2998 
Формально ми живемо в світі чоловіків і жінок, де поняття «стать», здавалося б, визначене й впізнаване, і часто видається, що наявний порядок речей універсальний і природний.
Паспортна стать, зафіксована лікарями при народженні, юридично не дозволяє нам інших варіантів самоідентифікації. Людей, які народжуються з ознаками чоловічої та жіночої статі (інтерсекс) – примусово «коригують» в той чи інший бік, за бажанням батьків, у перші дні після народження. Тих дітей, у яких інтерсексуальність проявляється в пубертатному віці, держава взагалі намагається не помічати, створюючи для них дискурс «відхилення» від так званої норми. Також часто можна почути про певне, так зване «традиційне», уявлення про стать, і що уявлення про «гендер» (соціальну стать) як про категорію, що не залежить від генетичної статі, набуте і непритаманне українському суспільству. Проте різноманітні соціокультурні дослідження розкривають правдиву ситуацію з цих питань. Виявляється що як в Україні, так і в усьому світі є люди, чиє існування не вписується в традиційне розуміння статі та гендеру. Своїм існуванням вони змінюють підходи до так званого «традиційного способу життя». Такі люди існують незалежно від політичних чи соціальних політик. Їх називають трансгендерними людьми.
Це дослідження являє собою нерепрезентативне кількісне дослідження в сфері дотримання прав трансгендерних людей, зокрема в сфері медичної допомоги та послуг.
Дотримання громадянських прав трансгендерних людей в Україні / ГО «Інсайт»; дослідниці : О. Вовкогон, О. Романюк; редгрупа : Т. Лисенко, О. Шевченко, О. Покальчук; літеред. Н. Ваховська. – Київ, 2012. – 61 с.
