійці шаблонних образів «жертва—героїня—зрадниця». Масова участь українських жінок у національно-визвольному русі забезпечила життєздатність підпілля, однак становище жінок в ОУН і УПА було непростим і неоднозначним, ставлення до підпільниць серед провідників, командирів і бійців розкриває суперечливий характер гендерних відносин у підпіллі. Трагізм і героїзм, страждання і гідність переплелися в досвіді українок-політв’язнів ГУЛАГу, які у своїх повсякденних практиках непокори табірним правилам і регламентам протистояли дегуманізуючому впливові системи та підважували її тотальний характер.

Тези про одвічно шанобливе ставлення до українського жіноцтва в історичному минулому та особливу роль жінок у новітній українській історії вже стали порожніми загальниками... А що насправді ми знаємо про реальний історичний досвід реальних жінок у вирі різних історичних подій? Чи готові ми пізнавати минуле у всій його неоднозначності й суперечливості, минуле, у якому було багато болю, боротьби, принижень, непростих компромісів, сорому, втрат і страждань, але було також чимало поступу, здобутків, досягнень, нових можливостей, гордості і радості перемог? Чи готові ми прийняти непросте і непривабливе минуле?

Ця книжка — про дуже різних українських жінок: селянок і міщанок, робітниць і інтелігенток, освічених і неписьменних, комуністок і націоналісток, українок і представниць інших націй, молодих і старших... Їхні долі складалися по-різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями всіх тих змін, справжніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Цей складний і багатий жіночий історичний досвід нагадує унікальний сплав металів, який витворився і загартувався в горнилі модернізації. Знання «формули» цього сплаву зробить сучасних українських жінок сильнішими і витривалішими перед викликами сучасності.

Співавторки книжки — фахові історикині, членкині Української асоціації дослідниць жіночої історії — розкривають гендерні особливості життя і діяльності жінок у контексті стрімких модернізаційних процесів та масштабних історичних катаклізмів першої половини ХХ століття, під впливом яких і занурившись у які українки стали такими, якими є тепер.

ЗМІСТ

ПОДРУЖНІ СТОСУНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ СЕЛЯНСЬКІЙ РОДИНІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ. (Оксана Кісь)

ЕМАНСИПАЦІЙНІ ІДЕЇ VS КОНСЕРВАТИВНІ ПРАКТИКИ: ЖІНКИ У СЕРЕДОВИЩІ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ГАЛИЧИНИ ЗЛАМУ ХІХ – ХХ СТ.(Іванна Черчович)

ВИЩА І ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА ДЛЯ ЖІНОК В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ. (Катерина Кобченко)

УКРАЇНСЬКЕ ЖІНОЦТВО В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: СПЕКТР СУСПІЛЬНИХ РОЛЕЙ(Ольга Бежук, Мар’яна Байдак)

БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ЕМАНСИПАЦІЙНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ У 1920-Х РР. (Марина Вороніна)

“НОВА РАДЯНСЬКА ЖІНКА”: ГЕНДЕРНА ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ У 1930-Х РР. (Марина Вороніна)

ГОЛОДОМОР КРІЗЬ ПРИЗМУ ЖІНОЧОГО ДОСВІДУ ВИЖИВАННЯ (Оксана Кісь)

ЗМАГАННЯ ЗА ПРЕДСТАВНИЦЬКУ РІВНІСТЬ: ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЖІНОК В МІЖВОЄННІЙ ГАЛИЧИНІ (Мирослава Дядюк)

ЖІНКИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ПІДПІЛЛІ: ВНЕСКИ ТА ВТРАТИ (Марта Гавришко)

ОКУПОВАНІ ЖІНКИ: ЖІНОЧЕ ПОВСЯКДЕННЯ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (Олена Стяжкіна)

УКРАЇНКИ-ПОЛІТВ’ЯЗНІ В ТАБОРАХ ГУЛАГУ: ВИЖИТИ ОЗНАЧАЄ ПЕРЕМОГТИ (Оксана Кісь)

23 серпня 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
З лиця води не пити: уявлення про красу в традиційній українській культурі
Як уявляли вроду наші предки? Загальновідомо, що вважалися красивими й оспівувалися «чорнії брови, карії очі». Етнологиня Ірина Ігнатенко детально досліджує нормативні ідеали тіла, обличчя, зовнішності й манер чоловіків і жінок та запитує, чи багато значила краса для успішного заміжжя/одруження, чи були важливіші за неї чинники?
(Не) її обов’язок vs її життя: чотири сюжети з сучасної літератури про жіночий вибір і суспільний спротив
У ХХІ столітті жінка може робити все, що забажає, — вступати до будь-яких навчальних закладів і здобувати будь-які професії, робити кар’єру і досягати успіхів. Вона вільна у виборі світогляду, способу життя та особистих переконань і принципів. Проте чи справді це так? До вашої уваги — чотири сучасні книжки від авторок-представниць різних культур і ментальностей, які об’єднує наскрізна тема конфлікту між особистим вибором жінки і стереотипними суспільними уявленнями про її наперед визначені ролі та обов’язки. І той факт, що ці теми досі виявляються актуальними для абсолютно різних національних літератур, наочно демонструє: проблема набагато глибша і дальша від її вирішення, ніж комусь хотілося б думати.
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
8 жіночих внесків, без яких не було б незалежної України
24 серпня всюди звучатиме «Слава Україні!» — «Героям слава!». Як щодо героїнь? Який той внесок жінок, без якого — без перебільшення — не було б незалежної України?
Лекторій «Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі» (відео)
«Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі» - виставка-лекторій, реалізована Музеєм книги і друкарства України спільно з Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні у березні 2017 року. Курс включає 6 лекцій, які допомогають переосмислити роль жінки-авторки у ХІХ, здійснити своєрідний екскурс в історію зародження жіночого руху в Україні та його відродження у феміністичних студіях 80-90-х років минулого століття.
На світанку фемінізму: з історії вищої освіти жінок Наддніпрянської України (сер. ХІХ - поч. ХХ ст)

Відео

У відео-лекції Катерини Кобченко окреслено культурний та історичний контекст ХІХ ст. – часу зародження жіночого руху в Україні. Акцентовано на питаннях жіночої освіти, кар’єрних можливостей та індивідуальних свобод.
Меланхолія статі: Ольга Кобилянська і "нова жінка" кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Відео

У лекції Тамари Гундорової відображено специфіку потрактування феміністичних ідей О. Кобилянською, висвітлено типи стосунків між статями в її творах. Охарактеризовано соціальні, національні й психологічні особливості створеного нею культурного типу нової жінки. 
Жінка-авторка в модернізмі: український та європейський виміри (Леся Українка, Ольга Кобилянська, Вірджинія Вулф та Лу Саломе)

Відео

Залучивши біографії Лесії Українки, Ольги Кобилянської, Вірджинії Вульф та Лу Саломе, Ірина Ніколайчук вибудовує домінанти становлення традиції жіночого письменства в модерністичній літературі. На прикладі авторок з України, Німеччини та Великої Британії здійснено порівняння досвідів різноманітних культурних контекстів. 
«Сепаратизм сей трохи смішнуватий», або хто вбив Дон-Жуана: нерозпізнане обличчя українського фемінізму

Відео

У лекції Оксани Забужко на прикладі трьох знакових для літератури фігур – Олени Пчілки, Наталі Кобринської та Лесі України – запропоновано різні парадигми емансипованої жіночої поведінки та продемонстровано їхню проекцію на сучасний гендерний дискурс. Боротьба з гендерними стереотипами інтерпретується як базовий принцип, що свідчить про цивілізованість суспільства. 
Сильні жінки української літератури

Відео

Лекція Ростислава Семківа пропонує розгляд традиції жіночого авторства у його взаємодії з традицією чоловічого письменництва від ХІХ ст. до сучасності. Пояснено вибух значної кількості письменниць-жінок у ХХІ ст., а також наголошено на залежності розвитку літературного процесу від письменницької генерації.