17 січня, 2020

Лекторій «Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі» (відео)

28 липня 2017
Поширити в Telegram
3266

Лекторій «Якими нас прагнете: фемінізм в українській літературі» (відео)

Читайте також:

Завдання проекту – спровокувати до перегляду літературного процесу в Україні, перепрочитання його історії під новим – не традиційно патріархальним кутом зору. Адже письменство і літературна критика – не лише чоловіча територія. 

До вашої уваги відеозапис всіх лекцій курсу. Лекції можна вільно використовувати та поширювати  в некомерційних цілях. Технічний партнер проекту – студія ApexProduction.

Віра Агеєва

Хто боїться фемінізму? Культура як поле гендерної боротьби

Віра Агеєва – літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреатка Шевченківської премії 1996 року. Авторка розповідає про те, з чим пов’язаний успіх гендерної критики, чому потрібне перепрочитання мистецької класики та чому подолання гендерних стереотипів актуальне у нашому суспільстві.

Ростислав Семків

Сильні жінки української літератури

Ростислав Семків – літературознавець, видавець, в.о. директора Українського інституту книги – розповідає про взаємодію традиції жіночого письменства з чоловічим письменницьким мейнстрімом та наголосив на вибухоподібній появі значної кількості жінок-письменниць наприкінці ХХ ст. та на початку ХХІ ст.

Оксана Забужко

 «Сепаратизм сей трохи смішнуватий», або хто вбив Дон-Жуана: нерозпізнане обличчя українського фемінізму

Відома українська письменниця, есеїстка, літературна критикиня Оксана Забужко у лекції на прикладі трьох жіночих постатей літературного пантеону - Олени Пчілки, Наталі Кобринської, Лесі Українки розглядає три різні типи феміністичної поведінки та пропонує поміркувати над тим, як вони проектуються на гендерний пейзаж ХХІ ст.

Ірина Ніколайчук

Жінка-авторка в модернізмі: український та європейський виміри (Леся Українка, Ольга Кобилянська, Вірджинія Вулф та Лу Саломе)

Ірина Ніколайчук – аспірантка Національного університету «Києво-Могилянська Академія», дослідниця-компаративістка. У лекції шляхом аналізу творів письменниць-репрезентанток модерністської естетики в полі України, Німеччини та Британії періоду fin-de-siècle – Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Лу Саломе та Вірджинії Вулф – із залученням їхніх біографій авторкадемонструє, в який спосіб відбувається становлення жінки-авторки в межах модерністської естетики, переосмислення нею власного місця в літературній традиції та вибудовування нової мережі творчих та особистісних взаємозв’язків.

Тамара Гундорова

Меланхолія статі: Ольга Кобилянська і "нова жінка" кінця ХІХ - початку ХХ ст

Тамара Гундорова – докторка філологічних наук, членкиня-кореспондентка НАН України, професорка та завідувачка відділу теорії літератури і компаративістики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України – розповідає про модерність, сексуальність і самодостатність жіночих характерів у творчості О.Кобилянської, а також про нові стосунки статей, змодельовані письменницею у творах та у власному житті. Меланхолійна жінка в трактуванні Кобилянської - новий культурний тип, який ламає патріархальне розуміння статі і має соціальні, національні і психологічні виміри.

Катерина Кобченко

На світанку фемінізму: з історії вищої освіти жінок Наддніпрянської України (сер. ХІХ - поч. ХХ ст)

Катерина Кобченко – історикиня, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, кандидатка історичних наук – розповідає про контекст епохи, в якій народилися й жили перші феміністки та зароджувався жіночий рух в Україні.

Першоджерело

28 липня 2017
Поширити в Telegram
3266
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
П’ять років після Євромайдану: феміністичні підсумки 2014–2019 років
Великі зміни складаються з малих кроків. За п’ять років, що минули після Євромайдану, в Україні сталося чимало суспільних зрушень, зокрема й гендерних. Феміністичні ініціативи, нові закони й урядові програми — підсумуємо основні досягнення 2014–2019 років.
Друга світова війна, яку програли всі жінки
Скажу чесно, я зробила кілька спроб написати вступну частину, присвячену невідривному зв’язку між воєнними діями та сексуальним насильством. Але, попри розуміння цього явища в теорії, сформувати (і ніби-то прийняти його як даність) в мене не вийшло. Тому давайте одразу переходити до рекомендації — роман «Жінка в Берліні» від журналістки Марти Гіллерс (у нас, подібно до його першої редакції, він виданий від імені Аноніму).
Утопія мого тіла
Тривалі перешкоди в доступі до свого тіла, у розумінні свого тіла, міфи про клітор і оргазм, порно як «посібник» із сексу, який показує цей процес винятково з чоловічого погляду — скільки зайвих нашарувань потрібно зняти жінкам, щоб пізнати своє тіло і його насолоди, які виявляються цілком несподіваними...
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Від мами до ЛГБТ активістки — один камінгаут дитини
Якось Карл зізнається матері, що він гей, і це головна зав’язка в мемуарній книжці Рубі Свансон. Це було 2002 року і в Канаді, а сама авторка ніколи не вважала себе гомофобкою, проте перші відчуті нею емоції — «шок, страх і заперечення». Чому ця книжка виходить 2019 року українською та чого від неї (не)очікувати?
Гендерні війни: як ми можемо їх розпізнати і припинити?
У нашому повсякденні багато ситуацій, у яких проявляється «гендерна війна», що її ми зазвичай не помічаємо. «Звичні» моделі поведінки, «невинні» жарти, «само собою зрозумілі» очікування, які всі разом призводять до дискримінації і нерівностей. Автор робить анатомічний розтин кількох типових «битв» цієї війни і показує шлях до гендерного миру.
Час пожити для себе
Як жінкам «жити для себе»? У якій ситуації це можливо? Що заважає — сексистська настанова «жити для інших» чи все складніше? Авторка вважає, що проблема «пожити для себе» — це проблема місця, де «я» може існувати не лише без загрози, а й за підтримки оточення, де (майже) не існуватиме моральних дилем, бо існуватимуть можливості. І забезпечити ці можливості має сприятливе, гармонійне суспільство — тоді житимемо в утопії.
Інфографіка: Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України
Інфографіка представляє основні результати дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», яке було виконано у 2018 – початку 2019 рр. за підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ – Україна Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з метою виявлення найбільш актуальних гендерних проблем у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України та пошуку можливих шляхів їх вирішення для забезпечення сталого і соціально справедливого розвитку української енергетики. Партнерами дослідження виступили ГО «Жіночий енергетичний клуб України» та Апарат Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
Істор(її) мистецтва. Класицизм. Неокласицизм
Запис п'ятої лекції Олександри Кущенко з курсу "Істор(її) мистецтва" про класицизм та неокласицизм.
Чи знищить рукавиця нескінченности сексизм?
Кінокомікси — один із найпопулярніших складників популярної культури: у кого немає футболки із супергероями. Чи вплинув фемінізм ХХІ століття на супергероїнь і супергероїв? Де шукати причини сексизму в кінокоміксах? Яка формула ідеального феміністського кіно про надлюдей? У статті авторка аналізує історію й сучасність жанру та намагається спрогнозувати світле майбутнє для супергероїки.