24 січня, 2020

Журнал «Я»: Гендер і активізм

28 листопада 2018
Поширити в Telegram
1286
Завантажити у форматі: PDF (1,5 МБ)

Журнал «Я»: Гендер і активізм

Читайте також:

Інтерв’ю з Олесею Бондар: «Супротив з боку антигендерних рухів, релігійних організацій, тиск на жіночі організації зростає»
Ніна Потарська «Світовий жіночий рух: погляд крізь 5 контекстів»
Альона Казанська «Ромський активізм в Україні: як це бути ромкою та правозахисницею»
Олена Масалітіна (Малахова) «Фемінітиви як неусвідомлений ресурс для успіху жіночого активізму»
Експертне опитування «Жіночий / феміністичний рух в Україні»
Рубрика Володимира Карпова «Світ у нерівностях і досягненнях»
Інтерв’ю з Марією Дмитрієвою «В основі жіночого активізму має бути феміністична ідеологія»
Тамара Марценюк «Феміністичний активізм в Україні у XXI столітті (фрагмент книги «Чому не варто боятися фемінізму»)
Оксана Давиденко «Яке воно, життя після 40?»
Наталія Малиновська «26 років протестів: як саудівські жінки виборювали право на пересування»

© Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА», 2018

28 листопада 2018
Поширити в Telegram
1286
Завантажити у форматі: PDF (1,5 МБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Інтерв’ю із Світланою Дубиною про феміністичний активізм у Вінниці
Світлана Дубина[1] — тренерка і правозахисниця, експертка Коаліції з протидії дискримінації в Україні[2]. З 2010 року очолює правозахисну Вінницьку громадську організацію «Інформаційно-просвітницький центр “ВІСь”»[3], мета діяльности якої — захист прав та забезпечення рівних прав і можливостей людей в усіх сферах суспільного життя. Членкиня міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівности, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми Вінницької обласної державної адміністрації, членкиня експертної ради з протидії дискримінації департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації.
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Лекція Тамари Злобіної «Гендерний розпад»
Уявлення про гендерні ролі жінок та чоловіків не є фіксованими – вони змінюються разом з розвитком суспільства. Україна після Майдану – це нуртуюче поле постійних змін, які мають і свій гендерний вимір. Колишні гендерні моделі (радянські, пострадянські) розпадаються, натомість створюються нові – сучасні, демократичні, європейські. Для того, щоб краще зрозуміти цей процес, його вартує побачити в історичній перспективі. Тому лекція «Гендерний розпад» – це захоплююча екскурсія гендерною історією України останнього століття, яка допоможе кожному та кожній усвідомлено творити рівноправне, щасливе майбутнє.
Інтерв’ю із Сарою Філліпс про жіночий активізм в Україні — погляд із США
Сара Філліпс (Sarah D. Phillips[1]) — докторка (PhD) і професорка антропології, директорка Інституту російських і східноєвропейських досліджень[2] Індіанського університету (США). Викладає різноманітні курси[3] з антропології, а також «Постсоціалістичні гендерні утворення», «Культура, здоров’я та хвороби», «Чорнобиль: спадщина розпаду» й ін. Дослідницькі інтереси Сари Філліпс — це медична антропологія, студії інвалідности, гендерні дослідження, ВІЛ-СНІД, наркозалежність, антропологія фармацевтичних засобів, Чорнобиль, громадянське суспільство й неурядові організації (НУО), розвиток. Географічні зони спеціалізації — Центральна і Східна Європа, колишній Радянський Союз, особливо Україна й Росія, США. Авторка численних наукових статей, розділів у книжках і монографій. Стипендіатка таких престижних фондів, як The Woodrow Wilson National Fellowship Foundation, Fulbright-Hays Doctoral Dissertation Research Abroad Grant та ін.
Гендерна соціалізація як процес формування маскулінних та фемінних ознак гендерної ідентичності
Стаття складається з двох частин. Теоретичну частину присвячено характеристиці основних понять - маскулінності та фемінності, гендерній ідентичності й гендерній соціалізації. Емпірична частина містить якісний контент-аналіз есе дітей різного віку. Результати цього аналізу демонструють те, що наслідки гендерної соціалізації залежать від тривалості залучення дитини до цього процесу.
Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України
Дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України» було виконано у 2018 – початку 2019 рр. за підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ – Україна Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з метою виявлення найбільш актуальних гендерних проблем у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України та пошуку можливих шляхів їх вирішення для забезпечення сталого і соціально справедливого розвитку української енергетики. Партнерами дослідження виступили ГО «Жіночий енергетичний клуб України» та Офіс Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.
Планета Літо або людство без гендерів
Як зробити так, щоб Планету Земля можна було назвати Планетою Літо? Не тому, що тут буде надміру спекотно, як от зараз. А тому, що на ній завжди і для всіх вистачатиме тепла та підтримки.
Піти в активізм і не вигоріти: феміністська утопія чи реальність?
Наступного тижня я закінчую волонтерські курси Центру допомоги постраждалим від сімейного та сексуального насильства. Незабаром у мене буде своя телефонна лінія, я зможу відповідати жінкам у кризових ситуаціях. І я допоможу кожній жінці знайти сили піти від аб’юзера, пережити травму, побудувати нове життя. Було б круто, еге ж? Але ні. Я хочу розповісти про пастки, у які заганяє надто утопічне бачення феміністичного активізму, і про те, як їх можна уникнути.
Інтерв’ю з Мартою Кебало про феміністичний активізм в українській діаспорі
Марта Кебало[1] — докторка (PhD) з антропології, активістка жіночого руху в українській діаспорі у США й Канаді, членкиня Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО)[2]. Дисертаційне дослідження «Особисті розповіді про жіноче лідерство та громадський активізм у Черкаській області»[3] захистила 2011 року в Graduate Center Міського університету Нью-Йорка (City University of New York, CUNY). Емпіричний матеріал збирала в Україні, будучи стипендіаткою програми імені Фулбрайта та IREX.
Фемінізм в Україні: кроки назустріч собі. Ч. 3.  Жіночий активізм
Чого досягли феміністки за три десятки років української незалежності? Насправді чимало: сформувалися гендерні студії як царина науки й освіти, жіночий рух прогресував до феміністичної політичної дії, український фемінізм має чимало ідеологічних напрямків, співпраця з державою має як свої здобутки, так і вади. Жіночий активізм — найрадикальніша частина процесів емансипації. Про феміністичні вуличні акції, відкриті листи, інформаційні видання та інші способи активізму — у третій, останній частині дослідження Оксани Кісь.