2114 
«Я думаю, що це відноситься до приємного гумору. Особисто мені, як мужчині, як людині приємно, коли весною у нас розквітає природа і дивитися на наших жінок… Я дотримуюся тієї думки, що у нас є дуже красиві дівчата і жінки, і коли приїжджають мої друзі з інших країн і бачать те, що у нас дійсно є на вулицях, я кажу: а те, що возять у машинах, ще краще».
Спростування:
Колишній народний депутат розділив думку свого однопартійця В. Януковича про красу українок і про те, як ця краса може служити привабою як для українських чоловіків, так і для іноземців. Окрім того, що він почав із дуже сумнівної та відверто архаїчної алюзії на жінку як квітучу природу, О. Єфремов фактично прирівняв українських жінок до предметів («те, що возять у машинах»), які існують задля привернення чоловічої уваги та якими можна полюбуватися/покористуватися, коли заманеться (більше про об’єктивацію читати тут). Формулювання «у нас є дуже красиві дівчата» демонструє його сприйняття українських жінок як власності українських чоловіків, пасивний об’єкт споживання (про привласнення жіночої сексуальності більше читати тут). Ці об’єкти групують залежно від їхньої краси та сексуальності: красивіших жінок забирають з публічного доступу і возять в машинах, а менш красивим (відповідно до нав’язаних стандартів вроди) залишається тільки ходити по вулицях і рекламувати себе на догоду менш багатим чоловікам. Таке ставлення до жінок як власності є однією з першочергових характеристик патріархального мислення, яке обмежує право жінок на суб’єктність та зводить їх до стану красивих речей.
