703 Привіт. Мене звати Глібчик. Я ще маленький і не вмію писати, тому за мене це робить мама. Та коли я виросту, я зможу й сам записувати все, про що думаю. А може, й не буду. Це вже як мені захочеться.
Рожева соска
Якось я захворів, і мама викликала «швидку допомогу». Тоді я ще не вмів ходити і був постійно в мами на руках. Чомусь тьотя лікарка із «швидкої» назвала мене дівчинкою. Мама сказала, що я хлопчик, а тьотя відказала: «Навіщо ж, мамо, ви дали йому рожеву соску?». А я не
розумію, хіба тільки дівчаткам можна рожеві соски? Моя така гарна. І заспокоює, коли я нервую. Та й засинати з нею приємніше.
Рожева сорочка
Сьогодні на ринку тьотя продавчиня знову назвала мене дівчинкою. Каже, що в мене рожева сорочка. Я ще не дуже розуміюся на відтінках, але мама каже, що то не рожевий, а малиновий. До того ж вона картата — в білу клітинку. А хіба тільки дівчаткам можна такі сорочки?
Довге волосся
До року мене не стригли. Волосся було аж по плечі, гарне, блискуче, симпатичними завитками. Мене знову називали дівчинкою. Така сама ситуація в сусіда Сашка. І Марк носить довгу зачіску. Багато хлопчиків ходять із хвостиками, а дорослі чомусь досі думають, що коси мають бути лише у дівчат. А мені подобається довга зачіска. Правда, довгі завитки вже зрізали, бо влітку було жарко. Та в перукарню я однаково не люблю ходити. Там спочатку давали мені цукерки, а тепер не дають. То чому туди йти?
Техніка для всіх
Я люблю спецтехніку. І справжню, і іграшкову. І моя подружка Злата любить техніку. У мене є багато тракторів, комбайнів, екскаваторів. А в Злати є монстр-траки, вантажівки, легковики. Ми міняємося іграшками і чудово проводимо час. Мама Злати купує їй транспорт і все, що їй подобається. А іншим дівчаткам на майданчику мами роблять зауваження: «Віддай машинку хлопчику, ти ж дівчинка». А одна мама колись сказала: «У нас Лєра як пацан, їй би бігати і лазити скрізь». А хіба бігати і лазити мають тільки хлопчики?
Ляльки для дівчаток?
Якось у садочку нас учили купати ляльку. Вихователька показала, як змішувати воду, як купати, щоб не намочити волосся. Усім було цікаво. Я люблю переглядати це відео. Мама спитала, чи купити мені ляльку. А я сказав, що не треба. Не тому що ляльки для дівчат, як говорять у мультику, а тому що я не хочу нею гратися. Один раз було цікаво купати її і похлюпатися у водичці, а постійно гратися нецікаво. А от мій друг Жека любить катати візочок із лялькою або ведмедиком.
Плачуть усі
«Не плач, ти ж хлопчик». «Що ти плачеш, ти що, маленький?» Таке я чую від свого тата і від інших мам і тат на вулиці. Мама так не каже і свариться з татом, щоб і він так не казав. А якщо мені хочеться плакати, невже для цього треба бути дівчинкою? Сльози ж не залежать від того, хто ти. Я вважаю, люди всі мають плакати. Мені стає легше, як поплачу, і мама, як поплаче, теж стає спокійнішою. А ще вихователька в садочку говорить, що плакати некрасиво. Я ще не дуже розумію, що таке красиво і некрасиво. Мені здається, що коли тобі погано і хочеться плакати, то про красу мало думається. А вчора вихователька сказала: «Хто б міг подумати, що найвищі хлопчики в групі — такі плакси». Не розумію, а хіба від зросту залежить сумно тобі чи ні? І за мамою сумують і високі, і низенькі.
Мультики
Я люблю дивитися мультики. Тільки там часто кажуть про якісь заняття, що це не для дівчаток або не для хлопчиків. Наприклад, лисичка постійно готує пироги і варить компоти, бо вона дівчинка. А хлопчики-ведмедики приходять до неї тільки поїсти, а в ігри не беруть її, бо кажуть, що це не для дівчаток. Вона врешті їм доводить, що може гратися не гірше, і навіть ракетою керує. Та все це їй треба доводити. І після того як наварила компоту. Мама каже, що це неправильно, бо готувати їжу можуть і хлопчики, і дівчатка. Наш татко добре готує. Мені подобається їсти його картоплю. І пельмені він ліпить разом із мамою.
Я часто кажу мамі, що я дорослий і все розумію. Вона зі мною погоджується. От би всі дорослі були такі — з розумінням. І давали діткам можливість займатися тим, що їм подобається, та не звертали увагу на колір сорочки.
