13 грудня, 2018

Форум «Українська жінка у національному та глобальному просторі»: сто років солідарності

26 грудня 2016
Ганна Гриценко

Авторка досліджень з гендерних студій та правого радикалізму, феміністка, перекладачка, редакторка сайту «Товаришка» (https://independent.academia.edu/GannaGrytsenko).

Авторка відвідала Перший міжнародний науковий форум «Українська жінка у національному та глобальному просторі: історія, сучасність, майбутнє» і публікує репортаж із заходу. Частина виступів на форумі містила патріархальні уявлення про місце й роль жінки у суспільстві, але так само були доповіді, які відповідають сучасним уявленням про гендерні дослідження. Наскрізною темою заходу стало питання жіночої солідарності.

Форум «Українська жінка у національному та глобальному просторі»: сто років солідарності

Фото: Феміністський десант на Форумі «Українська жінка у національному та глобальному просторі: історія, сучасність, майбутнє» на тлі виставки «Українки у сяйві світової слави» (видання і публікації про видатних жінок). З ліва на право: Оксана Кісь, Олена Стрельник, Тамара Марценюк, Ганна Гриценко, Іванка Черчович.

Читайте також:

24–25 листопада на базі Дрогобицького державного педагогічного університету відбувся Перший міжнародний науковий форум «Українська жінка у національному та глобальному просторі: історія, сучасність, майбутнє». Дводенний захід було приурочено до 100-річчя Союзу українок та до 50-річчя Світового конгресу українців, а також до 160-ї річниці від дня народження Івана Франка.

Прикро визнавати, але частина виступів на форумі містила патріархальні уявлення про місце і роль жінки в суспільстві. Зокрема, як виявилося, чоловіки досі пишуть праці під назвою «Етикет сучасної жінки», у яких не рекомендують жінкам носити брюки, хіба що — так тому й бути! — в холодну пору року. Така робота може бути корисною хіба як фіксація поточних патріархальних стереотипів та як джерело для вивчення історії гендерно зумовленої поведінки, втім, і в цьому разі вона далека і від науковості, і від новизни. Інші виступи уникнули аж таких курйозів, проте однаково звучали не цілком коректно. Справді, погляд, що жінка не може бути снайперкою на війні, чи наголос у доповіді про Наталю Кобринську на тому факті, що вона «не зазнала щастя материнства», лише з великою іронією можна назвати широким діапазоном підходів до концептуалізації та змістового наповнення фемінності. Аж занадто широкий цей діапазон і потребує звуження. Погляд на трансгендерність як на «баловство», що прозвучав в обговоренні однієї з доповідей, теж ні науковий, ані етичний. Розповідь про місце жінки в Новому Заповіті могла би бути цікавою як результат релігієзнавчого дослідження, але не в рамках привітання учасниць форуму від університетського капелана. Зрозуміло, що гендерні дослідження для України — порівняно нова галузь знань, і брак фахової освіти дається взнаки, але підмінювати наукове знання приватною думкою, яка проситься бути висловленою, бо гендерні питання так чи так зачіпають усіх, таки не варто.

На відміну від українських гендерних досліджень, український жіночий рух має тривалу історію. Постаті Наталі Кобринської та Мілени Рудницької, перших українських феміністок і громадських діячок, надихали учасниць та забезпечували спадкоємність між історією громадсько-політичної діяльності жінок початку XX століття і реаліями сучасної України, у якій теж є і специфічно жіночий рух, і широка участь жінок у суспільно-політичних процесах. Цей історичний досвід має значення і вплив: це суспільство вже не може масово і всерйоз відправляти жінок босими й вагітними на кухню, якщо йому відомо, що ще сто років тому жінки були політикинями чи волонтерками, які допомагають вести бойові дії. Тому центральною тенденцією заходу було все-таки унаочнення і визнання участі та ролі жінок у політичних і суспільних процесах. Чимало виступів або було виголошено дослідницями, які вважають себе феміністками, або вони загалом вписувалися в рамки сучасних підходів до гендерних студій. У кількох доповідях прозвучала тема жіночої солідарності як важливого чинника активності жінок та утвердження гендерної рівності.

Виступ історикині Оксани Кісь «Вижити — значить перемогти» ґрунтувався на дослідженні спогадів українок-політв’язнів ГУЛАГу. Основна теза цієї доповіді — деконструкція наративу жертви та підкреслення того факту, що навіть в умовах життя в бараках і важкої фізичної праці без вихідних у холодному кліматі жінки зберігали свою гідність і проявляли солідарність: і між собою, і з ув’язненими чоловіками. Вони потайки відправляли церковні служби, перешивали штани на спідниці, щоб підкреслити свою фемінність, робили з підручних матеріалів мальовані й вишиті листівки одна одній і родинам та відсилали їх потайки через дружніх охоронців. У цих випробуваннях встановлювалася міцна жіноча дружба, яку часто жінки зберігали і через багато років після звільнення.

Тему жіночої солідарності доповнив виступ соціологині Лариси Хижняк, яка досліджує адаптації жінок, звільнених із місць позбавлення волі, — у цій соціальній категорії теж діють взаємодопомога і взаєморозуміння. Проблеми адаптації цієї категорії жінок суттєві — багато з них після тривалих термінів ув’язнення мусять заново отримувати освіту чи навчатися комп’ютерної грамотності, бо інакше не зможуть працевлаштуватися і реінтегруватися в суспільство.

Соціологиня Олена Стрельник виголосила доповідь про гендеровані протести в сучасній Україні, які охоплюють різні питання — від материнства до вступу жінок в армію. Сам процес входження жінок до лав Збройних сил України обговорювали в окремій секції «Жінки на війні або голоси “невидимого батальйону”», наголошуючи на труднощах, із якими вони стикаються в цьому процесі, а це передусім юридична й інфраструктурна «невидимість» жінок, виділення їм в армії посад, що їх можна охарактеризувати як обслуговчі. Боронячи право на гендерну рівність і право на працю (а ЗСУ — один із найбільших працедавців у сучасній Україні), жінки також виявляють взаємну підтримку і взаємне визнання заслуг.

Олександра Герман із університету Варшави презентувала дослідження сфер відповідальності жінок з української етнічної меншини з переміщеним корінням у Польщі. Вона підкреслює, що жінки — значущі і чи не основні носії колективної ідентичності в цій категорії людей. Анна Рудник здійснила унікальне дослідження долі трьох сестер Степана Бандери — Марти, Оксани і Володимири, з двома останніми вона тривалий час спілкувалася.

Слід відзначити і доповіді Іванни Черчович, котра вивчала злочини жінок проти власних дітей у Галичині кінця XIX — початку XX століття, та Алли Марчишиної, яка працювала з темою репрезентації гендерної ідентичності жінки в сучасній англомовній художній літературі від романів Енн Оуклі до «Stone Butch Blues» Леслі Файнберг.

Крім панельних і секційних засідань, на форумі відбулася презентація видань на гендерну тематику, зокрема тих, які вийшли за підтримки фонду Гайнріха Бьолля, — «Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства», «Гендер для медій» та «Образ, тіло, порядок».

Добірку виступів учасниць і учасників форуму надруковано окремим виданням.

26 грудня 2016
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Дослідження «Війна і трансформація повсякденності: жіночий погляд»
У ситуації, коли конфлікт сягає рівня збройного протистояння, дуже важко зупинитися і почати говорити. Ще важче - почати слухати. У ситуації воєнного конфлікту потрібно почути, як змінилося буденне життя людей, щоб зрозуміти, в яких точках повсякденності і соціально-економічних структур відбувається погіршення. Адже коли закінчиться конфлікт, соціально-економічні структури ще довго залишатимуться у такому ж стані, або й занепадатимуть далі без адекватного втручання.
Збірка «Гендерні дослідження. Донбаські студії»
Збірка містить авторські та перекладені наукові та публіцистичні статті, інтерв’ю та ілюстрації, що описують життя жінок та чоловіків під час військових конфліктів, а також під час головних моментів розвитку Донбасу. Книжка мала на меті дослідити контекст Донбасу крізь гендерний аспект, висвітлити умови життя чоловіків та жінок, їхні гендерні та соціальні ролі у східному регіоні України. А також — світові приклади стратегій виживання у окупаційному та постокупаційному суспільствах. У збірці представлені тексти українською та російською мовами. Проект здійснено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства
У збірнику наукових праць представлено розвідки українських та зарубіжних дослідниць і дослідників, в яких проаналізовано найрізноманітніші аспекти специфічно жіночого досвіду Другої світової війни на теренах Центрально-Східної Європи.
Нариси з історії жіночого руху Стрийщини
Дослідження З. Ханас «Нариси з історії жіночого руху Стрийщини» проведене на основі осмислення великої кількості архівних джерел, періодики та літератури. Більшість історичних фактів, наведених тут, вперше впроваджується в наукове використання. Авторка простежує основні етапи історії зародження і розвитку українського жіночого руху на Західній Україні, аналізуючи діяльність осередків жіночої організації Стрийщини. У книзі охоплено період кінця XIX - початку XXI століття. Книга розрахована на широке коло читачів, науковців, краєзнавців, викладачів вищих та загальноосвітніх учбових закладів.
Дума України - жіночого роду
Цю книжку можна без перебільшення назвати особливою. Це перша узагальнена науково-історична праця, що висвітлює роль українських жінок у затяжній, напруженій, кривавій боротьбі багатьох поколінь за незалежність Вітчизни. Матері, дружини, сестри, доньки, утворивши свої громади, товариства, зрештою - наймасовіший Союз Українок, продуманими громадсько-політичними заходами ширили освіту, культуру, утверджували національну свідомість серед свого населення. Так завдяки нашим жінкам, завдяки їхній співпраці з міжнародними жіночими організаціями світ більше довідався про Українську Народну Республіку, про її демократичні засади, про лютий Голодомор 33-го, про героїчну боротьбу українських повстанців з фашистськими та більшовицькими окупантами. Воістину: що не могли чоловіки, те змогли жінки.
Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів та насильства щодо жінок
Дослідницька робота та публікація цього звіту здійснені Українським центром соціальних реформ на замовлення UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення за сприяння Департаменту з питань міжнародного розвитку Уряду Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (UK DFID).  
Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця
Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. Читачка має можливість почути соціальні групи, часто маргіналізовані та невидимі у загальному неоліберальному дискурсі про «рівні права та можливості жінок і чоловіків». Особливість номеру — критичне переосмислення праці з точки зору неомарксизму, лівої та феміністичної теорій. Що таке праця? Чи це лише оплачувана робота? Чому важливо в дискусіях про працю брати до уваги неоплачувану хатню роботу, доглядову та репродуктивну працю? Хто її переважно виконує і чому? Яка роль держави у забезпеченні гендерної рівності? Чию працю найбільш вигідно експлуатувати роботодавцям і чому? Коли слід говорити про клас, етнічність, сексуальну орієнтацію пригноблених? Чи можливо і яким чином зробити суспільство більш справедливим? Ці та інші питання запропоновані до роздумів читачкам і читачам журналу.
Гендер: язык, культура, коммуникация
Сборник тезисов Третьей международной конференции «Гендер: язык культура, коммуникация» отражает содержание представленных на конференцию докладов по гендерной проблематике в лингвистике, литературоведении и теории коммуникации. Освещаются четыре группы научных проблем: методологические проблемы исследования гендера в лингвистике и теории коммуникации; гендер как социокультурный феномен и его отражение в языке; гендер в межкультурной коммуникации; текст и дискурс: гендерный анализ.
Гендерные аспекты предпринимательской деятельности
На пути развития рыночной экономики одним из двигателей экономических реформ должен стать развитый класс предпринимателей, для широкомасштабного становления которого необходимо создание соответствующих не только экономических, но и социальных условий. Женщины активно участвуют в преобразованиях экономики, меняют формы трудовой активности. Основное социальное противоречие, заключается в том, что, с одной стороны, рыночная модель позволяет свободно развиваться женской экономической инициативе, самостоятельности и независимости в выборе форм занятости, с другой стороны, в условиях перехода к рынку, принципиально отличных от сложившихся в советское время норм, установок трудового поведения, женщины оказываются менее готовы к свободной, инициативной деятельности, менее адаптированы, чем мужчины. Женщины вынуждены не просто менять в массовом порядке свой социальный и профессиональный статус, но в большинстве случаев его снижать, становясь безработными, переквалифицируясь, как правило, на другие профессии и используя формы занятости, не требующие ни образования, ни накопленных профессиональных знаний.
Гендерные проблемы в информационном обществе
В разделах сборника вкратце рассматривается ход международных дискуссий по гендерным вопросам в связи с информационными технологиями, сопоставляется влияние инфраструктурных и специфических гендерных ограничений на возможности женщин использовать потенциал новых информационных и коммуникационных технологий в разных регионах мира. Издание подготовлено в рамках Программы ЮНЕСКО "Информация для всех".