22170 
Виховати цілісну, непоранену особистість нелегко, особливо якщо у вас донька. Зазвичай у цьому випадку тиск суспільства більший, що зумовлено патріархальним ладом. Проте є низка рекомендацій, на які можна спиратися, коли у вашій сім’ї з’явилася дівчинка.
1. Підтримуйте її хобі, особливо якщо соціум уважає їх «чоловічими»
Анні тринадцять, і вона з усіх сил щотижня тренується в спортивному залі. Дівчинка відвідує бокс і з прикрістю розповідає, що її мама досі не прийняла цей вибір: «Мама сказала, що це огидно, коли моє тіло вкрито синцями й подряпинами. Каже, що я не зможу одягнути сукню через це. Але я не люблю носити сукні. Мені добре так, як є. Сумно, що мама цього не розуміє».
Цілком можливо, що одного разу ваша донька захоче грати у футбол, ходити на карате чи вивчати фізику додатково. Це не означає, що в такому хобі криється загроза, адже в зацікавленні чимось немає нічого поганого, якщо воно не шкодить фізичному / психічному здоров’ю дитини.
Книжки на тему: «Ваша (не)зрозуміла дитина» Катерини Мурашової, «Таємна опора: прив’язаність у житті дитини» Людмили Петрановської.
Фільм на тему: «Вона — хлопець» (2006).
2. Хваліть її за якості, а не лише за красу
Знаю сім’ю, де бабуся однієї 17-річної дівчинки на всіх святах каже їй: «Пам’ятай, ти добра й розумна, тому хай там як буде важко, ти можеш покладатися на ці свої якості».
Якщо ваша дитина — дівчинка, це зовсім не означає, що вона не може бути мудрою, сміливою, креативною, винахідливою. То чи варто підкреслювати «яка ти в нас гарна!», якщо можна словесно звернути увагу дитини на інші її сильні сторони, не пов’язані із зовнішністю?
Книжки на тему: «Літня книжка» Туве Янссон, «Як зіпсувати дитину вихованням. Шкідливі поради» Віржині Дюмон.
Фільм на тему: «Керрі Пілбі» (2016).
3. Будьте спільниками і спільницями своїй доньці в протистояннях з іншими
У школі в маленькому містечку Д. посварилися дві старшокласниці — Дана і Наталя. Класна керівниця викликала батьків обох дівчат. Звісно, цю зустріч не можна було назвати спокійною. Однак мама Дани, вислухавши інформацію про інцидент з вуст учительки, відповіла: «Дякую за те, що поділилися цим з нами. Я вас почула. Ми поговоримо з Даною і спробуємо розібратися, чому так вийшло». Вдома ця мама вирішила запитати доньку: «Розкажи, будь ласка, що трапилося в школі. Тобі потрібна якась допомога? Як ми можемо тебе підтримати?»
Саме батьки — перші спільники в житті дитини, тому підтримати і намагатися розібратися в ситуації, яка склалася, — це найменше, що можна зробити. Хваліть її при сторонніх людях — це піднімає самооцінку дитини, але ніколи не ганьбіть, не сваріть у присутності інших. Якщо ви хочете висловити свої зауваження чи побажання, завжди робіть це наодинці, «в чотири ока».
Книжки на тему: «Жила-була дівчинка, схожа на тебе» Доріс Бретт, «Поза зоною доступу. Як не втратити контакт з дитиною під час перехідного віку» Деніела Сігела.
Фільм на тему: «Мій батько — мій герой» (1991).
4. Спирайтеся на її сильні сторони
Коли я приносила додому погані оцінки з фізики і засмучувалася, моя мама казала, що в усіх є таланти. І в мене теж є — добре писати. Тому я писала, багато і з ентузіазмом. Може, це стало запорукою того, що тепер про будь-яку ситуацію мені легко створити текст, тому працюю в журналістиці. А починалося все з бажання, щоб мама мене похвалила...
Олена, 28 років
В усіх незрозумілих ситуаціях пригадуйте: «У чому моя дитина добре проявляє себе? Що їй вдається?» Це допоможе вам утриматися від негативу і рухатися в напрямку розвитку дитини.
Книжка на тему: «Любити чи виховувати» Катерини Мурашової.
Фільм: «Обдарована» (2017).
5. Мотивуйте її до більшого
Можна мотивувати доньку власним прикладом (запис узято з мережі Facebook):
«Сьогодні день народження у жінки, яка не навчила мене варити борщ, але навчила завжди ставити запитання. І хоча інколи мої відповіді зовсім інакші, ніж ти хотіла б, я точно знаю, що ти дозволиш мені помилятися, якщо це буде потрібно. Опустиш на землю, якщо занадто високо літатиму. І купиш велику шоколадку, якщо матиму невдалий день. Бо коли все добре, погодься, у нас більше розбіжностей, більше сили стояти кожна на своєму полюсі, і це правильно.
Там, де в мене емоція, — у тебе факт, де я шукатиму опори — ти візьмеш за руку. Я безмежно захоплююся тим, як ти змінюєш світ навколо себе, гуртуєш людей, даєш віру неймовірним проектам. Дякую, що маю можливість рости поруч з тобою. Це найкраще з того, що могло бути».
Катерина, 24 роки
Або поєднуйте і розповідайте історії про видатних жінок, про винаходи, які зробили саме жінки, про нові тенденції і фільми, мультики, де зображено жінок не в пасивній ролі, а в такій, коли вони самостійно ухвалюють рішення, є цілісними особистостями.
У цьому вам допоможуть будь-які книжки, де головна героїня — самостійна, активна дівчинка, як-от «Фріда» і «Коко» Ітзіара й Хорхе Міранди, «Бути мною» Анни Хьоглунд, «Джуді-Муді» Меґан МакДоналд, «Майя та її мами» Лариси Денисенко.
Це, звичайно, непросто, проте саме таке фільтрування інформації і більша спрямованість на жіночі досягнення у світі допоможе дівчинці зрозуміти, що вона теж може досягати, пробувати, перемагати, а не лише пасивно чекати рятівника.
Книжка на тему: «Психологія підліткового і юнацького віку» Кім Долджін.
Фільм на тему: «Бум» (1980).
6. Не кажіть, що її стиль одягу «хлопчачий», що вона «недостатньо жіночна»
Мені було 16, коли я вперше взула тяжкі «стіли» — шнуроване взуття до коліна з багатьма цвяхами, вбитими в підошву (для зручності). Тоді я навчалася на другому курсі військового університету. Переважна більшість студентства — хлопці. Звичайно, вони шепотілися за спиною, що я хвора і дурна. Як це — дівчина і такий одяг?
Моя мама не казала ні слова про це. Ми ходили по магазинах, і я купувала джинси з тяжкими ланцюгами, широкі светри.
Зараз мені 23. Іноді я все ще ношу одяг тих часів. Я справді вдячна мамі — за той досвід, коли, незважаючи ні на що, тебе приймають і люблять.
Христина, 23 роки
Такі слова руйнують і без того крихку самооцінку дівчинки-підлітка. У такому віці їй хочеться бути прийнятою і знайти себе (свій стиль, форми поведінки й реагування). Тому старайтеся максимально викинути з лексикону слова «дівчача поведінка / стиль» — «хлопчача поведінка / стиль», замінивши їх словами підтримки: «Я бачу, як ти стараєшся і шукаєш свій стиль. Це заслуговує на похвалу», «Хай який стиль одягу ти обираєш для себе, для мене ти залишаєшся моєю донькою, яку я приймаю».
Книжка на тему: «Розмови з дітьми на складні теми» Майкла Паркера.
Фільм на тему: «Дітям до 16» (2010).
7. Не порівнюйте її з іншими чи з собою — це завдає глибоких ран
Софії було 8, коли її мама вперше сказала щось на зразок: «Усі діти як діти, одна ти не вчишся». Потім це стало звичкою. І тепер, у свої 16, Софія не знає, яка вона, чого вона хоче.
У дитинстві наше уявлення про себе особливо залежить від сприйняття нас іншими, їхніх оцінок і коментарів. Саме від тих, хто довкола, дитина вперше дізнається, що вона гарно малює, вміє грати на скрипці чи що їй вдається кулінарія. Саме тому порівняння, які знецінюють, формують у дитини зневагу до себе, нерозуміння своїх якостей і здібностей. Щоб ваша донька почувалася цінною, намагайтеся уникати порівнянь.
Книжка на тему: «Вікна у світ дитини» Вайолет Оклендер.
Фільм на тему: «Вам і не снилося» (1980).
8. Говоріть з нею про неї
Мої батьки постійно запитують, чи все добре в школі, що сьогодні вивчали на уроках та чи мені це було цікаво. Це відбувається за спільною вечерею чи сніданком — залежить від їхньої завантаженості на роботі. І такі спільні розмови, моменти, мені здається, роблять нас сім’єю.
Оксана, 14 років
Це найголовніше. Демонструйте, що вам важлива її думка, рахуйтеся з її почуттями і потребами. Лише в такій сім’ї, де всі паритетні, де панує повага і де чують одне одного, у дівчинки формується уявлення про справжню рівність, автентичність і прагнення бути активною, самостійною частиною суспільства.
Книжка на тему: «Я тебе люблю» Бенедикта Карбонея.
Фільм на тему: «ЛОЛ» (2011), «Говори» (2004).
Крім того, варто ознайомитися з фільмами «Мама і дитина» (2009), «Супернова зірка» (2014), «Клас корекції» (2014), «Маленька міс Щастя» (2006).
Роздуми про батьківство можна почитати тут: «Нотатки на серветках» Гарта Каллахана, «Тато-спецпризначенець. Місія здійсненна. Короткий курс молодого батька» Ніла Сінклера.
