15 листопада, 2019

Що в індексі тобі моєму: чи справді з правами жінок в Україні гірше, аніж в Польщі, Росії і Киргизстані?

4 листопада 2019
1133
Любов Жарова

Дослідниця, викладачка, консультантка. Докторка наук з економіки. Фахово займається питаннями сталого розвитку, що охоплює баланс екологічного, економічного і соціального складників суспільного життя. Гендерні питання — невилучна частина такого розвитку — належать до кола інтересів авторки, яка розглядає їх економічний зріз. Офіційний вебсайт і сторінка у фб.

Нещодавно Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки (США) у співпраці з National Geographic випустили цьогорічний  Індекс безпеки і миру для жінок.  Україна опинилась на 105 (з 167) місці. Попереду - Польща, Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Вірменія, Руанда, Катар, Бахрейн і ще багато “дружніх” до жінок країн. Як так сталось — аналізує докторка економічних наук.

Читайте також:

Нещодавно світ побачив звіт щодо Індексу безпеки і миру для жінок (WPS або Women Peace and Security Index 2019/20), який готує Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки при Джорджтаунському університеті, США.

Як зазначила Оксана Покальчук, керівниця Amnesty International Ukraine, доволі дивно, що Україна, де криміналізовано домашнє насильство, секс без згоди визнано зґвалтуванням, жінки мають доступ до абортів, скасовано список заборонених професій для жінок, немає проблеми «крадіжки наречених» і їх зґвалтування, зайняла настільки низьке місце у цьому списку, нижче, аніж країни, де є названі проблеми.

Отже, Україна опинилась на 105 (з 167) місті. Ось які країни попереду:

Водночас, відповідно до індексу глобального гендерного розриву (GGR або Gender Gap Report) який щорічно видається в рамках Всесвітнього економічного форуму вже більше 10 років (на початку грудня можна вже чекати на звіт за 2019 рік) Україна посідає 65 місце з 149 країн (детальніше у цій статті на Гендер в деталях). У чому ж різниця між цими індексами?

Обидва індекси погоджуються, щодо найгіршого стану жінок у Ємені, що займає останню сходинку в обох рейтингах. Однак перша десятка істотно відрізняється:

Топ-10 країн згідно звітів WPS та GGR

Топ 10 за рейтингом WPS

Рейтинг згідно  GGR

Топ10 за рейтингом GGR

Рейтинг згідно WPS

Норвегія

2

Ісландія

16

Швейцарія

20

Норвегія

1

Фінляндія

4

Швеція

9

Данія

13

Фінляндія

3

Ісландія

9

Нікарагуа

88

Австрія

53

Руанда

65

Великобританія

15

Нова Зеландія

14

Люксембург

61

Філіппіни

-

Швеція

3

Ірландія

5

Нідерланди

27

Намібія

62


Така різниця в оцінці країн  за подобними проблемами є ознакою використання різних методик та джерел інформації. Тому перше питання, яке постає, не в тім, чому так низько оцінили Україну, а якій підхід заслуговує на довіру.

Перш ніж проаналізувати логіку індексу, хочу зазначити, що країни для нього були погруповані як “розвинуті країни”  і решта світу, поділена на географічні регіони, що є прикладом невідрефлексованої колоніальної оптики дослідницького колективу.

Індекс WPS охоплює три основні виміри: інклюзію (економічну, соціальну та політичну); правосуддя (формальні закони та неформальна дискримінація); та безпеку (на сімейному, громадському та суспільному рівнях) - які відображаються та оцінюються за допомогою 11 показників.

Структура індексу WPS

Вимір та індикатор

Визначення

Обґрунтування

Джерело і дата збору інформації

Інклюзія

Освіта

Середня кількість років навчання жінок віком у віці від 25 років

Освіта є критично важливою у житті жінки, бо визначає її можливості свободи та можливість уникнути насилля. Середні роки навчання є більш надійним показником, чим наприклад, отримання середньої освіти

UNESCO Institute for Statistics (https://uis.unesco.org/). Accessed in February 2019

Зайнятість

Відсоток зайнятих жінок у віці від 25 років

Показник характеризує економічні можливості жінок, що є одніми з найважливішими для самореалізації. Є більш точним чим «доля у робочій силі», бо той показник виключає безробіття.

ILOSTAT database (http://www.ilo.org/ilostat) Accessed in March 2019

Використання мобільних телефонів

Відсоток жінок віком старше 15 років, які повідомляють про наявність мобільного телефону для здійснення особистих переговорів

Наявність мобільного телефону все більше визнається основним у можливостях людей брати участь в економічному, суспільному та політичному житті.

Gallup World Poll 2018 (http://www.gallup.com/ topic/world_region_worldwide.aspx) Accessed in April 2019

Фінансова інклюзія

Відсоток жінок віком від 15 років, які повідомляють, що мають індивідуальний або спільний рахунок у банку чи іншій фінансовій установі, або які користуються можливостями мобільних грошей.

Фінансова незалежність і можливість розпоряджатися грошима уможливлює  планування споживання, інвестування (у т.ч. в освіту та самоосвіту), управління ризиками, створення чи розбудову власного бізнесу

World Bank Global Findex Database (http://www. worldbank.org/en/programs/globalfindex) Accessed in May 2019

Доступ до влади (представництво у парламенті)

Відсоток місць, які займають жінки в нижній та верхній палатах національного парламенту.

Політична участь є важливим аспектом реалізації можливостей всіх членів суспільства і вимірюється представництвом у парламенті

Inter-Parliamentary Union (http:// www.ipu.org/wmn-e/world.htm) Accessed in May 2019

Правосуддя

Дискримінаційне законодавство

Агрегований бал за закони та регуляції, що обмежують можливості жінок брати участь у суспільному житті, чи містять дефірінційовані норми щодо жінок і чоловіків

Дискримінаційні норми законодавства мають несприятливі наслідки, серед яких ускладнення набуття прав власності жінками, відкриття банківських рахунків, ведення бізнесу  тощо.

World Bank, Women Business, and the Law (http://wbl.worldbank.org) Accessed in March 2019

Гендерна демографія (son bias)

Ілюструє на скільки відношення кількості народжених хлопчиків до кількості народжених дівчат перевищує природний демографічний показник 1,05.

Перевищення демографічного показника є ознакою серйозної дискримінації стосовно дівчат та жінок

United Nations Department of Social and Economic Affairs, 2017 Revisions of World Development Prospects (http:// esa.un.org/unpd/wpp/) Accessed in February 2019

Дискримінаційні норми

Відсоток чоловіків віком від 15 років, які не погодилися із твердженням «Цілком прийнятно, що будь-яка жінка у родині має оплачувану роботу поза домом, якщо цього хоче»

Важливим проявом гендерної дискримінації є відсутність підтримки з боку чоловіків  жінок, які займаються оплачуваною роботою.

Gallup and International Labour Organization, Towards a Better Future for Women and Work: Voices of Women and Men Accessed in March 2017

Безпека

Насильство з боку партнера

Доля жінок (у %) що зазнали фізичного чи сексуального насильства з боку партнера протягом останніх 12 місяців.

Відповідно до Цілей сталого розвитку всі форми насильства щодо жінок та дівчат повинні бути викоренені

UN Women Global Database on Violence against Women (http://evaw-global-database.unwomen. org/en) Based on Demographic and Health Survey data Accessed in June 2019

Безпека громади

Відсоток жінок віком від 15 років, які підтверджують що «коли йдуть самі вночі по місту чи району, то відчувають себе у безпеці»

Безпека та безпечність пересувань на одинці впливають на мобільність та можливості реалізації жінок поза домом

Gallup World Poll 2019 (http://www.gallup.com/ topic/world_region_worldwide.aspx) Accessed in April 2019

Організоване насильство

Щорічна середня кількість загиблих у бою військових  на 100 000 осіб у період між 2016 та 2018 роками

Висвітлює ступінь незахищеності в суспільстві через різні типи збройних конфліктів.

Uppsala Conflict Data Program (UCDP) Georeferenced Event Dataset (http://ucdp.uu.se/) Accessed in June 2019

Як видно з переліку джерел, що використані для розрахунків, деякі з них датовані 2017 роком, а деякі не могли врахувати зміни, що відбулися в Україні після травня 2019 року.

Також викликає питання достовірність та можливість коректного застосування певних показників, наприклад,  показника «безпека громад», адже є країни, де жінки в принципі не можуть знаходитися на вулиці без супроводу чоловіків і питання, чи відчувають вони себе спокійно на вулиці вночі, нерелевантне.  Чи, наприклад, перевищення норми народжуваності чоловіків, як  беззаперечного свідчення вибіркових абортів.

Методика підрахунків індексу WPS проста:

Індекс - фіксує досягнення добробуту жінок у трьох вимірах: інклюзія, справедливість та безпека. Це середнє геометричне значення середнього арифметичного індексів для кожного з трьох вимірів.

Перший етап – нормалізація за кожним показником:

Мінімальні та максимальні значення для індексу WPS (узагальнення див. табл.) падають у проміжок між 0 і 100, якщо обчислюється у відсотках (фінансове включення, зайнятість тощо). Для показників з більш широким або вузьким спектром спостережень в методиці використовуються максимально можливі значення (15 років для освіти та 50 відсотків для представництва у парламенті). Рівень організованого насилля визначено за спостереженнями (дані звіту).

Мінімальні та максимальні значення для компонентів показника індексу WPS

Мінімальне значення

Максимальне значення

Інклюзія

  1. Освіта

0

15

  1. Зайнятість

0

100

  1. Використання мобільних телефонів

0

100

  1. Фінансова інклюзія

0

100

  1. Доступ до влади (представництво у парламенті)

0

50

Правосуддя

  1. Дискримінаційне законодавство

84

0

  1. Гендерна демографія (Son bias)

1.2

0.9

  1. Дискримінаційні норми

100

0

Безпека

  1. Насильство з боку партнера

100

0

  1. Безпека громади

0

100

  1. Організоване насильство

200

0

Нормалізований індекс розраховується за кожним показником з «Інклюзії» (освіта, зайнятість, використання мобільних телефонів, фінансова інклюзія, доступ до влади), «Правосуддя» та «Безпеки».

Другий етап – агрегація. Відносна вага кожного показника в розмірі обернено пропорційна кількості індексів у цій сфері.

                                             де і – кількість індексів в показнику «Інклюзія» (див. склад індексу)

аналогічно по інших двох показниках:

Третій етап – обчислення індексу WPS:

Для порівняння, методологія обрахунку GGR включає 4 сфери (економічна участь та можливості; доступ до освіти; охорона здоров’я; політична влада) та 14 індексів, але головною відмінністю є використання вагових коефіцієнтів, що враховують значущість кожного індексу для досягнення гендерної рівності, останніх доступних даних та використання статистичних даних, а не результатів опитування.

У звіті згадується про визнання індексу Польщею і посилання на нього в офіційних документах, що є зрозумілим з огляду на те, що за індексом WPS країна займає 25 місце в рейтингу проти 42 за індексом GGR.

В мене, як економістки, також викликає запитання обчислення у звіті  WPS різниці між позицію країни за індексом WPS та за розміром ВВП на душу населення – що має продемонструвати ця цифра, якій її зміст. Так, зв’язок між рівнем добробуту і гендерною рівністю існує, але його не можна продемонструвати чи довести в такий спосіб.

Тож, за моїм переконанням індекс WPS обчислюється за менш досконалою і спірною методологією ніж індекс світового гендерного розриву, що призводить до істотного викривлення інформації і іноді до діаметрально протилежних оцінок успіху країни за двома індексами. Вважаю, що попри співпрацю з National Geographic індекс WPS не може бути використаний для оцінки чинного положення із безпекою і миру для жінок, принаймні за використання таких показників та методології.

Щодо низьких результатів України у цьому індексі.

Ранг WPS
Значення індексу WPS
ВВП на душу населення (PPP $; ранг мінус WPS ранг)
Інклюзія
Правосуддя
Безпека
Освіта
Фінансова інклюзія
Зайнятість
Використання мобільних телефонів
Доступ до влади
Дискримінаційне законодавство
Гендерна демографія
Дискримінаційні норми
Насильство партнера
Безпека громади
Організоване насильство
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
1
Норвегія
0.904
7
12.6
100
59.7
99.8
40.8
12
1.06
2
6.0
86.4
0
104
Колумбія
0.689
-24
8.5
42.5
56.3
82.8
19.0
18
1.05
6
18.3
40.3
0.15
105
Україна
0.689
-6
11.8
61.3
45.0
90.0
11.6
19
1.06
11
7.6
39.4
0.67
106
Гватемала
0.680
-1
6.3
42.1
43.1
65.3
19.0
22
1.05
13
8.5
43.9
0.0
167
Ємен
0.351
-23
1.9
1.7
5.3
48.0
1.0
50
1.05
53
15.3
42.6
12.76

Розглянемо більш прискіпливо значення показників для України.

Блок «Інклюзія».

Показник «Освіта» передбачає середню кількість років навчання жінок віком у віці від 25 років. Максимальне значення такого показника – 15 років (максимум – 13.6 років в Словакії).

«Фінансова інклюзія» - відсоток жінок віком від 15 років, які повідомляють, що мають індивідуальний або спільний рахунок у банку чи іншій фінансовій установі, або які користуються можливостями мобільних грошей. Можливий максимум – 100% досягнутий у Норвегії, середньосвітовий показник становить 65%. Водночас ця галузь активно розвивається і для України (і не тільки) кожен рік є важливим у поступі уперед, але останні дані, на які посилаються автори індексу, - за 2017 рік (див. табл. Структура індексу WPS), а індекс позиціонується як актуальний для 2019-2020 рр., тоді як два роки для такої сфери – великий відрізок.

Власне проблема використання даних за 2014-2017 роки у розрахунку індексу за 2019-2020 є поширеною при обрахунку WPS, що автоматично виключає надбання останніх 3 років, адже звіти та аналіз за 2017 р. базуються на даних 2016 року.

Показник «Зайнятість» відображає частку зайнятих жінок у віці від 25 років (можливий максимум – 100%, в рамках спостережень максимум 92.9% в Руанді). Але оцінюючи такі успіхи в Руанді за цим показником та участю жінок у політичному житті варто звернутися до минулого та сьогодення, яке показує, що формальні числа не відбивають реальної інклюзії та можливості впливу на ситуацію. Україна за цим показником випереджає групу «розвинуті країни».

Більш детально про ситуацію в Руанді:

«Використання мобільних телефонів» (як частка жінок віком старше 15 років, які повідомляють про наявність мобільного телефону для здійснення особистих переговорів)  - тут Україна має високий показник у 90 % при максимальному охопленні мобільними телефонами у Фінляндії – 100%. Але щодо безпеки, то такий вільний доступ дівчат до мобільних телефонів створює нову проблему – втягування їх в інтимну переписку із шантажем та перепродажем зображень. Згідно з даних щодо насильства проти дівчат та жінок в зоні найбільшого ризику кібер-проявів небезпеки опиняються жінки у віці 18-24 років.

«Доступ до влади (представництво у парламенті)» – доля місць, які займають жінки в нижній та верхній палатах національного парламенту.  Найкраща Швеція із 47.3% жінок у владі, найгірший Ємен із 1%. Тут невтішні для України дані обумовлені зокрема тим, що вони не враховують результатів останніх виборів, адже за цей час представництво жінок виросло з 11.58 до 20.52 % при 18.8 % значені показника для країн СЄКЦА куди Україну і віднесено (дані Міжнародного парламентського союзу). Тому цей рейтинг одразу сприймається як неактуальний.

Блок «Правосуддя»:

«Дискримінаційні норми законодавства», як агрегований бал за закони та регуляції, що обмежують можливості жінок брати участь у суспільному житті, чи містять дефірінційовані норми щодо жінок і чоловіків, і коливається від 84 до 0 (повної відсутності таких норм).  Найменш дискримінаційне законодавство у Боснії і Герцеговині (показник 5). Світовий банк в рамках звіту Жінки, бізнес та закон: десятиліття реформ (джерело вказане як підґрунтя для обчислення WSP) проводив розрахунки щодо відсутності дискримінації на рівні законодавства за 8 показниками: свобода пересування, працевлаштування, оплата праці, реєстрація шлюбу, народження дітей, ведення бізнесу, розпорядження майном, пенсійне забезпечення.

За даними цього рейтингу Україна займає найгіршу позицію за показником «оплата праці» (0 зі 100). До цього показника входять такі підпункти:

  • Чи може жінка законно влаштуватися на роботу, працювати, займатися професійною або економічною діяльністю так само, як і чоловік?
  • Чи забороняє закон дискримінацію за ознакою статі при прийомі на роботу?
  • Чи існує законодавство про боротьбу з сексуальними домаганнями на робочих місцях?
  • Чи передбачено кримінальне покарання за сексуальні домагання на робочих місцях або цивільно-правові засоби судового захисту від сексуальних домагань на робочих місцях?

За показником  «пенсійне забезпечення» має 50 зі 100. Показник включає такі аспекти:

  • Чи можуть чоловіки і жінки виходитимуть на пенсію і отримувати її в повному обсязі в одному і тому ж віці?
  • Чи можуть чоловіки і жінки виходитимуть на пенсію і отримувати її в неповному обсязі у одному і тому ж віці?
  • Чи однаковий вік обов'язкового виходу на пенсію для чоловіків і жінок?
  • Чи передбачає закон пряме врахування в пенсії перерв у трудовій діяльності, пов'язаної з доглядом за дитиною?

А також за показником «народження дітей» має 80 зі 100. Основні показники враховують:

  • Чи передбачена для жінок оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю не менше 14 тижнів?
  • Чи виплачує держава в повному обсязі допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами або батьківську допомогу по догляду за дитиною (в тому випадку коли не виплачується допомога по вагітності та пологах)?
  • Чи передбачена оплачувана батьківська відпустка?
  • Чи є заборона на звільнення вагітних жінок?

Водночас згідно з рейтингом Світового Банку Україна, Білорусь та Азербайджан мають однакове значення агрегованого показника 78.75, тоді як в рамках індексу WSP ці показники складають відповідно 19, 24 та 21, тож попри визнання українських досягнень (менші значення – краще) виникає питання щодо методології, які показники враховувались та яка інформація використовувалась.

«Гендерна демографія» відображає, на скільки відношення кількості народжених хлопчиків до кількості народжених дівчат перевищує природний демографічний показник 1,05. Найгірша ситуація в Азербайджані (1.13) та Індії (1.11). Селективні аборти є великою проблемою, але Україна не потрапляє в перелік країн, де така практика є розповсюдженою, і наразі не має підтвердження, що показник 1,06 для країни є наслідком саме цього. Однак цей показник, береться у підрахунок без вагового коефіцієнту і погіршує позиції країни у загальному рейтингу.

«Дискримінаційні норми» - частка чоловіків віком від 15 років, які не погодилися із твердженням «Цілком прийнятно, що будь-яка жінка у родині має оплачувану роботу поза домом, якщо цього хоче».  У Нідерландах ніхто не погодився з цим твердженням (0%), в Україні -  11 %, а в Пакистані 73%. Це єдиний показник, що спирається на публікацію «На шляху до кращого майбутнього для жінок та праці: Голоси жінок і чоловіків» від 2017 року, який містить глибше дослідження, тому виникає питання, чому показник було вибрано та сформульовано в такий спосіб і чи доцільно ставити його в один ряд з такими показниками, що отримано шляхом ранжування країн за статистичними даними.

Блок «Безпека».

Показник «насильство з боку партнера», що визначається як доля жінок (у %) що зазнали фізичного чи сексуального насильства з боку партнера протягом останніх 12 місяців засновано на даних ООН щодо насильства проти жінок за 2019 рік, але побудовано на останній доступній інформації (від 2010 року). Найкращий показник 0.9 у Швейцарії, найгірший – 47.0 у Південного Судану. Україна має показник 7.6 проти 9.8 в Азербайджані, що має одну з найбільших проблем селективних абортів в світі.

«Безпека громади» показує частку жінок віком від 15 років, які підтверджують що «коли йдуть самі вночі по місту чи району, то відчувають себе у безпеці». В найбільшій безпеці себе почувають жінки Сінгапуру (93.6%) та Катару  (89.0%) при тому, що посольство України в державі Катар оприлюднює певні правила поведінки в громадських місцях задля безпеки перебування. Цікаво, що згідно методології WPS жінки Таджикистану, Узбекистану та Арменії (84.1) почуваються більш безпечно за мешканок Люксембургу (81.4). Україна має лише 39.4%, що значно погіршує загальні результати.  На жаль, подане у звіті посилання не працює і не має можливості зрозуміти, які дані були покладені в основу розрахунків.

«Організоване насильство», або щорічна середня кількість загиблих у бою військових  на 100 000 осіб у період між 2016 та 2018 роками. Тут Україна має середні позиції – 0.67 (найгірший показник в Сірії – 180.7) і зрозуміло, що значно покращити показники найближчим часом не вийде, адже кожного дня продовжуються обстріли.

Підсумовуючи, зазначу, що рейтинг  WPS навряд чи відображає реальну ситуацію з правами та безпекою жінок в Україні, однак показує ті сфери, яким потрібно приділити більше уваги. У тому числі — щодо агрегування актуальної статистики та оприлюднення результатів англійською мовою.

WPS індекс

GGR індекс

4 листопада 2019
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Стан та просування рівних можливостей для жінок та чоловіків у культурних та креативних індустріях
У 2018 році Британська Рада спільно із агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks дослідила представлення жінок у культурних та креативних індустріях в Азербайджані, Вірменії, Грузії та Україні. Дослідження було профінансовано Фондом попередження конфліктів, стабільності та безпеки Уряду Великої Британії у рамках ширшої програми підтримки креативних індустрій, яку здійснює Британська Рада.
Дайджест №1 від "Ла-Страда Україна"
ГО «Ла Страда-Україна» розпочинає публікацію серії дайджестів у сфері гендерної рівності. Перший випуск присвячений розривам в оплаті праці жінок і чоловіків, що є одним з найбільш розповсюджених проявів дискримінації на ринку праці.
Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку
Письменниця Наталка Сняданко поспостерігала за сім’ями українців на курорті — всі ми добре знаємо ці гендерні «розклáди». Як робити натомість, щоби бути рівними і справді щасливими? Усе ніби дуже просто, але прості речі часто виявляються найскладнішими.
Гендерні війни: як ми можемо їх розпізнати і припинити?
У нашому повсякденні багато ситуацій, у яких проявляється «гендерна війна», що її ми зазвичай не помічаємо. «Звичні» моделі поведінки, «невинні» жарти, «само собою зрозумілі» очікування, які всі разом призводять до дискримінації і нерівностей. Автор робить анатомічний розтин кількох типових «битв» цієї війни і показує шлях до гендерного миру.
ЗМІ та реклама в ідеальному світі майбутнього
ЗМІ та реклама відіграють одну з визначальних ролей у формуванні людської свідомости, адже вони чітко показують суспільні норми й проблеми. На жаль, сучасні засоби масової інформації й рекламні матеріали часто транслюють сексизм, мізогінію та віктимблеймінг. Якими вони мають бути в ідеальному світі? Спробуймо розібратися.
Умови праці та дискримінаційні практики в сучасній Україні (на прикладі вивчення працівників супермаркетів "Фуршет")
Відповідно до норм міжнародного законодавства, рівні права і можливості чоловіків і жінок, зокрема, на ринку праці, повинні забезпечуватися українськими працедавцями. Досліджено, що нормативно-правова база України існує на засадах гендерної рівності в усіх сферах діяльності загалом, і стосовно трудової діяльності зокрема. У статті на прикладі аналізу ринку праці у мережі супермаркетів вивчено гендерні та вікові особливості структури зайнятості, випадки вертикальної і горизонтальної сегрегації ринку праці, загалом дотримання умов праці, як-от, техніки безпеки тощо.
Як мрії стають реальністю, або Як фемінізм змінює світ
Фемінізм змінював і продовжує змінювати світ. Ціннісний і практичний — отакий-от мій фемінізм, який веде нас до рівности. Минуле — сьогодення — майбутнє, погляньмо на це очима дівчини з майбутнього, гості з моєї феміністичної утопії.
Порівняння гендерних розривів в Грузії, Молдови та України: Попередній кількісний аналіз даних з гендерних питань
У статті досліджуються різні типи гендерних розривів, які існують у сприйнятті та участі молдовських, грузинських та українських громадян у політичній, соціальній та економічній сферах. Метою цього попереднього дослідження є не лише аналіз гендерних відмінностей між трьома східноєвропейськими країнами, які уклали угоди про асоціацію (УА) з ЄС, але й порівняння їхніх показників з даними вибраної групи країн ЄС. Ця робота показала, що в той час, коли в трьох країнах УА можна виявити низку істотних гендерних розривів, у багатьох випадках вони істотно не відрізняються від гендерних відмінностей в країнах ЄС.
Четверна всесвітня конференція зі становища жінок: на шляху в ХХІ століття
У цій статті розглядається питання про результати проведення Четвертої всесвітньої конференції зі становища жінок у вересні 1995 р. у Пекіні. Цей захід мав велике значення для прогнозування подальших дій і їхніх результатів у сфері досягнення гендерної рівності на міжнародному і національному рівнях. Проведення конференції сприяло консолідації сил міжнародного жіночого руху під егідою ООН у боротьбі за свої права перед початком нового тисячоріччя. Усі зусилля, як міжнародного співтовариства, так і національних урядів, повинні були бути спрямовані на остаточне вирішення питання про правовий статус жінок. Саме Пекінська конференція й ухвалені в ході її роботи рекомендації повинні були забезпечити досягнення повної гендерної рівності.
«Женское братство» или «сестринство»?
Якщо в державному гімні замінити слово «браття» на слово «сестри», чи буде «всім і так зрозуміло», що йдеться і про чоловіків, і про жінок? Якщо президент казатиме «я звертаюся зараз до кожної українки» у своїх промовах, чи приймуть це чоловіки як норму? Навряд. Тоді чому «браття» і «кожен українець» не ріже нам вухо? Олена Шевченко міркує про те, як і чому чоловіки стали «нормою людини» в нашому суспільстві та в якому напрямку це потрібно змінювати.