Що в індексі тобі моєму: чи справді з правами жінок в Україні гірше, аніж в Польщі, Росії і Киргизстані?

Нещодавно світ побачив звіт щодо Індексу безпеки і миру для жінок (WPS або Women Peace and Security Index 2019/20), який готує Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки при Джорджтаунському університеті, США.

Як зазначила Оксана Покальчук, керівниця Amnesty International Ukraine, доволі дивно, що Україна, де криміналізовано домашнє насильство, секс без згоди визнано зґвалтуванням, жінки мають доступ до абортів, скасовано список заборонених професій для жінок, немає проблеми «крадіжки наречених» і їх зґвалтування, зайняла настільки низьке місце у цьому списку, нижче, аніж країни, де є названі проблеми.

Отже, Україна опинилась на 105 (з 167) місті. Ось які країни попереду:

Водночас, відповідно до індексу глобального гендерного розриву (GGR або Gender Gap Report) який щорічно видається в рамках Всесвітнього економічного форуму вже більше 10 років (на початку грудня можна вже чекати на звіт за 2019 рік) Україна посідає 65 місце з 149 країн (детальніше у цій статті на Гендер в деталях). У чому ж різниця між цими індексами?

Обидва індекси погоджуються, щодо найгіршого стану жінок у Ємені, що займає останню сходинку в обох рейтингах. Однак перша десятка істотно відрізняється:

Топ-10 країн згідно звітів WPS та GGR

Така різниця в оцінці країн  за подобними проблемами є ознакою використання різних методик та джерел інформації. Тому перше питання, яке постає, не в тім, чому так низько оцінили Україну, а якій підхід заслуговує на довіру.

Перш ніж проаналізувати логіку індексу, хочу зазначити, що країни для нього були погруповані як “розвинуті країни”  і решта світу, поділена на географічні регіони, що є прикладом невідрефлексованої колоніальної оптики дослідницького колективу.

Індекс WPS охоплює три основні виміри: інклюзію (економічну, соціальну та політичну); правосуддя (формальні закони та неформальна дискримінація); та безпеку (на сімейному, громадському та суспільному рівнях) - які відображаються та оцінюються за допомогою 11 показників.

Структура індексу WPS

Як видно з переліку джерел, що використані для розрахунків, деякі з них датовані 2017 роком, а деякі не могли врахувати зміни, що відбулися в Україні після травня 2019 року.

Також викликає питання достовірність та можливість коректного застосування певних показників, наприклад,  показника «безпека громад», адже є країни, де жінки в принципі не можуть знаходитися на вулиці без супроводу чоловіків і питання, чи відчувають вони себе спокійно на вулиці вночі, нерелевантне.  Чи, наприклад, перевищення норми народжуваності чоловіків, як  беззаперечного свідчення вибіркових абортів.

Методика підрахунків індексу WPS проста:

Індекс - фіксує досягнення добробуту жінок у трьох вимірах: інклюзія, справедливість та безпека. Це середнє геометричне значення середнього арифметичного індексів для кожного з трьох вимірів.

Перший етап – нормалізація за кожним показником:

Мінімальні та максимальні значення для індексу WPS (узагальнення див. табл.) падають у проміжок між 0 і 100, якщо обчислюється у відсотках (фінансове включення, зайнятість тощо). Для показників з більш широким або вузьким спектром спостережень в методиці використовуються максимально можливі значення (15 років для освіти та 50 відсотків для представництва у парламенті). Рівень організованого насилля визначено за спостереженнями (дані звіту).

Мінімальні та максимальні значення для компонентів показника індексу WPS

Нормалізований індекс розраховується за кожним показником з «Інклюзії» (освіта, зайнятість, використання мобільних телефонів, фінансова інклюзія, доступ до влади), «Правосуддя» та «Безпеки».

Другий етап – агрегація. Відносна вага кожного показника в розмірі обернено пропорційна кількості індексів у цій сфері.

                                             де і – кількість індексів в показнику «Інклюзія» (див. склад індексу)

аналогічно по інших двох показниках:

Третій етап – обчислення індексу WPS:

Для порівняння, методологія обрахунку GGR включає 4 сфери (економічна участь та можливості; доступ до освіти; охорона здоров’я; політична влада) та 14 індексів, але головною відмінністю є використання вагових коефіцієнтів, що враховують значущість кожного індексу для досягнення гендерної рівності, останніх доступних даних та використання статистичних даних, а не результатів опитування.

У звіті згадується про визнання індексу Польщею і посилання на нього в офіційних документах, що є зрозумілим з огляду на те, що за індексом WPS країна займає 25 місце в рейтингу проти 42 за індексом GGR.

В мене, як економістки, також викликає запитання обчислення у звіті  WPS різниці між позицію країни за індексом WPS та за розміром ВВП на душу населення – що має продемонструвати ця цифра, якій її зміст. Так, зв’язок між рівнем добробуту і гендерною рівністю існує, але його не можна продемонструвати чи довести в такий спосіб.

Тож, за моїм переконанням індекс WPS обчислюється за менш досконалою і спірною методологією ніж індекс світового гендерного розриву, що призводить до істотного викривлення інформації і іноді до діаметрально протилежних оцінок успіху країни за двома індексами. Вважаю, що попри співпрацю з National Geographic індекс WPS не може бути використаний для оцінки чинного положення із безпекою і миру для жінок, принаймні за використання таких показників та методології.

Щодо низьких результатів України у цьому індексі.

Розглянемо більш прискіпливо значення показників для України.

Блок «Інклюзія».

Показник «Освіта» передбачає середню кількість років навчання жінок віком у віці від 25 років. Максимальне значення такого показника – 15 років (максимум – 13.6 років в Словакії).

«Фінансова інклюзія» - відсоток жінок віком від 15 років, які повідомляють, що мають індивідуальний або спільний рахунок у банку чи іншій фінансовій установі, або які користуються можливостями мобільних грошей. Можливий максимум – 100% досягнутий у Норвегії, середньосвітовий показник становить 65%. Водночас ця галузь активно розвивається і для України (і не тільки) кожен рік є важливим у поступі уперед, але останні дані, на які посилаються автори індексу, - за 2017 рік (див. табл. Структура індексу WPS), а індекс позиціонується як актуальний для 2019-2020 рр., тоді як два роки для такої сфери – великий відрізок.

Власне проблема використання даних за 2014-2017 роки у розрахунку індексу за 2019-2020 є поширеною при обрахунку WPS, що автоматично виключає надбання останніх 3 років, адже звіти та аналіз за 2017 р. базуються на даних 2016 року.

Показник «Зайнятість» відображає частку зайнятих жінок у віці від 25 років (можливий максимум – 100%, в рамках спостережень максимум 92.9% в Руанді). Але оцінюючи такі успіхи в Руанді за цим показником та участю жінок у політичному житті варто звернутися до минулого та сьогодення, яке показує, що формальні числа не відбивають реальної інклюзії та можливості впливу на ситуацію. Україна за цим показником випереджає групу «розвинуті країни».

Більш детально про ситуацію в Руанді:

«Використання мобільних телефонів» (як частка жінок віком старше 15 років, які повідомляють про наявність мобільного телефону для здійснення особистих переговорів)  - тут Україна має високий показник у 90 % при максимальному охопленні мобільними телефонами у Фінляндії – 100%. Але щодо безпеки, то такий вільний доступ дівчат до мобільних телефонів створює нову проблему – втягування їх в інтимну переписку із шантажем та перепродажем зображень. Згідно з даних щодо насильства проти дівчат та жінок в зоні найбільшого ризику кібер-проявів небезпеки опиняються жінки у віці 18-24 років.

«Доступ до влади (представництво у парламенті)» – доля місць, які займають жінки в нижній та верхній палатах національного парламенту.  Найкраща Швеція із 47.3% жінок у владі, найгірший Ємен із 1%. Тут невтішні для України дані обумовлені зокрема тим, що вони не враховують результатів останніх виборів, адже за цей час представництво жінок виросло з 11.58 до 20.52 % при 18.8 % значені показника для країн СЄКЦА куди Україну і віднесено (дані Міжнародного парламентського союзу). Тому цей рейтинг одразу сприймається як неактуальний.

Блок «Правосуддя»:

«Дискримінаційні норми законодавства», як агрегований бал за закони та регуляції, що обмежують можливості жінок брати участь у суспільному житті, чи містять дефірінційовані норми щодо жінок і чоловіків, і коливається від 84 до 0 (повної відсутності таких норм).  Найменш дискримінаційне законодавство у Боснії і Герцеговині (показник 5). Світовий банк в рамках звіту Жінки, бізнес та закон: десятиліття реформ (джерело вказане як підґрунтя для обчислення WSP) проводив розрахунки щодо відсутності дискримінації на рівні законодавства за 8 показниками: свобода пересування, працевлаштування, оплата праці, реєстрація шлюбу, народження дітей, ведення бізнесу, розпорядження майном, пенсійне забезпечення.

За даними цього рейтингу Україна займає найгіршу позицію за показником «оплата праці» (0 зі 100). До цього показника входять такі підпункти:

• Чи може жінка законно влаштуватися на роботу, працювати, займатися професійною або економічною діяльністю так само, як і чоловік?
• Чи забороняє закон дискримінацію за ознакою статі при прийомі на роботу?
• Чи існує законодавство про боротьбу з сексуальними домаганнями на робочих місцях?
• Чи передбачено кримінальне покарання за сексуальні домагання на робочих місцях або цивільно-правові засоби судового захисту від сексуальних домагань на робочих місцях?

За показником  «пенсійне забезпечення» має 50 зі 100. Показник включає такі аспекти:

• Чи можуть чоловіки і жінки виходитимуть на пенсію і отримувати її в повному обсязі в одному і тому ж віці?
• Чи можуть чоловіки і жінки виходитимуть на пенсію і отримувати її в неповному обсязі у одному і тому ж віці?
• Чи однаковий вік обов'язкового виходу на пенсію для чоловіків і жінок?
• Чи передбачає закон пряме врахування в пенсії перерв у трудовій діяльності, пов'язаної з доглядом за дитиною?

А також за показником «народження дітей» має 80 зі 100. Основні показники враховують:

• Чи передбачена для жінок оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю не менше 14 тижнів?
• Чи виплачує держава в повному обсязі допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами або батьківську допомогу по догляду за дитиною (в тому випадку коли не виплачується допомога по вагітності та пологах)?
• Чи передбачена оплачувана батьківська відпустка?
• Чи є заборона на звільнення вагітних жінок?

Водночас згідно з рейтингом Світового Банку Україна, Білорусь та Азербайджан мають однакове значення агрегованого показника 78.75, тоді як в рамках індексу WSP ці показники складають відповідно 19, 24 та 21, тож попри визнання українських досягнень (менші значення – краще) виникає питання щодо методології, які показники враховувались та яка інформація використовувалась.

«Гендерна демографія» відображає, на скільки відношення кількості народжених хлопчиків до кількості народжених дівчат перевищує природний демографічний показник 1,05. Найгірша ситуація в Азербайджані (1.13) та Індії (1.11). Селективні аборти є великою проблемою, але Україна не потрапляє в перелік країн, де така практика є розповсюдженою, і наразі не має підтвердження, що показник 1,06 для країни є наслідком саме цього. Однак цей показник, береться у підрахунок без вагового коефіцієнту і погіршує позиції країни у загальному рейтингу.

«Дискримінаційні норми» - частка чоловіків віком від 15 років, які не погодилися із твердженням «Цілком прийнятно, що будь-яка жінка у родині має оплачувану роботу поза домом, якщо цього хоче».  У Нідерландах ніхто не погодився з цим твердженням (0%), в Україні -  11 %, а в Пакистані 73%. Це єдиний показник, що спирається на публікацію «На шляху до кращого майбутнього для жінок та праці: Голоси жінок і чоловіків» від 2017 року, який містить глибше дослідження, тому виникає питання, чому показник було вибрано та сформульовано в такий спосіб і чи доцільно ставити його в один ряд з такими показниками, що отримано шляхом ранжування країн за статистичними даними.

Блок «Безпека».

Показник «насильство з боку партнера», що визначається як доля жінок (у %) що зазнали фізичного чи сексуального насильства з боку партнера протягом останніх 12 місяців засновано на даних ООН щодо насильства проти жінок за 2019 рік, але побудовано на останній доступній інформації (від 2010 року). Найкращий показник 0.9 у Швейцарії, найгірший – 47.0 у Південного Судану. Україна має показник 7.6 проти 9.8 в Азербайджані, що має одну з найбільших проблем селективних абортів в світі.

«Безпека громади» показує частку жінок віком від 15 років, які підтверджують що «коли йдуть самі вночі по місту чи району, то відчувають себе у безпеці». В найбільшій безпеці себе почувають жінки Сінгапуру (93.6%) та Катару  (89.0%) при тому, що посольство України в державі Катар оприлюднює певні правила поведінки в громадських місцях задля безпеки перебування. Цікаво, що згідно методології WPS жінки Таджикистану, Узбекистану та Арменії (84.1) почуваються більш безпечно за мешканок Люксембургу (81.4). Україна має лише 39.4%, що значно погіршує загальні результати.  На жаль, подане у звіті посилання не працює і не має можливості зрозуміти, які дані були покладені в основу розрахунків.

«Організоване насильство», або щорічна середня кількість загиблих у бою військових  на 100 000 осіб у період між 2016 та 2018 роками. Тут Україна має середні позиції – 0.67 (найгірший показник в Сірії – 180.7) і зрозуміло, що значно покращити показники найближчим часом не вийде, адже кожного дня продовжуються обстріли.

Підсумовуючи, зазначу, що рейтинг  WPS навряд чи відображає реальну ситуацію з правами та безпекою жінок в Україні, однак показує ті сфери, яким потрібно приділити більше уваги. У тому числі — щодо агрегування актуальної статистики та оприлюднення результатів англійською мовою.

WPS індекс

GGR індекс