Досвід гендерних експерток показує, що після того як ви навчитеся розбиратися в питаннях гендеру, ви вже ніколи не зможете дивитися на світ без феміністичної оптики. Помічати сексизм і правильно на нього реагувати — це не суперздібність, а навичка, яка формується з досвідом. Однак навіщо це взагалі робити? І які корисні поради на шляху, щоб цього навчитися? Розбираємося далі в матеріалі.
Навіщо помічати сексизм?
У патріархальному світі, де досі панують гендерні стереотипи й упереджене ставлення до жінок, інколи важко відстежувати ці негативні прояви. Проте їх поширення, зокрема в публічному просторі, негативно впливає на становище жінок у соціумі.
Наприклад, упередження, нібито існують традиційно «жіночі» й «чоловічі» професії, призводить до того, що люди можуть спиратися не на власні бажання і вміння при виборі виду діяльности, а на гендер, до якого себе приписують. Це шкодить і тим людям, хто всупереч стереотипам усе-таки йде в «нетрадиційну» сферу і вже всередині стикається з упередженнями, як-от жінки-військові. Як сексизм впливає на них, описала Ганна Гриценко в статті «Історія сексизму в українській армії».
Тому постає необхідність помічати сексизм і на побутовому рівні, і в публічному просторі та вчитися ефективно йому протидіяти. Про способи протидії ми розповімо в наступних текстах. А тут розберемо механізми напрацювання гендерної оптики, яка допоможе помічати сексистські висловлювання й дії.
П’ять порад, як помітити сексизм
1. Розібратися в термінології й означенні терміну сексизм.
Словник Мерріам — Вебстер визначає сексизм як:
1) упередження або дискримінацію за ознакою статі, особливо дискримінацію жінок;
2) поведінку, умови або ставлення, які посилюють стереотипи соціальних ролей за ознакою статі.
«Сексизм» не слід плутати зі словами «секс», «секстинг», «сексуалізація» й іншими спільнокореневими. Основа слова походить від латинського sexus, що означає «стать». Тому й говоримо про упередження, базовані саме на цій ознаці.
Можна виділити кілька ключових характеристик, які свідчать про сексизм:
– гендерні стереотипи й узагальнення;
– нерівні умови для різних статей;
– об’єктивація;
– розподіл праці на «жіночу» й «чоловічу»;
– домагання та образи;
– нерівність в оплаті праці та в інших можливостях кар’єрного зростання.
2. Якщо ви чуєте / бачите в публічному просторі якусь спірну комунікацію, перше, про що варто задуматися, — чи не ображає вона когось? Наприклад, маркетолог_и часто вдаються до яскравих і сміливих слоганів, звертань, ілюстрацій. Проте інколи буває таке, що вони образливі. І дискомфорт при взаємодії з таким контентом може бути першим дзвіночком, що з ініціативою щось не так.
3. Визначити, чи ця образа переноситься на певну групу людей. Щоб побудувати тісніший зв’язок з аудиторією, творці часто стараються справити враження, що ті, хто надає послуги чи продає товари, все знають про цю проблему і теж із таким стикалися. Однак іноді це штучно створене розуміння, ґрунтоване на стереотипних уявленнях і узагальненнях. Відбувається стирання індивідуальних характеристик людей, натомість застосовується те, що знайоме більшості. І це може бути характеристика певної групи людей.
4. Визначити, чи цей перенос на групу людей базується на ознаці статі, чи використовуються при цьому гендерні стереотипи. Це може бути вдала стратегія для просування товару чи послуги серед людей, які послуговуються стереотипами у своєму житті. Однак це абсолютно не відповідає реаліям часу і шкодить людям групи, яку стереотипізують.
Таку саму схему варто використовувати в побуті. Якщо навколишні люди надають різним статям різні можливості, ставляться до них поблажливо або недооцінюють через стать, це також може свідчити про сексизм.
Покажемо, як працюють ці кроки на конкретному прикладі
Один зі свіжих кейсів (станом на березень 2024 року) — харківський бар, де в меню фігурують коктейлі з назвами «Насмоктала», «Врот», «Мрія педофіла», «Повія», «Інцест», «Приниження».
Перша реакція, яку може викликати ця реклама, — дискомфорт і дисонанс. Адже в назвах використано негативно забарвлені слова: вони яскраві, привертають увагу, але містять негативні сенси.
З’ясовуємо, чи переносяться ці слова на певну групу і що їх усі об’єднує. Так, весь неймінг крутиться навколо сексу, до того ж використано сексуальні взаємодії, де секс — це не спосіб отримати задоволення, а й певна влада, спосіб здобути бажане.
Більшість назв побудовано на стереотипних уявленнях про фалоцентричний секс, де жінка не рівноправна особистість, а «повія», людина, яка «смокче» (звертаємо увагу, що назва коктейлю саме в жіночому роді). «Мрія педофіла» — теж своєрідне загравання зі стереотипами про те, що жінка має бути молодша, толерування наруги над дітьми, що взагалі злочин.
Без сумніву, у цьому випадку автор_и цього меню вдалися до стереотипів і сексизму, за що, сподіваємося, відповідатимуть згідно із Законом України «Про рекламу».
Механізми подання скарг на таке використання сексизму є в статті Катерини Вітер «Як і навіщо боротися із сексизмом у рекламі».
5. Щоб напрацювати гендерну оптику й навичку помічати сексизм, радимо читати Гендер в деталях. Будьте певні, навіть те, що ви поки що не помітили, ми й наші агентки змін точно не пропустимо!
Цей проект реалізується за підтримки Шведського інституту.