14 грудня, 2017

ГОЛОСИ: замовчані історії про тіло, їжу та емоції

3 листопада 2017
Завантажити у форматі: PDF (1,1 МБ)

Проект “Голоси” – це особисті історії, які закликають не ховатися із своїми переживаннями та проблемами, а говорити про них та шукати вихід. У цій книзі вміщено 12 історій жінок, які пережили розлад харчової поведінки, що спонукає до переосмислення понять анорексії, булемії та переїдання.

Проект організовано ГО “Твій Вимір”, видання здійснено за підтримки Фонду імені Генріха Бьолля в Україні

Над проектом працювали:

Галина Курило – авторка проекту
Наталка Довга – фотографиня і арт-директорка
Ольга Левшукова – фандрейзерка, робота з партнерами
Інна Сумовська – координаторка із зовнішніх зв’язків
Ганна Гоменюк – інтерв’юерка
Уляна Федоряченко – асистентка з програмної діяльності
Ірина Осадчук – редакторка
Марина Біченко – художниця-аніматорка
Марина Дикуха – дизайнерка плакату
Дар’я Подольцева – дизайнерка каталогу

Джерело: http://ua.boell.org/uk/2013/12/30/golosi-zamovchani-istoriyi-pro-tilo-yizhu-ta-emociyi

3 листопада 2017
Завантажити у форматі: PDF (1,1 МБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
ПОЛІНА: протидія гендерному насильству
Відео з презентації результатів роботи пілотного проекту«ПОЛІНА» та панельної дискусії: «Україна проти домашнього насильства: урядові інструменти та громадські ініціативи протидії домашньому насильству»з коментарями від заступниці міністра зовнішніх справ з питань європейської інтеграції Анастасії Дєєвої, посла Швеції в Україні Мартіна Хагстрьома, старшого інспектора з особливих доручень в Департаменті патрульної поліції Андрія Ткачова, представника Фонду народонаселення ООН в Україні Каспара Піка, виконавчої директорки Фонду "АнтиСНІД" Ольги Руднєвої та телеведучої та громадської діячки Марії Єфросиніної
(Не)змінна сім’я у мінливому світі
Лекція Олени Стрельник "(Не)змінна сім’я у мінливому світі" відбулася в Києві 7 листопада 2017 року. На лекції з позицій соціології, демографії та гендерних досліджень було обговорено зміни з  українською сім’єю у 21 столітті, їхню причину, проблеми довкола дискурсу сім'ї, різноманітні варіанти сім'ї. Авторка порівняла моделі сім'ї у домодерній та сучасній Україні, а також пояснила, чому ми ніколи не повернемося до ідеалу «традиційної родини».
Уривок із праці «Турбота як робота: материнство у фокусі соціології»
Авторка пропонує погляд на материнство, як на соціальну практику. У наведеному уривку дослідниця аналізує медійно-суспільний феномен «доктора Комаровського» та його роль у вітчизняному конструюванні явища «як бути батьками».
«Турбота як робота». Уривок із книги Олени Стрельник
У книзі материнство й батьківство розглянуто як соціальна практики та опубліковано тематичні розділи книги, що стосуються «хороших матерів/татів» та «розділеного батьківства».  Для наочності запропонованого матеріалу подано статистику й наведено порівняння показників у Європі та Україні. 
Голоси. Жінки та інвалідність
У книзі вміщено дванадцять історій жінок, які розповіли про вплив інвалідності на їхнє повсякденне життя, навчання, самовираження та працевлаштування. Ці фрагменти пропонують замислитися над тим, чому так важливо досягти повного включення людей з інвалідністю у всі процеси і подбати про універсальний дизайн.
У статті розглянуто законодавче регулювання гендерної рівності на ринку праці України, проаналізовано явище гендерної (не)рівності на ринку праці загалом та в сфері інформаційних технологій (ІТ) зокрема. Виокремлено три групи чинників низького рівня залучення жінок на ринок праці в ІТ сфері: структурні, організаційні, індивідуальні. Особливості гендерної сегрегації в ІТ сфері України проілюстровано на матеріалі глибинних інтерв'ю з працівницями ІТ компаній
Турбота як робота: материнство у фокусі соціології
Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.
Як нами керує «міф про красу»
Авторка аналізує основні ідеї книжки Наомі Вульф «Міф про красу», написаної 1990 року. Змінилося щось відтоді чи недосяжні ідеали краси досі суворо цензурують наші тіла, впливають на емоційне і психологічне благополуччя чоловіків і жінок та сповільнюють поступ гендерної рівності на планеті?
«Густе? Хай росте!»
Цілком гладенька шкіра від литок до шиї уже не так ідеал, як стандарт – в межах, принаймні, тієї ідеології, що її сьогодні транслюють реклама, кіно та індустрія краси. Однак наше тіло нічого не знає про нав’язану «норму»: гоління провокує подразнення, епіляція – сильний біль, а волосся росте далі – і це природно. Бентежить те, що соціальний осуд та упослідження «лінивих» стають навіть більш вагомим аргументом на користь видалення волосся, ніж бажання дорівнятись до канону. Авторка розповідає про хоробрих жінок, що спрямували свою силу не проти власного тіла, а проти ідейної течії, що обточує жінок на чоловічий смак і за ринковими законами.