14 грудня, 2018

Журнал «Я»: Гендер і активізм

28 листопада 2018
Завантажити у форматі: PDF (1,5 МБ)
Яким є сучасний світовий жіночий рух? Погляд з трьох континентів! А яким є жіночий / феміністичний рух в Україні? Думки восьми знаних експерток і два окремі великі інтерв’ю – з директоркою Українського жіночого фонду Олесею Бондар і засновницею фейсбук-спільноти «Фемінізм УА» Марією Дмитрієвою! Чому використання фемінітивів є запорукою успіху жіночого активізму в Україні? Чи можна бути ромкою і правозахисницею одночасно? Нове число журналу «Я» присвячено питанням гендеру і активізму!

Журнал «Я»: Гендер і активізм

Читайте також:

Інтерв’ю з Олесею Бондар: «Супротив з боку антигендерних рухів, релігійних організацій, тиск на жіночі організації зростає»
Ніна Потарська «Світовий жіночий рух: погляд крізь 5 контекстів»
Альона Казанська «Ромський активізм в Україні: як це бути ромкою та правозахисницею»
Олена Масалітіна (Малахова) «Фемінітиви як неусвідомлений ресурс для успіху жіночого активізму»
Експертне опитування «Жіночий / феміністичний рух в Україні»
Рубрика Володимира Карпова «Світ у нерівностях і досягненнях»
Інтерв’ю з Марією Дмитрієвою «В основі жіночого активізму має бути феміністична ідеологія»
Тамара Марценюк «Феміністичний активізм в Україні у XXI столітті (фрагмент книги «Чому не варто боятися фемінізму»)
Оксана Давиденко «Яке воно, життя після 40?»
Наталія Малиновська «26 років протестів: як саудівські жінки виборювали право на пересування»

© Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА», 2018

28 листопада 2018
Завантажити у форматі: PDF (1,5 МБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Інтерв’ю з Марією Дмитрієвою про феміністичний активізм в інтернеті
Марія Дмитрієва[1] навчалася в магістратурі з лінгвістики в Каліфорнійському державному університеті в місті Нортридж (California State University, Northridge) як стипендіатка Програми імені Фулбрайта (Fulbright Graduate Student Program, 2007–2009). У Волинському державному університеті імені Лесі Українки здобула ступінь спеціалістки з прикладної лінгвістики з двома іноземними мовами (англійська і німецька). Крім того, була інтернкою у Верховній Раді України (за програмою “Помічник голови Комітету Верховної Ради  України”, 2000-2001 рр.), навчалася в магістратурі з гендерних студій у Європейському гуманітарному університеті, м. Вільнюс (2006-2007 рр.)[2], відвідувала цикл семінарів «Фундаментальна і прикладна лінгвістична гендерологія. Питання методології та викладання» лабораторії гендерних досліджень Московського державного лінгвістичного університету (2002-2003 рр.), відомі літні школи з гендерних студій, як-от Перша міжнародна літня школа з гендерних студій «Гендер у перехідному суспільстві: соціологічні, політичні та культурологічні перспективи» (Київ, 2000) і Четверта міжнародна літня школа з гендерних досліджень «Трансформуючи Академію: жіночі дослідження в пострадянських країнах» (м. Форос, 2000), та низку семінарів, зорганізованих ПРООН “Гендер у розвитку” у 2001 р. в Києві. 2009 – 2010 рр.
Антологія «Образ, тіло, порядок»
Антологія «Образ, тіло, порядок» – це міждисциплінарна збірка академічних та есеїстичних текстів на гендерну тематику з німецько- та англомовного просторів. Книжка містить статті як із філософії, так і з економіки, історії медицини, психоаналізу, кінознавства, історії мистецтва та юриспруденції. Ці різні дослідницькі перспективи та інтелектуальні рефлексії показують, як категорія, феномен і проблематика гендеру червоною ниткою проходить крізь сфери життя, наукові царини та художні практики, і що гендер виявляється засадничим аспектом розподілу благ, структурування простору, форми, можливості артикуляції та політичної участі, здорового чи хворого тіла, правосуддя і знання.
Збірка «Гендерні дослідження. Донбаські студії»
Збірка містить авторські та перекладені наукові та публіцистичні статті, інтерв’ю та ілюстрації, що описують життя жінок та чоловіків під час військових конфліктів, а також під час головних моментів розвитку Донбасу. Книжка мала на меті дослідити контекст Донбасу крізь гендерний аспект, висвітлити умови життя чоловіків та жінок, їхні гендерні та соціальні ролі у східному регіоні України. А також — світові приклади стратегій виживання у окупаційному та постокупаційному суспільствах. У збірці представлені тексти українською та російською мовами. Проект здійснено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства
У збірнику наукових праць представлено розвідки українських та зарубіжних дослідниць і дослідників, в яких проаналізовано найрізноманітніші аспекти специфічно жіночого досвіду Другої світової війни на теренах Центрально-Східної Європи.
Гендер для медій
«Гендер для медій» є новим сучасним підручником із гендерної теорії. Його створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання. Ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми.
Фемінізм глибше розуміли жінки з колишніх імперій, – Марта Богачевська-Хомяк
Марта Богачевська-Хомяк – авторка монографії «Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939». Це перша книжка про жіночий внесок у національні українські рухи. Метафора «Білим по білому» дуже наочно ілюструє видимість таких рухів, союзів, угруповань жінок. Часто вони займалися «жіночими справами» — як-от організацією шкіл для дівчат або подоби дитячих садочків для дітей матерів-одиначок, які працюють. Марта Богачевська-Хомяк — громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки, на початку 2000-х очолювала програму академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.
Адженда "Нова політика рівності України 2030"
Адженда розроблена під керівництвом Віри Нанівської в Україні та презентована у Вашингтоні під час Українських днів у Конгресі США та в Києві в Українському Кризовому Медіа Центрі.
Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні
Насильство щодо жінок виступає одним з головних порушень прав людини, причини якого пов’язані з нерівним розподілом ресурсів та повноважень між жінками та чоловіками. Окрім безпосередньої шкоди для здоров’я та добробуту постраждалих, насильство має вагомі суспільні наслідки, які вимірюються грошовими, трудовими та нематеріальними втратами, виявляються у формі поточних, довготривалих або відкладених ефектів.
Жінки в темі: огляд феміністичних подій 25 Книжкового форуму у Львові
Знадобилося дев’ятнадцять років, щоб на щорічному Форумі видавців у Львові з’явився профеміністичний кластер, а сам форум «видавців» змінив назву на гендерно-нейтральну. Цього року було більше як два десятки подій, які стосувалися гендерних питань. Їх детальний огляд — у нашому матеріалі. Відвідайте одну з головних книжкових подій року, не встаючи з дивана!
Лекція Дена Хілі "Чи має ЛГБТ-історія майбутнє у пострадянських країнах?"
ЛГБТ рухи у країнах колишнього Радянського Союзу зіштовхуються сьогодні із серйозними викликами. «Офіційна» гомофобія стала частиною популістської політики. Російський закон про «гей пропаганду» 2013 року започаткував цю тенденцію у країнах, де проросійські сили копіювали цей закон (як, наприклад, в Україні та в інших колишніх радянських республіках). Кремль веде культурну війну проти квір-знання, досі небачену в історії пострадянського регіону. В той же час фактичне насильство над ЛГБТ зростає. У цих умовах, чи потрібна ЛГБТ-рухам із пострадянських країн їхня історія? Чи мають ЛГБТ-ініціативи докладати зусиль, щоб дізнатися про квір-минуле своїх країн? Чи, можливо, існують більш нагальні пріоритети для політичних дій? Під час лекції порушено питання, чи може знання про історичне минуле мати вплив на боротьбу з гомофобією в Україні та в інших країнах колишнього Радянського Союзу.