129 
Третина українського населення моніторять новини щогодини, а майже половина —користуються телефоном 4-6 годин на день. Величезна кількість інформації сприймається кожним та кожною постійно. Виокремити у цьому потоці факти та фейки буває складно. Особливо, якщо маніпуляції будуються на вже наявних стереотипах, зокрема гендерних.
Дискредитація українських біженок та військовослужбовиць досі є однією з цілей ворожої пропаганди. Росія активно використовує її для власної вигоди. То що ж таке гендерна дезінформація та як її розпізнати?
Гендерна дезінформація: що це і як поширюється
Переважною є думка, що гендерна дезінформація — це оманливі або неправдиві гендеровані та/або сексуалізовані наративи, створені, щоб нашкодити репутації жінок та завадити їхній участі в публічній сфері. Тобто, коли ви читаєте черговий російський фейк про українських біженок, які «стали повіями в ЄС», — це гендерна дезінформація.
«Росія любить використовувати гендерну дезінформацію. Вона слугує для виправдання загарбницької політики та воєнних злочинів, а також є інструментом поділу на "свій — чужий". Це яскраво ілюструє пропагандистський конструкт про Європу, яку протиставляють "традиційним" російським цінностям», — розповіла на конференції «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля» аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба.
Дзвенислава Щерба
У дослідженні про дезінформацію за гендерною ознакою від ГО «Інтерньюз-Україна» респондент(к)и з-поміж журналістів/журналісток та громадських діяч_ок виокремлюють дві основні причини поширення такої дезінформації.
- іноді видання передруковують зовнішню інформацію без перевірки фактів;
- користувач_ки соцмереж можуть поширювати фейки, оскільки часто прагнуть привернути увагу до події чи новини, при цьому її правдивість не ставиться під питання.
Варто памʼятати й про засилля російської пропаганди. Всі разом ці чинники допомагають гендерним стереотипам та відвертим фейкам поширюватися та закріплюватися в мережі.
«Жінок часто зводять до ролі матерів, доньок і доглядальниць, замість того, щоб розглядати їх як повноправних політичних та економічних суб'єктів», — зазначає дослідниця Сара Соберай з університету Тафтса у США. Вона виділяє три головні стратегії, за допомогою яких жінок змушують мовчати чи обмежити свій вплив: залякування, присоромлення та дискредитацію.
Сара Соберай
Яскравим прикладом є розгорнута у 2017 році кампанія в соцмережах проти народної депутатки України VIII скликання Світлани Заліщук. Тоді вона виступила в ООН з промовою про вплив війни на життя українських жінок. У соцмережах почали поширювати фейки, що депутатка нібито пообіцяла пробігти вулицями Києва оголеною, якщо ЗСУ зазнають поразки. Так Заліщук намагалися дискредитувати, зводячи її роль як жінки до сексуального обʼєкта.
Використовують гендерну дезінформацію і проти першої леді України — Олени Зеленської. Найбільш агресивно в інформаційних операціях проти неї просувають теми корупції та злочинів проти дітей. З початку повномасштабного вторгнення Росії ворожі пропагандисти звинуватили Олену Зеленську у витраті $1 млн на прикраси, придбанні автомобіля Bugatti Tourbillon за €4,5 млн та причетності до торгівлі дітьми. Усі повідомлення виявилися фейками.
Хоч такі маніпуляції завжди спростовують, їхня наявність в інформаційному полі шкодить жінкам. Не всі люди перевіряють інформацію, і частина з них може повірити фейкам. Щоб не стати цільовою авдиторією пропагандистів, потрібно розвивати медіаграмотність.
Як перевірити медіаконтент на гендерну дезінформацію та маніпуляції
Дзвенислава Щерба пропонує поставити чотири запитання, відповіді на які допоможуть легко перевірити контент на об’єктивність. Вони будуть корисними всім, хто хоче розвивати свою медіаграмотність та критичне мислення.
1. Чи є в медіаконтенті узагальнення щодо певної статі?
Перевірте, чи містить контент стереотипи та гендерні кліше. Наприклад, чи описуються жінки як «доглядальниці» чи «матері» у контексті, який не має відношення до сім'ї або домашніх обов'язків? Чи зображуються чоловіки тільки як «сильні» та «брутальні»? Такі наративи просувають гендерні стереотипи, на основі яких будується безліч фейків.
2. Чи підкріплені заяви фактами?
Переконайтеся, що ідеї підкріплені фактами й дослідженнями. Багато тверджень, які використовують для поширення дезінформації про жінок, наприклад, «всі жінки втекли за кордон і не думають про долю країни», «жінки не служать у ЗСУ», не мають жодного фактологічного підґрунтя.
3. Чи містить контент маніпулятивні порівняння?
Зіставлення двох питань або досвідів, які насправді не є порівнюваними, може вводити людей в оману. Поширені приклади — порівняння домагань на робочому місці й безневинних компліментів. Останні зазвичай спрямовані на професійні якості та здобутки, а не на зовнішність людини. Тому «Ти гарно впоралась із завданням» або «Ти справжня професіоналка своєї справи» — цілком доречні компліменти. Якщо ж вони стосуються зовнішності або підживлюють стереотипи («Ти не така, як інші жінки», «Ти не ниєш, як інші жінки») — це тривожний сигнал.
Сюди ж можна віднести заяви, що гендерна дискримінація проти чоловіків і жінок поширена однаково, або ж порівняння чоловіків із жінками, щоби показати їх «слабкими» або «нікчемними». Останнє часто можна зустріти в російській пропаганді, де гендерні стереотипи використовують для приниження обох статей.
4. Чи є в контенті виправдання або заохочення до насильства?
Цей інструмент дезінформації поширений у російських медіа. Там часто виправдовують зґвалтування українок російськими військовими та навіть заохочують до нових злочинів.
У соцмережах можна зустріти й інші приклади — зневажливі повідомлення щодо українських військовослужбовиць. Про них пишуть, нібито вони «прийшли в армію за чоловіками». Ці наративи виправдовують насильство та образи щодо українок у лавах ЗСУ. Фейки спрямовані на підрив демократичних цінностей всередині країни, адже знецінюють внесок жінок в її оборону. А отже — посилюють нерівність та напруженість у суспільстві.
Гендерна дезінформація — форма та інструмент російської пропаганди. Вона сприяє поширенню стереотипів та нормалізації насилля проти жінок, дискредитуючи їх та залякуючи. Тому контент у соцмережах та медіа слід ретельно перевіряти на сексистські та дискримінаційні твердження.
Матеріал створила команда ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що фінансується урядом Канади.
