Суспільство

Цей текст було оприлюдено на Vector media. Гендер в деталях ділиться ним із дозволу редакції.  Говорити про війну як про особистий досвід непросто. Для “вдалої” розмови “про це” має збігтися чимало факторів: час, місце, люди, готовність говорити й чути. Більшість жіночого досвіду війни не проговорюється. Так, ми знаємо про жінок-героїнь, які беруть безпосередню участь у військових діях чи про безстрашних волонтерок, які під обстрілами вивозили людей з Донбасу чи допомагали фронту. Але поруч з ними існують також жінки, які живуть на прифронтовій території, жінки з непідконтрольних територій Донбасу, жінки-переселенки з дітьми й зі своїми щоденними турботами. Якась з них починала нове життя зовсім недалеко від рідних міст і сіл, а комусь довелося поїхати в інший кінець країни. Конфлікт вплинув на їхні плани, змінив звичний уклад життя, загострив наявні страхи та непевності. Здається, їхня буденність залишилась непоміченою, не суттєвою і неважливою.

Книга знакомит читателя с современными  представлениями об эволюции полового поведения человека.  В книге предлагается реконструкция половых связей  на разных этапах эволюции человека и обосновывается связь между формированием устойчивых пар между полами и удлинением сроков младенчества и детства. Обсуждается вопрос о связи между сексом и воспроизводством в современном обществе.

Монографія присвячена розгляду сучасної теорії та практики саморегулювання рекламної галузі щодо попередження появи дискримінаційної реклами. Наведено текст Стандартів недискримінаційної реклами за ознакою статі, які були прийняті фаховими організаціями маркетологів та рекламістів разом з провідними гендерними об’єднаннями 30 вересня 2011 р. на Всеукраїнському Форумі, а також практичні рекомендації щодо їхнього застосування.

Феминизм взялся доказать, что пол не сводится только к  первичным и вторичным половым признакам, он пронизывает все сферы социальной и культурной жизни человека. Рассмотрению этого доказательства и посвящена настоящая книга.

Данная книга является частью ресурсного пакета, созданного в результате работы команды активисток, представляющих различные белорусские неправительственные организации и инициативы. Книга представляет собой «гендерный ответ» на наиболее насущные в Беларуси дискуссии и вопросы. Каждая тема содержит как теоретическое введение в проблему, написанное доступным для неспециалистов языком, так и большое количество примеров из белорусского контекста. 

Монографію присвячено актуальним питанням розвитку сім’ї та сімейних відносин в Україні.  Автори аналізують основні функції сучасної сім’ї та процес їх трансформації у новітній демографічній історії, розглядають структуру і типи сімейних об’єднань в Україні, процеси формування сімейного складу населення, питання взаємодії сім’ї з іншими соціальними інститутами, вплив соціально-економічних явищ та процесів на життєдіяльність сімей. У роботі викладено результати досліджень матеріального становища та умов проживання різних категорій сімей.

Автори даного дослідження поставили за мету здійснити поглиблений аналіз сучасних проблем гендерної нерівності на вітчизняному ринку праці та охарактеризувати її основні складові; дослідити можливості гармонійного поєднання працівниками зайнятості та сімейних обов’язків; проаналізувати особливості формування доходів українських жінок і чоловіків, зокрема оцінити обсяги неврахованої праці та внеску жінок, окреслити ставлення населення до явища дискримінації у сфері зайнятості та дослідити частоту його проявів.

Реалізація Цілей сталого розвитку – нікого не залишити осторонь – вимагає вжиття в сільській місцевості термінових заходів, які забезпечують належний стандарт життя, життя без насильства та шкідливих практик для жінок з сільської місцевості, а також їхній доступ до земельних та виробничих ресурсів, продовольчу безпеку та харчування, гідну роботу, освіту та здоров’я, зокрема сексуальне та репродуктивне здоров’я й права на нього.

Звіт за результатами дослідження. Влітку 2015 року ЮНФПА було ініційовано дослідження проявів гендерно зумовленого насильства в регіонах, що постраждали від конфлікту в Східній Україні, а саме - на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей, а також в Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях, які прийняли основний потік внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

У ситуації воєнного конфлікту потрібно почути, як змінилося буденне життя людей, щоб зрозуміти, в яких точках повсякденності і соціально-економічних структур відбувається погіршення. Адже коли закінчиться конфлікт, соціально-економічні структури ще довго залишатимуться у такому ж стані, або й занепадатимуть далі без адекватного втручання.