Про авторку

Чи все добре було у родинах давніх українців? Вітчизняна історіографія має обмаль праць, пов’язаних з такою непривабливою тематикою, хоча ця проблема для XVIII ст. й забезпечена досить широкою джерельною базою. Документація судових інституцій чи церковних установ – верхівка проблематики, вихід насильства за межі родинного кола через тяжкі наслідки (убивства, палійства, отруєння, втечі). Однак  досить яскраво проблематика інцесту, сімейної ворожнечі (конфлікти між одруженими без любові, перелюб, вбивство дружини, знущання свекрухи над невісткою, взаємини невістки й зовиць, сутички невдячних дітей з батьками, збиткування над сиротами тощо) відображені в українському фольклорі.

Якими були стосунки «батьки-діти» у XVIII столітті? У добу непростих соціально-політичних перетворень на Лівобережжі материнські та батьківські практики мали свою специфіку. На основі багатого джерельного матеріалу можемо заглянути за завісу історії.

Вивчення історії дитинства є одним із пріоритетних напрямків сучасної історичної науки. Саме в дитинстві індивід набуває всіх необхідних навичок, засвоює моделі поведінки та культурні коди певної спільноти. Тож дослідження змін у ставленні до дитини на тому чи іншому етапі розвитку суспільства дуже важливі для розуміння історико-культурних процесів. Історія дитинства допоможе краще осмислити минуле України, культурну самобутність, виявити вживані педагогічні практики та з’ясувати специфіку взаємодії громадських і державних структур у галузі опіки, медицини, виховання. Цей досвід необхідний для розв’язання низки сучасних проблем.