7 грудня, 2019

Україна

Кому це раптом заманулося знов витягати насвіт дискусію про матріархальність української культури (суспільства, сім’ї, ментальности і всього трибу життя)?! У справі про український матріархат вирок винесено давно, він остаточний і оскарженню не підлягає, бо ж загальновідомо: українцями завжди верходили жінки! То хто це тут наважився поставити під сумнів нашу чи не єдину національну гордість і неспростовний доказ одвічної демократичности українського люду?!
Фемінізація бідності: соціологічне дослідження життєвих обставин молодих матерів
У статті дослідниці роглядають, як гендерний дисбаланс українського суспільства відображається на матеріальному становищі матерів. З метою дослідити економічні та побутові умови життя жінок, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною, авторки провели опитування 95 жінок. Пропонуємо ознайомитись з результатами опитування. 
Що таке «Пекін+25» і в чому полягає його важливість для України?
29-30 жовтня в Женеві відбулася Регіональна європейська зустріч «Пекін+25», організована Європейською економічною комісією та ООН Жінки. Учасники зустрічі мали проаналізувати, яким чином в регіоні втілювалися рекомендації Четвертої Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок і чого вдалося досягти у забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків за час після її проведення. Про женевську подію та питання, які обговорювалися на ній, розмовляємо із заступницею керівника урядової делегації України, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною ЛЕВЧЕНКО.
Виставка-дослідження «Жіноче століття: українки, що створили державу»
Цю брошуру надруковано за фінансової підтримки МБФ «Український жіночий фонд» у рамках конкурсу «Підтримка нових лідерок та правозахисниць вразливих жінок в Україні, Білорусі, Молдові, Грузії та Росіі».
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Що в індексі тобі моєму: чи справді з правами жінок в Україні гірше, аніж в Польщі, Росії і Киргизстані?
Нещодавно Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки (США) у співпраці з National Geographic випустили цьогорічний  Індекс безпеки і миру для жінок.  Україна опинилась на 105 (з 167) місці. Попереду - Польща, Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Вірменія, Руанда, Катар, Бахрейн і ще багато “дружніх” до жінок країн. Як так сталось — аналізує докторка економічних наук.
Онлайн-курс «Про гендер — простою мовою для громад»
Із 28 жовтня розпочнеться онлайн-курс, присвячений питанням гендерної рівності в контексті роботи у місцевих громадах. Курс буде корисним для представників/представниць органів місцевого самоврядування та громадських активістів/активісток, які прагнуть ефективного, сталого та справедливого розвитку громад, пише Громадський простір.
Як жінки змінили українську армію
Російське військове вторгнення на територію України на початку 2014 року поклало початок реформі армії. Жінки стали важливою частиною цього процесу, ініціювавши низку змін «знизу», що позитивно позначилося на секторі безпеки і на гендерній рівності.
«Сільські жінки успішні – через підтримку розвитку сімейного фермерства та кооперації»
Комісія ООН з питань статусу жінок у 2018 році на зустрічі у Нью Йорку була зосереджена на  темі "Виклики та можливості досягнення гендерної рівності та розширення можливостей сільських жінок та дівчат". Чому ж сільські жінки стурбували міжнародну спільноту? Невже є якісь особливості їхнього становища?
Гендерні стереотипи зовнішньої реклами (на прикладі Подолу міста Києва)
Стаття присвячена аналізу одного з аспектів гендерної дискримінаці публічної сфери суспільства, а саме, гендерним стереотипам, які транслюються зовнішньою рекламою. Здійснено теоретичний огляд питання, виділено та концептуалізовано основні групи гендерних стереотипів у рекламі. На основі емпіричного аналізу зовнішньої реклами певного територіального простору м. Києва підтверджено гіпотезу про відтворення гендерних стереотипів, зокрема традиційних стереотипів маскулінності-фемінності, стереотипів сімейних і професійних ролей та відмінностей у змісті праці.