17 липня, 2018

Гендерні хроніки Книжкового Арсеналу: день перший. Феміністичне книговидання

31 травня 2018
Дарина Мізіна
студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка статей про сексуальну освіту

30 травня відкрилася наймасштабніша літературна подія Києва — Книжковий Арсенал. Фокус-тема заходу — «Проект майбутнього» — відчутно корелюється і з наявністю гендерного дискурсу у програмі. Адже такі явища, як фемінізм, толерантність, інклюзія тощо й досі лишаються в уяві більшості українців та українок чимось далеким, і від того побічним.  Натомість загальносвітові тенденції останніх років зробили питання емансипації масовим і таким, що неможливо ігнорувати. І саме сміливість організатор_ок включати подібні теми до порядку денного допомагає вивести і на українську поверхню той непроговорений досвід, що його масова аудиторія затято намагається уникати. Причому літературний майданчик у цьому випадку — одна з найбільш придатних таких поверхонь. Адже часто саме книги стають тригерами, що змушують суспільство завести розмову про «недоторканні» теми.

Гендерні хроніки Книжкового Арсеналу: день перший. Феміністичне книговидання

У перший день Книжкового Арсеналу «Гендер в деталях» відвідали публічну дискусію, присвячену феміністичному книговиданню в Україні, яку модерувала Катерина Міщенко. Участь у ній взяли Ілля Стронговський та Оксана Плаксій, що представили концепції двох видавництв: «Видавництво» та «Комора», а організатором дискусії був Фонд ім. Гайнріха Бьолля в Україні спільно з Франкфурським книжковим ярмарком.

Як зазначила Оксана Плаксій, для «Комори» феміністичний дискурс — це швидше складова загальної концепції. Так, іще 2013 року у них вийшла друком антологія жіночої прози «З непокритою головою». Серед інших феміністичних видань «Комори» романи Кароли Гансон «Штайнгоф», Павола Ранкова «Матері», Яцека Денеля «Матінка Мокрина», збірка Оксани Забужко «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється» та інші. Ці книги не можна назвати зразками академічного фемінізму, втім, усі вони розповідають історії жінок у загальноісторичному контексті, проговорюють той досвід, що його суспільство довго намагалося не помічати. Перекладне феміністичне книговидання від «Комори» - це більше про європейську культуру показування суспільно важливих питань через особистий досвід.

Концепція ж «Видавництва» полягає в дещо іншому. Як зазначив Ілля Стронговський, вони наважилися взятися за те, чого інші представни_ці книжкового ринку затято уникали й навіть боялися. «Видавництво» відоме своїми книгами для дітей і підлітків, у яких порушуються складні питання. 2015 року вони дебютували історією шведської письменниці Анни Хьоґлунд «Бути мною». Це книга про 13-річну дівчинку, що в очікуванні на свою першу менструацію починає осмислювати себе та однолітків у контексті атрибутів «дорослого» життя. Навесні минулого року «Видавництво» буквально струснуло українське суспільство книгою Лариси Денисенко «Майя та її мами». Не менш знаковою подією стала і публікація книги «Це зробила вона», де зібрано біографії 50 жінок, котрі творили українську історію. Окрім того, уже в перший день Книжкового Арсеналу «Видавництво» встигло похизуватися і зовсім новинкою — есеєм Чимаманди Нґозі Адічі «Люба Іджеавеле або феміністичний маніфест у п’ятнадцятьох пропозиціях».  Як розповів Ілля Стронговський, мета видавництва – виховати через подібні книги не тільки дітей, але і їхніх батьків. На прикладі з проектом листівок, що висміювали список заборонених професій для жінок, він переконався, що жбурляючи маленький камінчик у стіну, можна змусити цю стіну тріснути, і вирішив створити власну каменоломню.

Поділилися учасник та учасниця дискусії і планами на майбутнє. Так, до осіннього Форуму Видавців «Комора» разом із Фондом ім. Гайнріха Бьолля готують книгу Тамари Марценюк «Чому не варто боятися фемінізму» та роман Марти Хіллерс «Жінка у Берліні». А «Видавництво», довго не затягуючи, вирішили видати другу частину «Це зробила вона» під назвою «Це теж зробила вона» та ще один есей Чимаманди Нґозі Адічі «Ми всі повинні бути феміністками». Особливо приємною новинкою «Видавництва» має стати і видання анімованого коміксу Марджан Сатрапі «Персеполіс».

Авторка фото: Олена Ангелова.

31 травня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Гендерні хроніки Книжкового Арсеналу: день четвертий. Історія маскулінності у книзі «Перша стать» та презентація збірки «Це зробила вона» про успішних українок.
Гендерні події четвертого дня Книжкового Арсеналу розпочалися дискусією ««Перша стать». «Мужність» як культурний конструкт»» Ірини Славінської, Оксани Луцишиної та Вікторії Наріжної. Розмова відбувалася з нагоди виходу книжки Андре Роша «Перша стать» у перекладі Ірини Славінської.
Гендерні хроніки Книжкового Арсеналу: день третій. Презентація книги-досвіду про вагітність та розмова про «одиноких чоловіків» української літератури
Третій день поспіль у Києві відбувається Книжковий Арсенал-2018. А ми тим часом продовжуємо відслідковувати гендерну повістку фестивалю. У перший день літа «Гендер в деталях» побували на презентації збірки текстів українських авторок про їхній досвід вагітності «При надії», а також розмові «Одинокі мужчини. Леся Українка, Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська та інші» з літературознавицею Тамарою Гундоровою.
Гендерні хроніки Книжкового Арсеналу: день другий. Слово на букву «Ф», HeforShe і супертатусі.
Гендер в деталях продовжує розповідати про гендерний дискурс Книжкового Арсеналу. Протягом другого дня ми встигли побувати на презентації роликів «He For She», дискусіях «Діти як найкращий текст, або Чи важко бути супертатом» та «Слово на букву «Ф».