6694 
Завдання проекту – спровокувати до перегляду літературного процесу в Україні, перепрочитання його історії під новим – не традиційно патріархальним кутом зору. Адже письменство і літературна критика – не лише чоловіча територія.
До вашої уваги відеозапис всіх лекцій курсу. Лекції можна вільно використовувати та поширювати в некомерційних цілях. Технічний партнер проекту – студія ApexProduction.
Віра Агеєва
Хто боїться фемінізму? Культура як поле гендерної боротьби
Віра Агеєва – літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Національного університету "Києво-Могилянська академія", лауреатка Шевченківської премії 1996 року. Авторка розповідає про те, з чим пов’язаний успіх гендерної критики, чому потрібне перепрочитання мистецької класики та чому подолання гендерних стереотипів актуальне у нашому суспільстві.
Ростислав Семків
Сильні жінки української літератури
Ростислав Семків – літературознавець, видавець, в.о. директора Українського інституту книги – розповідає про взаємодію традиції жіночого письменства з чоловічим письменницьким мейнстрімом та наголосив на вибухоподібній появі значної кількості жінок-письменниць наприкінці ХХ ст. та на початку ХХІ ст.
Оксана Забужко
«Сепаратизм сей трохи смішнуватий», або хто вбив Дон-Жуана: нерозпізнане обличчя українського фемінізму
Відома українська письменниця, есеїстка, літературна критикиня Оксана Забужко у лекції на прикладі трьох жіночих постатей літературного пантеону - Олени Пчілки, Наталі Кобринської, Лесі Українки розглядає три різні типи феміністичної поведінки та пропонує поміркувати над тим, як вони проектуються на гендерний пейзаж ХХІ ст.
Ірина Ніколайчук
Жінка-авторка в модернізмі: український та європейський виміри (Леся Українка, Ольга Кобилянська, Вірджинія Вулф та Лу Саломе)
Ірина Ніколайчук – аспірантка Національного університету «Києво-Могилянська Академія», дослідниця-компаративістка. У лекції шляхом аналізу творів письменниць-репрезентанток модерністської естетики в полі України, Німеччини та Британії періоду fin-de-siècle – Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Лу Саломе та Вірджинії Вулф – із залученням їхніх біографій авторкадемонструє, в який спосіб відбувається становлення жінки-авторки в межах модерністської естетики, переосмислення нею власного місця в літературній традиції та вибудовування нової мережі творчих та особистісних взаємозв’язків.
Тамара Гундорова
Меланхолія статі: Ольга Кобилянська і "нова жінка" кінця ХІХ - початку ХХ ст
Тамара Гундорова – докторка філологічних наук, членкиня-кореспондентка НАН України, професорка та завідувачка відділу теорії літератури і компаративістики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України – розповідає про модерність, сексуальність і самодостатність жіночих характерів у творчості О.Кобилянської, а також про нові стосунки статей, змодельовані письменницею у творах та у власному житті. Меланхолійна жінка в трактуванні Кобилянської - новий культурний тип, який ламає патріархальне розуміння статі і має соціальні, національні і психологічні виміри.
Катерина Кобченко
На світанку фемінізму: з історії вищої освіти жінок Наддніпрянської України (сер. ХІХ - поч. ХХ ст)
Катерина Кобченко – історикиня, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, кандидатка історичних наук – розповідає про контекст епохи, в якій народилися й жили перші феміністки та зароджувався жіночий рух в Україні.
