17 липня, 2018

Аліменти: новели законодавства та українські реалії

6 червня 2018
Тетяна Жидачек
Керівниця практики сімейного і спадкового права АО «Юридична фірма “Марусяк і партнери”».

Нині в Україні реалізують низку заходів для покращення механізму стягнення аліментів: це і збільшення мінімального розміру аліментів, і спрощення процедури їх отримання, і посилення відповідальності за несплату аліментів, і навіть запровадження так званої «дошки ганьби» для злісних неплатників аліментів. Отож спробуймо розібратись, що законодавець має на увазі під аліментами та які моменти слід враховувати стягувачу (той, кому платять) і платнику (той, хто платить) аліментів, щоб забезпечити інтереси дитини й уникнути неприємностей у майбутньому. Також дамо відповіді на питання, наскільки наше суспільство готове до таких радикальних змін і які альтернативи пропонуються.

Аліменти: новели законодавства та українські реалії

Сьогодні питання аліментів у всіх на слуху, адже наша держава взяла чіткий курс на належне забезпечення прав дитини. Це і збільшення мінімального розміру аліментів, і спрощення процедури їх отримання, і посилення відповідальності за несплату аліментів, і навіть запровадження так званої «дошки ганьби» для злісних неплатників аліментів.

Попри позитивні зрушення, які ми спостерігаємо в Україні вже другий рік, питання отримання аліментів гостро стоїть для більшості розлучених сімей. У судах зареєстровано майже 7 млн позовів про стягнення аліментів; аліменти присуджено вже майже 3 млн дітей, із яких десь 600 тис. страждають через ухиляння батьків від їх сплати.

Спробуймо розібратися, що законодавець має на увазі під аліментами та які моменти слід враховувати стягувачу (той, кому платять) і платнику (той, хто платить) аліментів, щоб забезпечити інтереси дитини й уникнути неприємностей у майбутньому.

Аліменти та порядок їх отримання

Усім відомо, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов’язок закріплено в Конституції України та в Сімейному кодексі України. Конвенція ООН про права дитини, яка діє на території України, визначила право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Презюмується, що поки чоловік і жінка живуть у шлюбі, вони спільними коштами і зусиллями забезпечують усі вказані потреби дитини. Щойно ж дитина залишається на утриманні одного з батьків, одразу постає питання про виконання другим із батьків своїх обов’язків.

Під аліментами маються на увазі кошти, які той із батьків, хто проживає окремо від дитини, щомісяця сплачує тому з батьків, з ким проживає дитина. Одразу слід зазначити, що батьки повинні ділити витрати на дитину порівну, а тому аліменти мають бути рівнозначними сумі, яку витрачає той із батьків, з ким проживає дитина.

Залежно від порозуміння між чоловіком і жінкою аліменти можуть або сплачуватися добровільно, або стягуватися судом. У разі добровільної сплати аліментів батьки самостійно домовляються про розмір аліментів і прописують його в нотаріально посвідченому договорі. Якщо домовитися не вдається, на допомогу приходить судовий порядок, закріплений Сімейним кодексом України.

Судовий порядок стягнення аліментів

Розмір аліментів

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З 1 грудня 2017 року прожитковий мінімум становить для дітей віком до 6 років 1492 грн, для дітей віком від 6 до 18 років — 1 860 грн.

Максимального розміру аліментів не існує, тут усе залежить від потреб дитини і можливостей батьків.

Відповідно до закону, аліменти мають бути достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Зрозуміло, що це поняття суб’єктивне і з’ясовується в кожному конкретному випадку. Сюди однозначно входять гроші на придбання продуктів харчування і непродовольчих товарів, навчання і дозвілля дитини, лікування.

Спосіб стягнення аліментів

Наразі існує два способи стягнення аліментів: у частці від заробітку (доходу) платника аліментів або у твердій грошовій сумі.

Стягувати аліменти в частці від заробітку (доходу) можна в таких пропорціях: на одну дитину — одну четверту, на двох дітей — одну третю, на трьох і більше дітей — половину заробітку (доходу) платника аліментів.

Такий спосіб стягнення можливий, якщо стягувачу відомо, де платник працевлаштований і скільки заробляє, а сума в частці від його заробітної плати влаштовує стягувача. Бо чверть від 10 000 грн становить 2 500 грн і це гідний рівень аліментів на місяць; натомість чверть від 3 000 грн становить лише 750 грн і не дотягує навіть до мінімального розміру, встановленого державою.

Якщо платник аліментів не працює або отримує невисоку заробітну плату, має нерегулярний мінливий дохід, краще одразу визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. На практиці така сума становить у середньому 1500–3 000 грн, адже стягувачу важко доводити фінансову можливість платника заплатити більше, якщо він не працевлаштований.

Важливо, що отримувати аліменти у твердій грошовій сумі вигідно також, якщо платник працює і має високий дохід: тоді розмір аліментів може сягати і 10 000 грн у місяць.

Що враховує суд при визначенні розміру

Після того як стягувач визначиться зі способом стягнення і бажаним розміром аліментів, варто подумати про доказову базу.

Згідно з вимогами Сімейного кодексу України, при визначенні конкретного розміру аліментів суд враховує: а) стан здоров’я і матеріальне становище дитини; б) стан здоров’я і матеріальне становище платника аліментів; в) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; г) наявність рухомого й нерухомого майна, грошових коштів; д) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, зокрема на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; е) інші обставини, які мають істотне значення.

Тут варто знати таке. З боку стягувача аліментів потрібно зібрати всі можливі докази, які підтверджують щомісячні витрати на дитину, зокрема, про навчання дитини, витрати на оздоровлення і відпочинок, лікування. А також докази фінансової спроможності іншого з батьків платити саме такі аліменти: виписки з банківських рахунків, інформацію про володіння житлом, автомобілем, поїздки за кордон, відсутність на утриманні інших осіб (якщо таких немає).

Зі свого боку, платник аліментів може заперечувати свою можливість сплачувати аліменти в заявленому розмірі, якщо доведе в суді свої проблеми зі здоров’ям, через які нездатний працювати, витрати на лікування, наявність на утриманні інших дітей, непрацездатних осіб.

Головна новація 2017 року — однозначно те, що суд повинен зважати не лише на заробітки платника аліментів, а й на його спосіб життя, яким майном той володіє, куди їздить відпочивати, адже все це разом демонструє його фінансову спроможність.

І знову слід наголосили, що витрати на дитину мають порівну ділитися між чоловіком і жінкою і не варто сподіватися, що той із батьків, хто проживає з дитиною, вкладатиме в неї 1 000 грн, а інший — 10 000 грн, до питання розміру аліментів треба підходити раціонально.

Міжнародна практика

Досвід інших країн у боротьбі за сплату аліментів демонструє приклади, схожі на ті, що діють в Україні. Це, зокрема, встановлення мінімального розміру аліментів, збільшення їх розміру пропорційно до заробітку платника, що діє в Німеччині, Великій Британії, Австрії, Франції, Швейцарії, Сполучених Штатах і Канаді.

Крім того, подекуди діють суворі норми в плані виплати аліментів. Наприклад, у Франції і Швейцарії розірвання шлюбу можливе лише після оформлення угоди про сплату аліментів, у США й Канаді боржників позбавляють водійських посвідчень, а в Британії можуть присудити домашній арешт. У Швейцарії злісних неплатників чекають величезні штрафи, а в Австрії — позбавлення волі на термін від місяця до кількох років.

Не платиш аліменти — готуйся до заборон

Крім бажаного судового рішення про стягнення аліментів, важливо також простежити за реальним отриманням цих коштів. Найбільше проблем у стягувачів виникає саме на стадії виконання судового рішення, тому відповідальність за несплату аліментів ще посилено на законодавчому рівні.

Усіх, хто не платить аліменти більше як 6 місяців, до моменту повного погашення боргу тимчасово позбавляють права виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю і полювати, вирішувати, чи має право його дитина покидати територію країни з матір’ю чи батьком.

Також запроваджено нове адміністративне стягнення для неплатника аліментів — виконання суспільно корисних робіт тривалістю від 120 до 240 годин.

Звісно, щоб побачити ефективність цих новацій, треба щоб пройшло більше часу і щоб неплатники аліментів усвідомили невідворотність негативних наслідків.

Чи можна покращити?

Якщо запитати стягувачів аліментів (це звичайно жінки), що вони хотіли б змінити, ми почуємо про збільшення мінімального розміру аліментів, про несправедливе законодавство і бездіяльних виконавців, про необхідність додаткових штрафів і заборон.

Натомість чоловіки – члени ГО «Батько має право» наголошують на необхідності розширити повноваження держави в особі виконавчої служби, органів опіки і піклування, не лише стягувати аліментні кошти, а й контролювати їх цільове використання, зобов’язати державу негайно покривати недоотримані на дитину кошти. На стягувача і платника аліментів пропонується покласти спільний обов’язок в рівних частинах сплачувати аліменти на банківський рахунок дитини, а не лише на того з батьків, хто не проживає з дитиною. Пропонується відстежувати рух коштів на рахунку з метою перевіряти їх цільове використання.

Звичайно, тут є частка правди: держава повинна передусім розробити простий і зрозумілий механізм стягнення аліментів та спосіб контролю їх цільового використання на потреби дитини. Нині запроваджується низка позитивних змін, але треба стежити, як вони застосовуються на практиці (про ту саму відповідальність неплатників), а не лише декларувати нові закони.

І починати варто все-таки зі свідомості людей: батьки мають відчувати свій обов’язок дбати про дитину та вчитися домовлятися між собою. Батьківство має бути відповідальним, тоді не буде потреби в нових покараннях.

Ресурси з теми:

  1. Сімейний кодекс України: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14
  2. Закон України «Про виконавче провадження»: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/print1509623298494795
  3. Прес-конференція Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби «Останні зміни законодавства щодо стягнення аліментів»: https://www.youtube.com/watch?v=GMIuAkCdwHk
  4. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання № 8296 від 19.04.2018: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63899

6 червня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Контент скоро з'явиться.