28 березня, 2024

Як одноразові засоби для менструації впливають на планету і що з цим можна зробити?

24 грудня 2020
Поширити в Telegram
5706
Дарина Мізіна
студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка статей про сексуальну освіту

Цей матеріал створено за підтримки українського бренду білизни brabrabra.

Попри те, що менструація існувала споконвіків, кров’ю (завдяки кінематографу чи комп’ютерним іграм) уже нікого не здивуєш, а тампони і прокладки можна побачити в будь-якому супермаркеті, наше суспільство й досі не до кінця здатне прийняти той факт, що з піхв близько 800 мільйонів [1] людей на світі щодня ллється кров. За словами фотографки Робін Голланд, коли 7 лютого 1995 року американська газета The Village Voice вийшла з її фото на обкладинці, де між стегон виднілася нитка тампону, «люди були нажахані... Люди абсолютно щасливі бачити в жінках сексуальні об'єкти, але реальна біологія наших тіл це, очевидно, грубо і непристойно» [2]. До слова, перша реклама засобів для менструації, у якій показували червону рідину (точніше крапельку) з’явилася лише 2011 року [3]. Таким чином ти ніби опиняєшся в замкнутому колі абсурду, який, здається, окрім тебе, ніхто не бачить. Бо, з одного боку, усі навколо хочуть, щоб ти народжувала, а з іншого – зневажають і обмежують тебе через процес, завдяки якому ти взагалі можеш народжувати. Більше того, ти цей процес (як би не хотілося в особливо «радісні» дні) не можеш ані припинити, ані хоча б контролювати.

Останнім же часом задачка з місячними ускладнилася для деяких іще й тим, що не всі, із чиєї вагіни регулярно йде кров, ідентифікують себе як жінки. Згадати хоча б скандал із письменницею Джоан Роулінг, яка вкотре засвітила свої трансфобні погляди, насміхаючись над терміном «люди, які менструють» у своєму твіттері [4].

Здається, єдині, кому точно вдалося пересилити страх і відразу перед, до слова, цілком нормальним процесом – це виробники прокладок і тампонів, які дуже навіть непогано заробляють на тому, щоб під час місячних ми, банально, могли виходити з дому й не лишати по собі криваві сліди. І хоча мені надзвичайно подобається фраза «щойно здала ДНК-тест і виявляється, що моя матка на 100% не твоя справа» [5], приблизно п’ять днів на місяць наші матки – це на близько 20 мільярдів американських доларів справа цих виробників (таку вартість ринку прогнозують на 2020 рік [6]).


https://www.instagram.com/p/CG2r7JVL9HH/?igshid=57btg7bjizhv

При чому не надто чиста ця справа аж ніяк не тому, що місячні чи піхва це щось брудне, а тому, що ринок одноразових засобів, якими так чи інакше вимушені  користуватися мільярди жінок, дівчат і трансгендерних людей, має шкідливий вплив на нашу екологію. І поки увагу суспільства до менструації більше привертають трансфобні твіти Роулінг чи шок від червоних крапельок у рекламі або серед емодзі, індустрія одноразових засобів для гігієни заробляє мільярди замовчуючи свою роль у кліматичні кризі.

Новий ринок засобів гігієни утворився на межі XIX і XX століть [7] через недостатню гігієнічність тканин, рушників та інших багаторазових «приладь» для менструації. Між 1854 і 1915 роками було видано двадцять патентів на менструальні продукти, включно з першими менструальними чашами (зазвичай вироблялися з алюмінію або твердої гуми) і гумовими штанами (у вигляді панталонів або нижньої білизни, вистелених гумою).

1921 року Kotex стали першими у світі гігієнічними прокладками, що вийшли в мас-маркет. А 1933 року було запатентовані тампони, що здобули значно більшу  популярність і навіть після хвилі випадків синдрому токсичного шоку між 1979 і 1996 не здали своїх позицій (варто зазначити, що та ситуація стосувалася конкретних бренду й виду тампонів, які більше не продаються). Тим часом 1935 року американська акторка й винахідниця Леона Чалмерс подала патент на воронкоподібну посудину з вулканізованої гуми для збору менструальної рідини, простіше кажучи – на менструальну чашу [8]. 1956 року їй вдалось оновити матеріали чаші на більш м’які. А втім, її винахід усе одно програвав за популярністю тампонам і прокладкам. Іще один засіб для менструації – спеціальну білизну, один із видів трусиків для місячних – запатентували 1967 року у США під назвою «захисна нижня спідниця» [9]. Але й вони не особливо прижилися на мас-маркеті.

Так, найпопулярнішими (і найприбутковішими) засобами й досі лишаються одноразові прокладки й тампони.

Якщо вірити різним джерелам, у середньому людина, в якої є менструація використовує близько 11 тисяч тампонів за своє життя [10], [11]. Авторка цієї статті не полінувалася, виміряла тампон, що завалявся в неї вдома, і з’ясувала, що це приблизно дорівнює вазі рогів дорослого самця лося і висоті Західної вежі третього у світі найкрасивішого хмарочоса. [12]

При цьому «жити» ці тампони будуть іще 500-600 років після того, як виконають своє призначення. Прокладки, до речі, так само. [13]

Прокладки для менструацій узагалі майже на 90% складають з пластику [14]. Тобто одна упаковка містить таку ж кількість пластику, як і майже п’ять пластикових пакетів. [15]

І «вишенькою на торті» може стати той факт, що засоби для гігієни входять до п’ятірки типів одноразового пластику, який знаходять в океані [16] і який тварини можуть плутати з їжею. [17]


Джерело: https://ec.europa.eu/environment/circular-economy/pdf/single-use_plastics_impact_assessment.pdf

Але все це я вам розповідаю не для того, щоб ви (та і я) отримали ще одну причину соромитися менструації, негайно перестали її мати, а чи розпочали всесвітній фестиваль із фріблідингу (спосіб менструації, коли ніякі засоби не збирають і не блокують крововиділення). Я розповідаю все це, аби ви знали, що, попри засилля одноразових засобів на ринку, менструювати з мінімальною шкодою для планети можливо й може бути черговим феміністичним кроком для подолання гендерної й екологічної нерівності. Якщо, певна річ, ви самі відчуваєте цю потребу й маєте відповідні фінансові, соціальні і психологічні ресурси. Бо шельмування за тампони і прокладки – це, як на мене, одна з небагатьох причин назвати людину Неправильною Феміністкою й одна з багатьох – назвати її просто дурною.

Отже, у нас є одне важливе правило й кілька варіантів.

Почну з правила. Ніколи. Ніколи! Ні-ко-ли! Не змивайте тампони. Вони аж ніяк не розчиняються й можуть забити унітаз. Розумію, що вам може бути незручно «палитися» з червоненьким тампоном у чужому чи спільному смітнику, але тоді просто загорніть його в туалетний папір і викиньте.

А тепер кілька варіантів на заміну одноразовим прокладкам і тампонам (якщо вам хочеться й можеться).

Менструальна білизна

На вигляд – це звичайні трусики, які можуть мати різні форми й посадки, але при цьому за рахунок щільнішої тканини утримують невеликі кількості менструальної крові. Білизну можна носити протягом усіх місячних, але більшість таки використовують її в останні дні місячних чи якщо виділення не сильні. Трусики для менструації можна використовувати повторно після прання. Окрім того, на відміну від тампонів, вони не можуть призвести до синдрому токсичного шоку, оскільки носяться зовні. Ну й більшість такого спіднього призначена для відведення вологи від тіла з міркувань гігієни.

Останнім часом такий формат засобів для місячних набуває все більшої популярності (підозрюю, це тому що нам набридло прати постільну білизну чи спати наче в памперсі). Тенденція дісталася й до українського бренду brabrabra (які, до речі, чи не єдині серед масових виробників, хто почали робити кампанії з розмаїттям жіночих тіл).

Кілька тижнів тому в них з’явилась окрема лінійка для місячних під назвою «Свіжата». Ластовиця герметичної білизни складається з чотирьохшарового прошарку, який вміщує 15 мл рідини — до двох звичайних тампонів або однієї прокладки. Також завдяки відсутності об’ємних швів, білизна не виділяється під одягом (раптом вам таки доведеться щось одягати в ці непрості карантинно-менструальні часи) і, відповідно, не створює додаткового тиску на живіт. brabrabra вирішили створити низьку і високу посадки для додаткової можливості обирати свій комфорт. Придбати білизну, до речі, можна за посиланням.

Менструальні чаші

Так, ідеться про осучаснену версію «воронкоподібної посудини з вулканізованої гуми», яку була запатентувала акторка Леона Чалмерс. На перший погляд, менструальна чаша може здатися чимось занадто дивним і великим, щоб запихати в себе. Але! Варто тільки підібрати комфортні для вас форму, розмір та позу, і – цілком вірогідно – що ви з чашею подружитеся.

Більшість менструальних чаш вироблені з силіконової або латексної гуми. Замість того, щоб поглинати виділення, вони їх збирають. Усередині піхви чаша має розкритися (можливо, вам доведеться спочатку провернути її) та упертися в стінки. Таким чином вона утворює ущільнення для запобігання протікань. Ну й потім кров просто скрапує в чашу. На відміну від тампонів, які необхідно змінювати кожні чотири години, менструальну чашу можна носити від 6 до 12 годин (цілісінький робочий день!). А для того, щоб її витягнути, спустошити і вставити назад вам потрібні комфортне місце, чисті вода й руки та м'яке мило без запаху.

Найважливішим аспектом при виборі чаші є її розмір та форма. Зазвичай радять більший розмір для тих, хто народжували, і менший для тих, хто ні. Але різні бренди виготовляють різні розміри, і я щиро раджу почитати їхні інструкції чи порадитися з консультанткою/-ом у точці купівлі. Бо всі ми особливі, як і наші піхви.

Щодо форм, то тут виробники останнім часом не соромлять проявляти свою фантазію. Різні хвостики для зручності витягування, форми дельфінів, чаші-трансформери, які можна складати, більш округлі, більш продовгуваті, – тут уже можна обирати на свої смак і відчуття.

Більшість виробників чаш мають власні відео-інструкції щодо, власне, застосування менструальних чаш: вам радитимуть скрутити її трубочкою або квіточкою; присісти чи підняти ногу тощо. Із власного досвіду можу сказати, що розуміння комфортнішої пози і «виду скручування» приходить лише з досвідом, тому перші кілька разів вам може додатково знадобитися прокладка на випадок, якщо чаша не повністю розкриється. До речі, багато виробників також радять застосовувати змазку, вона має бути на водній основі й не містити гліцерину, парабенів чи пропіленгліколю.

Безпека менструальних чаш, певна річ, теж не має лишатися поза увагою. Із цими даними трохи складно, адже й досі невідома точна кількість людей, які ними користуються. Утім, результати нещодавнього мета-аналізу засвідчують, що вірогідність синдрому токсичного шоку дуже низька, а порушення мікрофлори чи інші інфекції виникають лише у випадку, якщо ви недостатньо ретельно миєте свої ручки перш ніж вставляти чашу. [18]

Ціни на чаші – дуже різні. Простіші – що продаються в українських аптеках – можуть обійтись і до 300 гривень, але якщо купувати чашу більш-менш відомого закордонного бренду, вартість може перевищити й 1000 грн.

Екологічні тампони й багаторазові прокладки

Якщо коротко, то це більш екологічні посестри добре відомих нам одноразових тампонів та прокладок (про які я так неґречно розповідала в перших абзацах).

Еко-тампони виробляються з еко-бавовни, вирощеної без використання пестицидів, а відбілюються безпечним перекисом водню. Деякі виробники також додають до них аплікатор, який можна використовувати кілька разів, а при пакуванні дотримують найкращих традицій екологічності. Такі тампони потребують значно менше електроенергії та води на всіх етапах їхнього виробництва. Їхній зовнішній вигляд, по суті, не відрізняється від менш еко-дружніх альтернатив. Утім, різниця в ціні може бути доволі помітною.

Багаторазові прокладки – це, по суті, головна частина менструальної білизни вирізана окремо. Вони існують у різних кольорах і з найрізноманітнишими принтами.

Як і у випадку з одноразовими прокладками, багаторазові кріпляться до промежини спідньої білизни, де вони й поглинають менструальну рідину. Одначе деякі багаторазові прокладки можуть мати інакшу конструкцію. Наприклад, існують такі, що складаються з двох окремих частин: тримач, що закріплюється на білизні і який можна мити, а також абсорбуюча прокладка, яку можете прати й навіть робити товстішою за потреби. Інші ж прокладки переважно цілісні і кріпляться на спідній білизні вже звичним способом.

Щодо комфорту під час використання, це залежить від ваших відчуттів. Якщо одноразові прокладки не асоціюються у вас, як у деяких, із памперсом між ніг, а дарують відчуття м’якенької підтримки, – то цілком імовірно, що їхні багаторазові колежанки чудово вам підійдуть. До теми раджу ознайомитися з цікавим обговоренням цих засобів у групі Фемінізм в деталях.

Вартість багаторазових прокладок варіюється від кількох сотень гривень до майже тисячі, залежно від кількості, розміру і бренду.

Наостанок повторю – відмовлятися чи ні від одноразових засобів для менструації має бути винятково вашим рішенням, яке приймаєте для себе, ґрунтуючись на власних потребах і можливостях. Але раптом ті не дуже еко-дружні товари викликають у вас якісь незадоволення чи дискомфорт, тепер ви знаєте, що їм існують нічим не гірші (а ще й веселіші за виглядом) альтернативи, які, до речі, можуть стати оригінальним і корисним подарунок на новорічні свята, що наближаються.

Джерела

  1. https://www.worldbank.org/en/news/feature/2020/05/28/menstrual-hygiene-day-2020
  2. https://timesofindia.indiatimes.com/home/sunday-times/a-new-tv-ad-shows-period-blood-as-red-instead-of-blue/articleshow/77066824.cms
  3. https://www.independent.co.uk/life-style/health-and-families/features/we-need-talk-about-periods-9638267.html
  4. https://twitter.com/jk_rowling/status/1269382518362509313
  5. https://www.instagram.com/p/CG2r7JVL9HH/?igshid=57btg7bjizhv
  6. https://www.statista.com/topics/4889/feminine-hygiene-market/
  7. https://www.amazon.com/Under-Wraps-History-Menstrual-Technology/dp/0739113852
  8. https://leonacup.com/pages/leona-story
  9. https://patents.google.com/patent/US3324480?oq=menstruation+undergarment+-disposable
  10. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3948026/
  11. http://www.safecosmetics.org/get-the-facts/healthandscience/cumulative-exposure-and-feminine-care-products/
  12. https://en.wikipedia.org/wiki/Norra_Tornen 
  13. https://www.london.gov.uk/sites/default/files/plastics_unflushables_-_submited_evidence.pdf
  14. https://www.wen.org.uk/our-work/environmenstrual/
  15. https://www.natracare.com/why-natracare/plastic-free/
  16. https://ec.europa.eu/environment/circular-economy/pdf/single-use_plastics_impact_assessment.pdf
  17. https://www.nationalgeographic.com/news/2016/11/animals-eat-ocean-plastic-because-of-smell-dms-algae-seabirds-fish/
  18. https://www.thelancet.com/journals/lanpub/article/PIIS2468-2667(19)30111-2/fulltext#seccestitle10
24 грудня 2020
Поширити в Telegram
5706
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою