21 жовтня, 2018

Методологічні підходи щодо здійснення гендерно-правової експертизи національного законодавства України

18 липня 2018
Завантажити у форматі: PDF (493 КБ)
Катерина Левченко
Українська правозахисниця і політикиня. Народна депутатка України 5-го скликання. Докторка юридичних наук, кандидатка філософських наук, доцентка. Президентка Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда — Україна»

У методичних рекомендаціях розглянуто підходи до здійснення експертизи чинних нормативно-правових актів на предмет дотримання в їхніх положеннях основ гендерної рівності: законів України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про імміграцію”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про статус гірських населених пунктів”, “Про відпустки”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про зайнятість населення”, “Про статус народного депутата України”, “Про вибори народних депутатів України”. Вміщено також загальні висновки та рекомендації щодо подальшого здійснення гендерно-правової експертизи законодавства України.

Методологічні підходи щодо здійснення гендерно-правової експертизи національного законодавства України

18 липня 2018
Завантажити у форматі: PDF (493 КБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Адженда "Нова політика рівності України 2030"
Адженда розроблена під керівництвом Віри Нанівської в Україні та презентована у Вашингтоні під час Українських днів у Конгресі США та в Києві в Українському Кризовому Медіа Центрі.
Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні
Насильство щодо жінок виступає одним з головних порушень прав людини, причини якого пов’язані з нерівним розподілом ресурсів та повноважень між жінками та чоловіками. Окрім безпосередньої шкоди для здоров’я та добробуту постраждалих, насильство має вагомі суспільні наслідки, які вимірюються грошовими, трудовими та нематеріальними втратами, виявляються у формі поточних, довготривалих або відкладених ефектів.
Жінки в темі: огляд феміністичних подій 25 Книжкового форуму у Львові
Знадобилося дев’ятнадцять років, щоб на щорічному Форумі видавців у Львові з’явився профеміністичний кластер, а сам форум «видавців» змінив назву на гендерно-нейтральну. Цього року було більше як два десятки подій, які стосувалися гендерних питань. Їх детальний огляд — у нашому матеріалі. Відвідайте одну з головних книжкових подій року, не встаючи з дивана!
Лекція Дена Хілі "Чи має ЛГБТ-історія майбутнє у пострадянських країнах?"
ЛГБТ рухи у країнах колишнього Радянського Союзу зіштовхуються сьогодні із серйозними викликами. «Офіційна» гомофобія стала частиною популістської політики. Російський закон про «гей пропаганду» 2013 року започаткував цю тенденцію у країнах, де проросійські сили копіювали цей закон (як, наприклад, в Україні та в інших колишніх радянських республіках). Кремль веде культурну війну проти квір-знання, досі небачену в історії пострадянського регіону. В той же час фактичне насильство над ЛГБТ зростає. У цих умовах, чи потрібна ЛГБТ-рухам із пострадянських країн їхня історія? Чи мають ЛГБТ-ініціативи докладати зусиль, щоб дізнатися про квір-минуле своїх країн? Чи, можливо, існують більш нагальні пріоритети для політичних дій? Під час лекції порушено питання, чи може знання про історичне минуле мати вплив на боротьбу з гомофобією в Україні та в інших країнах колишнього Радянського Союзу.
Есть ли у истории ЛГБТ будущее на постсоветском пространстве?
ЛГБТ движения в странах бывшего Советского Союза сталкиваются сегодня с серьезными вызовами. «Официальная» гомофобия стала частью популистской политики. Российский закон о «гей пропаганде» 2013 года начал эту тенденцию в странах, где пророссийские силы копировали этот закон (как, например, в Украине и в других бывших советских республиках). Кремль ведет культурную войну против квир-знания, доселе невиданную в истории постсоветского региона. В то же время фактическое насилие над ЛГБТ растет. В этих условиях, нужна ли ЛГБТ-движениям из постсоветских стран их история? Должны ли ЛГБТ-инициативы прилагать усилия, чтобы узнать о квир-прошлом своих стран? А может, существуют более насущные приоритеты для политических действий? Лекция поднимает вопрос: могут ли знания об историческом прошлом влиять на борьбу с гомофобией в Украине и в других странах бывшего Советского Союза.
Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця
Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. Читачка має можливість почути соціальні групи, часто маргіналізовані та невидимі у загальному неоліберальному дискурсі про «рівні права та можливості жінок і чоловіків». Особливість номеру — критичне переосмислення праці з точки зору неомарксизму, лівої та феміністичної теорій. Що таке праця? Чи це лише оплачувана робота? Чому важливо в дискусіях про працю брати до уваги неоплачувану хатню роботу, доглядову та репродуктивну працю? Хто її переважно виконує і чому? Яка роль держави у забезпеченні гендерної рівності? Чию працю найбільш вигідно експлуатувати роботодавцям і чому? Коли слід говорити про клас, етнічність, сексуальну орієнтацію пригноблених? Чи можливо і яким чином зробити суспільство більш справедливим? Ці та інші питання запропоновані до роздумів читачкам і читачам журналу.
Гендерні ритуали: вивчення етикету, суспільних символів та когнітивний аспект
Завдання цієї статті окреслюється трьома ключовими в розвитку символьної антропології питаннями. Як визначити сенс символьного повідомлення в суспільних ритуалах, і чи це значення має якийсь емпірично виражений відповідник у свідомості виконавців або ж вплив на їх поведінку? Друге, чи можна відповісти на ці питання шляхом інтерпретації символів, себто емпіричним способом, якій використовує чітко визначені й відтворювальні методи? Останнє: чи правомірно приписувати поведінці символьні значення, якщо самі учасники не усвідомлюють цих значень? Якщо неусвідомлюване значення існує, то чи воно впливає якось на ставлення до такої поведінки або на мотивацію її? Аналіз даних, взятий з відгуків на «Семантичний диференціал» Осгуда стосовно категорії роду і поводження, прийнятого у спілкування між статями забезпечує ствердні відповіді на ці запитання.
Гендер, сексуальність і влада: квіруючи нормативності. Матеріали Міжнародної конференції
Матеріали конференції містять анотації виступів на Міжнародній конференції «Гендер, сексуальність і влада: квіруючи нормативності», що відбулася 2-4 травня 2014 року в м. Харкові. Метою конференції є обговорення квір-теоретичних досліджень, які аналізують нормативні режими гендеру і сексуальності, а також проблематизують традиційні теорії сексуальності. Квір-теорію тут скеровано на критичний аналіз імплікацій влади, знання і політик, через які створюються й оприроднюються «інші». Матеріали будуть цікаві академічній спільноті зі сфери гуманітарних і соціальних знань – історія, філософія, етнологія, культурна антропологія, культурологія, гендерні дослідження, соціологія тощо.
Гендер: язык, культура, коммуникация
Сборник тезисов Третьей международной конференции «Гендер: язык культура, коммуникация» отражает содержание представленных на конференцию докладов по гендерной проблематике в лингвистике, литературоведении и теории коммуникации. Освещаются четыре группы научных проблем: методологические проблемы исследования гендера в лингвистике и теории коммуникации; гендер как социокультурный феномен и его отражение в языке; гендер в межкультурной коммуникации; текст и дискурс: гендерный анализ.
Гендерний аналіз офіційної допомоги для розвитку в Україні. Базове дослідження
Базове дослідження було проведено пані Ларисою Магдюк, національним консультантом з питань посилення можливостей та відповідальності ключових донорів та партнерів в сфері координації механізмів надання допомоги на підтримку гендерної рівності в Україні. Проведення гендерного аналізу міжнародної допомоги для розвитку у порівнянні з національними зобов’язаннями України щодо забезпечення гендерної рівності було здійснено за ініціативи та при координуванні з боку ООН Жінки, під керівництвом національного координатора програми пані Оксани Кисельової, за підтримки регіонального офісу ООН Жінки у Східній Європі та Центральній Азії. Проведення базового дослідження стало можливим завдяки відкритості та підтримки з боку донорських та виконавчих агенції, акредитованих в Україні.