21 листопада, 2024

Про авторку

Олександра Бінерт
Олександра Бінерт
Дослідниця.

Студіювала інформатику в Києві, європейську етнологію та Public History в Берліні.Ініціаторка та координаторка декількох німецько-українських громадських ініціатив. Працює в сфері міжкультурного діалогу, зокрема, тренеркою з різноманіття та міжкультурної комунікації. Мандрівниця - об'їхала наодинці у 2017 році навколо світу. Сфери інтересів: empowerment, активізм, права людини, партисипація, студії кіно.

Всі статті
«I have a dream»: про мандри жінок без страху
Наречені-втікачки, паломниці, піратки і воячки — жінки тисячоліттями використовували різні приводи, щоб мандрувати, адже опції «туризм» у них просто не було. І це вражає: те, що сьогодні здається простим і звичним, було майже недоступним для жінок у минулому. То як же все-таки жінки подорожували, як роблять це тепер і чому соло-подорожі жінок наближають феміністичну утопію?
Політика і материнство: quo vadis?
За всю історію модерного державотворення жінки стояли на чолі 56 зі 146 держав світу (38 %). Із 15 жінок, які керували державами станом на березень 2017 року, восьмеро досягнули цього вперше в історії своїх країн. Новозеландка Джасінда Ардерн — друга у світі жінка, яка народила дитину на посаді голови держави. Першою була Беназір Бхутто, котра стала матір’ю 1990 року, обіймаючи посаду прем’єр-міністерки Пакистану. Засаднича різниця між Бхутто й Ардерн — те, що Бхутто народжувала таємно, вийшла на роботу, щойно їй дозволив лікар, і продовжувала керувати країною, ніби нічого не сталося. У Ардерн була можливість узяти відпустку по догляду до дитиною. Усі, хто народжує, обіймаючи в цей час високі політичні посади, — передвісниці нової ери в політиці та нової ролі жінок, матерів у політичних процесах.
Політика і материнство: quo vadis?
За всю історію модерного державотворення жінки стояли на чолі 56 зі 146 держав світу (38 %). Із 15 жінок, які керували державами станом на березень 2017 року, восьмеро досягнули цього вперше в історії своїх країн. Новозеландка Джасінда Ардерн — друга у світі жінка, яка народила дитину на посаді голови держави. Першою була Беназір Бхутто, котра стала матір’ю 1990 року, обіймаючи посаду прем’єр-міністерки Пакистану. Засаднича різниця між Бхутто й Ардерн — те, що Бхутто народжувала таємно, вийшла на роботу, щойно їй дозволив лікар, і продовжувала керувати країною, ніби нічого не сталося. У Ардерн була можливість узяти відпустку по догляду до дитиною. Усі, хто народжує, обіймаючи в цей час високі політичні посади, — передвісниці нової ери в політиці та нової ролі жінок, матерів у політичних процесах.
Феміністичне порно як альтернатива мейнстріму та критика розподілу влади в суспільстві
Феміністичне порно — це не просто альтернатива мейнстрімному, тобто орієнтованому на чоловіків. Воно передбачає бажання жінки розвивати й досліджувати свою сексуальність, а ще такі принципи, як дотримання прав людини та контроль актор_ок за тим, що відбувається під час зйомок. Якщо індустрія порно змінюватиметься синхронно з емансипацією суспільства, згодом стандарти feminist porn — розмаїття, добровільність, дотримання прав людини, контроль усіх причетних за тим, що відбувається, — стануть обов’язковими для всіх. Хто ж були ті хоробрі жінки, які першими почали знімати феміністичне порно? Коли й чому це сталося?