2414
«Я взагалі стараюся не вибудовувати робочих стосунків з жінками. [...] Так я нормально відношуся до жінок… Ви ж нам дітей народжуєте. Ну просто хочеться, щоб ви займалися вашою основною функцією». На запитання про те, чи погодилась би його дочка з тим, що він – сексист, Ілля Кива відповів: «Думаю, що так. Тому що завжди домінує тільки одна точка зору. Моя. Тому що я – голова сім’ї. Я відповідаю за цю сім’ю».
Спростування:
Ігноруючи тяжко вибороті здобутки феміністичного руху, які дозволили вийти за межі сприйняття жінок виключно як матерів, І. Кива повертається до ідей, які лягли в основу патріархального устрою і стверджує, що першочергова функція та обов’язок жінки перед суспільством, чоловіком та самою собою є народити дитину. Саме контроль чоловіків над репродуктивними функціями жінок, а також створення «ідеологічної» бази задля закріплення ідеї про тісний зв’язок материнства і жіночої ідентичності характеризує патріархальні та опресивні для жінок суспільства (більше про різні концепції бачення материнства можна дізнатися тут). Жінки як вільні та здатні на власні рефлексії індивідки повинні самі вирішувати, яка «функція», «місія» та діяльність стане для них пріоритетною. І рішення про те, чи народжувати дітей взагалі і якщо так, то коли, з ким та скількох, повинне також належати самим жінкам (про репродуктивний тиск можна почитати тут). Наостанок, для тих, хто вважає, що чоловік «природно» виступає головою сім’ї і його думка – єдиноправильна, хочеться зауважити, що соціальний світ – це не джунглі, де чоловік є левом, а жінка – безпомічною газеллю. Коли в Україні буде забезпечена реальна рівність між жінками та чоловіками, то жінки прекрасно зможуть справлятися із обов’язками голів сім’ї, у тому числі фінансово її утримуючи. Більше того, багато з них із цим справляються вже зараз.
