10 жовтня, 2025

Сукня з фартушком і право-радикальна брехня

23 січня 2025
Поширити в Telegram
242
Майя Тульчинська

Модна оглядачка, блогерка, авторка книг «Балачки навколо шафи» та «Я забула труси» .

Якщо в 2020 році ви тижнями сиділи вдома і з доступних розваг були хіба Інстаграм та ТікТок, то... приблизно в такому ж становищі була більшість людства. Мільйони людей гортали стрічки соцмереж, щоб бодай подумки кудись втекти з-під домашнього арешту. Залишити безумний світ пандемій і карантинів, вирватись з бетонних джунглів великих міст, з крихітних квартир, де всі товчуться один в одного на голові. Кудись на волю, на природу, де все живе в злагоді і гармонії.

Наприклад, в мальовничу сільську місцевість, де в гарненьких будиночках серед зелені і квітів оселилися ніжні феї з атласними стрічками у довгому волоссі. Живуть тихе сільське життя, збирають лаванду в плетені кошики, печуть домашній хліб, вручну збивають масло і розставляють старовинний посуд на білих крохмальних скатертинах. Все це роблять у романтичних сукенках з 100% органічної бавовни, з пишними рукавчиками і нижніми спідницями з прошвою по краю, з професійним макіяжем на лиці та ідеальними локонами. Навколо них казкові  краєвиди, спів пташок і гамаки в садах, де вони лежать по обіді і гортають старовинні книги тонкими пальчиками з нюдовим манікюром.

Цей чарівний світ повільного сільського життя, де нема важкої праці, мозолів, бруду й ароматів корівника, нема навіть осінніх калюж і снігу по пояс взимку, а є лише суцільна райська пастораль, дбайливо оброблена інстаграмними фільтрами, отримав назву Cottagecore. І набув величезної популярності в той час на початку 2020-х, коли людям хотілося втекти подумки в якусь фантазію, чим менш реалістичною вона буде - тим краще.

Цілком очікувано бавовняні сукні в дрібну квітку, пейзанські блузи і жилетки ніби з клаптикової ковдри, рукави-ліхтарики і вирізи сердечком, атласні бантики на волосся і такі інші атрибути стилю котеджкор увірвалися в моду і заполонили магазини.

Це не перший випадок в історії, коли гламурна гра у "тихе життя на природі" ставала модним трендом. У XVIII сторіччі це було популярно у французької аристократії, навіть королева Марія Антуанетта створила для себе «сільську» резиденцію, так званий Hameau de la Reine, «хуторець королеви». Це була справжня ферма з садами, городами та виноградниками. Там королева носила прості муслінові сукні і солом’яні капелюхи, збирала квіти в саду і відпочивала від придворного пафосу і метушні. Практично як сучасні інфлюенсерки, що просувають стиль котеджкор. Вочевидь Марія Антуанетта не доїла сама кіз і не топила піч. Її «хуторець» обслуговували десятки людей і розташований він був в межах королівського парка у Версалі. Але її розслаблені білі муслінові сукні, підперезані не на талії, а під грудьми, започаткували моду довжиною в кілька десятирічь. Нам вона відома як стиль ампір або стиль регентства. 

Вже у ХІХ сторіччі ідеалізація «простого сільського життя» в гармонії з природою, подалі від міської метушні, була важливою складовою тодішнього романтизму. Промислова революція була в розпалі, великі міста вкривалися смогом від фабричних труб, новітні залізниці лякали гуркотом і швидкостями. Куди від цього сховатися як не в казковий будиночок в селі, з пічною трубою на даху і привидами на горищі.

У 1970-ті роки у США, Австралії та інших країнах стали виникати жіночі аграрні комуни. Їх створювали радикальні феміністки і так звані лесбійські сепаратистки, які просували ідею жіночого усамітнення. Мовляв, жінки мають жити повністю автономно і незалежно від чоловіків і створеного ними патріархального світу. Покинути великі міста, просякнуті капіталізмом і пригніченням жіноцтва, створити власний сільський жіночий рай. Для цього вони купували землю і створювали ферми, де жили і працювали самі жінки. Це був далеко не гламурний світ, світ важкої праці, ризиків, викликів і радикально лівих поглядів, які ці жінки втілювали на свій розсуд. Навіть якщо в ті часи існували би соцмережі, навряд чи хтось з тих комун створив би прилизаний глянцевий блог про своє буцімто легке і безтурботне сільське життя.   

Проте в наш час ідею тихого життя і ручної праці на лоні природи успішно використовують крайні праві. Коли жінки втомилися від подвійного навантаження – працювати, ніби не мають сім’ї, і піклуватися про сім’ю, ніби не мають роботи – їм пропонують втекти від цього. Відмовитися від метушні і почати нове, щасливе й тихе життя в «традиційній» гендерній ролі.

Сотні інфлюенсерок накрутили локони, пов’язали фартушки на довгі сукенки в стилі котеджкор і пішли знімати відео про те, як вони в своїх ідеальних будиночках з ідеальними садочками будують ідеальну сім’ю. Так звані «традиційні дружини» ведуть прямі репортажі - зазвичай з дорогого, просторого заміського маєтку - про те, як вони все роблять власноруч, печуть, смажать, миють, шиють і прасують, паралельно бавлять дітей, десь ще на проході тих дітей народжують і грудьми годують, не відходячи від плити й мітли, а тим часом мужу вклоняються до землі і дякують. Бо він – голова сім’ї, бог, цар і керівник, він забезпечує жінку і дітей, за це його слід благословляти і коритися його волі. Так прямо і кажуть в камеру гарними напомаженими губами.

Молоді, конвенційно красиві жінки, хтось з них колишня модель, як Нара Сміт, хтось навіть балерина, як славнозвісна Ханна Нілман з її блогом Ballerina Farm. І вони послідовно навіюють жінкам, що їхнє покликання – бути домогосподаркою і догоджати чоловіку. Що освіта, власна кар’єра і фінансова незалежність жінці ні до чого, то тільки злі феміністки вчать жінок працювати на роботі зранку до ночі і світу білого не бачити. А справжній шлях жінки – працювати зранку до ночі і світу білого не бачити, тільки не десь там на роботі за гроші, а вдома на кухні безоплатно. В сподіванні, що чоловік завжди прогодує і підтримає і її, і дітей.

Брехня і лицемірство цих ікон «традиційної сім’ї» не тільки в тому, що алгоритми соцмереж і величезні рекламні бюджети деяких ультра-правих і релігійних організацій роблять їхні блоги більш популярними і більш прибутковими, ніж будь-який звичайний, поміркований сімейний блог, не заряджений ідеологією.

Брехня і підлість не тільки в тому, що праві політики намагаються стимулювати народжуваність через заборону абортів і через ці сиропні блоги про «ідеальне» материнство – замість того, щоб підвищити допомогу матерям, гарантувати робочі місця після пологів і забезпечити доступні дитячі садочки. 

Брехня не тільки в тому, що сім’ї цих блогерок дуже заможні, вони знімають свої відео в просторих кухнях з дорогим облаштуванням і не кажуть всієї правди про своїх помічниць, нянь і прибиральниць. А тим часом переважна більшість людей навіть в розвинутих країнах не заробляє стільки, щоб утримувати сім’ю на один дохід. І тому ідея жінці відмовитися від роботи часто ставить сім’ю на межу бідності, а тоді народження кожної нової дитини відсуває її все далі і далі за цю межу.

Головна брехня навіть не тільки в тому, що ці «традиційні дружини» юні, гарні, їхні блоги зняті професійно і дуже естетично і тому їх дивляться і вкладають їхню локшину собі на вуха мільйони. А тим часом купа інших жінок розповідають на камеру, як чоловіки покинули їх після років зразкового «традиційного» шлюбу – без освіти, без досвіду роботи, без кредитної історії, без житла, без грошей і з малими дітьми на руках. Та ці жінки вже не такі юні, вони знімають свої відео в стареньких  машинах, в яких змушені їздити прибирати чужі хати, бо це єдине, що вони добре вміють. І звісно, їхні відео виходять не такими привабливими і не набирають мільйони переглядів. 

Але головний цинізм «традиційних дружин» навіть не в цьому. Головне шахрайство в тому, що насправді ніякі вони не домогосподарки. Їхні блоги – це прибуткові бізнеси, у них величезні рекламні контракти і часто власні торгові марки, вони дуже добре заробляють. Самі. Своєю власною щоденною  працею – і ні, не працею на кухні, а працею на камеру. Тобто насправді вони бізнес-леді,  мають кваліфікацію, досвід, зв’язки і план В на той випадок, якщо план «ідеальна сім’я, де чоловік заробляє на всіх» чомусь не спрацює. Але іншим жінкам вони продають пастку залежності в красивому фантику жіночності. Штовхають жінок в ХІХ сторіччя зі смартфонами і мобільним інтернетом, але без прав і без життєвих перспектив.

Від моди на пасторальні сукенки і столовий посуд в стилі Cottagecore шкоди не багато. Аби вона не тягла за собою моду на «традиційних дружин» - це значно більш небезпечно!      

Придбати книгу «Патріархи: витоки нерівності» Анжели Саїні можна на сайті видавництва «Лабораторія».

23 січня 2025
Поширити в Telegram
242
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Книжки, що вплинули на формування моєї сексуальности
Іноді, щоб мати хороший оргазм, треба дослідити не лише тіло, а й контексти, які нас сформували: соціальні норми, релігійні тексти, масову культуру.
«Червона» правда: чому більше не можна мовчати
Чому менструація —  це політичне питання.
Рани геноциду: як жіночі організації Руанди допомагають суспільству відновлюватися
Життя після геноциду: що роблять жіночі організації Руанди.