18 квітня, 2019

Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця

5 жовтня 2018
Завантажити у форматі: PDF (5,1 МБ)

Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. Читачка має можливість почути соціальні групи, часто маргіналізовані та невидимі у загальному неоліберальному дискурсі про «рівні права та можливості жінок і чоловіків».

Особливість номеру — критичне переосмислення праці з точки зору неомарксизму, лівої та феміністичної теорій. Що таке праця? Чи це лише оплачувана робота? Чому важливо в дискусіях про працю брати до уваги неоплачувану хатню роботу, доглядову та репродуктивну працю? Хто її переважно виконує і чому? Яка роль держави у забезпеченні гендерної рівності? Чию працю найбільш вигідно експлуатувати роботодавцям і чому? Коли слід говорити про клас, етнічність, сексуальну орієнтацію пригноблених? Чи можливо і яким чином зробити суспільство більш справедливим? Ці та інші питання запропоновані до роздумів читачкам і читачам журналу.

Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця

Редакторки випускуАнастасія Рябчук і Тамара Марценюк.

Читайте також:

ЗМІСТ ВИПУСКУ

Гендер і клас

Фемінізм, капіталізм і підступність історії
Ненсі Фрейзер

Інтерв’ю Анастасії Рябчук із Оленою Масловою: «Ніхто за нас, крім нас самих — робітничого класу — не відповідає»

На жіночому дні 
Денис Горбач

Клас видалено
Алан Берубе

Енґельс і походження гноблення жінок
Шерон Сміт

«Жіноча» і «чоловіча» робота

Дівчина на замовлення
Барбара Еренрайх

Матері на ринку праці
Iрина Вергуленко, Катерина Гумен, Ольга Тимець, Олена Ткаліч

Прекарна праця і фемінізація бідності: інтерв’ю з робітничого архіву
Передмова Ніни Потарської

Соціальне замовлення на фемінітиви як чинник політичної боротьби
Олена Синчак

Гендерна сегрегація ринку праці: яку роботу шукають жінки і чоловіки (на прикладі бази резюме і вакансій hh.ua)
Тамара Марценюк

Жінка в історії

Чоловік та жінка в соціалістичній іконографії
Ерік Гобсбаум

Жінка у класовій боротьбі
Ірина Дубей, Роман Дрямов, Єгор Шаровара

Імперативний відпочинок: гендерний та класовий утопізм у нацистській Німеччині
Станіслав Мензелевський

Радянська гендерна політика (на прикладі журналів «Работница» і «Крестьянка»)
Аліна Семенович, Катерина Сорока, Альона Троян

Маруся Нікіфорова — легенда Громадянської війни
Дмітрій Рубльов, Євгеній Казаков

Секс і капіталізм

Політика особистого. ¼ відповідальності замість п’єдесталу материнства
Тамара Злобіна

Старий патріархат, новий капіталізм: глобалізація інтимності та міжнародний шлюбний бізнес
Надія Парфан

Секс-робота: солідарність, а не порятунок

Чоловіче домінування
Інтерв’ю Лоїка Вакана з П’єром Бурдьє

Тілесність в офісах: використання жіночої сексуальності у традиційно «жіночих» професіях
Дафна Рачок, Анастасія Чорногорська

Соціальна політика і гендерна рівність

Інтерв’ю Анастасії Рябчук з Катериною Родіоновою: «Символом ісламського фемінізму став хіджаб, за право носити який боролися жінки»

Жінки і Марікана: фоторепортаж
Надія Гусаковська

Скандинавська утопія? Гендерна рівність і трудові vs. репродуктивні ресурси у Швеції
Тетяна Бурейчак, Тамара Марценюк

Життєздатні утопії (уривок із книги «Уявляти реалістичні утопії»)
Ерік Олін Райт

Реалістична утопія про гендену рівність: симпозіум українських експерток і експертів
Тетяна Бурейчак, Оксана Дутчак, Ірина Кошулап, Ештон Осьмак, Яків Яковенко

Журнал видано за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля.

© Cпільне: журнал соціальної критики, 2013.

5 жовтня 2018
Завантажити у форматі: PDF (5,1 МБ)
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Інтерв’ю з Ларисою Кобелянською про результати гендерних проектів в Україні
Лариса Кобелянська[1] — кандидатка філософських наук, доцентка, експертка й дослідниця з гендерних питань, консультантка міжнародних проектів. Закінчила філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ступінь кандидатки філософських наук здобула в Інституті філософії НАН України. Викладала в Українському транспортному університеті, Дніпровському гірничому інституті, працювала в Академії наук України. Заступниця віце-президента Національної академії державного управління при Президентові України (2012–2013).
Світ без жінок: стать у польському громадському житті
Агнешка Графф має надзвичайну здатність дивуватися явищам, з якими ми повсякденно стикаємось, але через повсякчасне їхнє повторення вважаємо нормальними. Проте ці явища – суспільна патологія. Треба тільки вміти бачити. Виявляється, в країні "матері-польки" жінки вилучені з мови, закону, суспільного життя, з цілої сфери суспільної свідомості. Книга Агнешкі Графф – це бравурний, яскравий, переконливий аналіз мови масової пропаганди, що упродовж років розвивається в демократичній Польщі.
Теми-2019 на «Гендер в деталях»: що ми зробили, чого хочемо і як цього досягнемо?
Як швидко пролетів час! П’ять років тому героїчна боротьба Майдану закінчилася перемогою, а здається, це було лише вчора. Країну і всіх нас кинуло в такий стрімкий вир подій, що ми рятували і волонтерили, ініціювали і допомагали, а інколи просто виживали. Ми й не помітили, як бійчині стали ветеранками, а волонтерки — депутатками і міністерками. Що ми помітили і помітила вся країна, так це величезну кількість сильних, активних жінок, які з’явилися в публічному просторі і почали змінювати свої царини. Ці жінки вже не були «поодинокими квітками» в чоловічому царстві. Емансиповані і продуктивні, вони відмовилися від п’єдесталу пошан (часто лицемірних) на користь реформ. Громадські діячки, бізнесовиці, політикині почали проговорювати також свій жіночий досвід, звертати увагу на становище жінок у суспільстві, і виявилося — сюрприз сюрприз, — що дискримінація існує і пронизує все наше життя.
Село і гендер. Кому належить українська земля: чоловікам чи жінкам
Індекс гендерної рівності входить до системи показників, на основі яких міжнародні організації складають рейтинги, які відображають в тому числі рівень захисту прав людини. Такі рейтинги суттєво впливають на імідж країни, перспективи залучення іноземних інвестицій, можливості отримання грантових та кредитних коштів. «Доступ жінок до землекористування, контролю та власності на землю» (Women’s access to land use, control and ownership) – один із важливих показників гендерного індексу і включає користування, володіння та контроль над землями. Він входить до загального показника доступу до активів.
Інтерв’ю з Оксаною Кісь про феміністичну історію й антропологію
Оксана Кісь[1] — історикиня й антропологиня, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України[2], співзасновниця Української асоціації усної історії[3], із 2010 року — засновниця і президентка Української асоціації дослідників жіночої історії (УАДЖІ)[4]. Наукові інтереси дослідниці — жіноча історія, феміністська антропологія, усна історія та гендерні перетворення в постсоціалістичних країнах.
Гендерно-орієнтоване бюджетування в Україні: теорія та практика
Сьогодні політика гендерної рівності є важливим чинником глобального розвитку і фундаментальним правом людини. Більшість урядів узяли на себе зобов’язання щодо досягнення цілей гендерної рівності і впровадження гендерних аспектів у державну політику. З цією метою були створені численні інструменти і підходи. Починаючи з 1995 року ряд міжнародних організацій та інституцій, зокрема Фонд розвитку для жінок ООН (ЮНІФЕМ, зараз ООН Жінки), Програма розвитку ООН (ПРООН), Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) та інші, виступили ініціаторами інтегрування гендерного підходу до бюджетів і таким чином сприяли розвитку концепції і стратегії гендерно-орієнтованого бюджетування (ГОБ).
Інтерв’ю з Тетяною Ісаєвою про феміністичну просвітницьку діяльність і жіночі музеї
Тетяна Ісаєва[1] — засновниця першого в Україні музею, присвяченого історії жіночого руху і темі забезпечення гендерної рівності. Вона, зокрема, авторка ідеї і директорка проекту «“Створимо музей про себе!”: створення першого в Україні гендерного музею» — Музею жіночої й гендерної історії[2]. Презентувала український Музей жіночої й гендерної історії під час П’ятої (Мехіко, Мексика), Другої (Бонн, Німеччина) і Третьої (Буенос-Айрес, Аргентина) міжнародних конференцій жіночих музеїв світу.
Підйом антигендерних рухів? (Anti-Gender Movements on the Rise?)
Концепція "gender backlash” (що можна перекласти як «опір гендерним перетворенням») охоплює діяльність великої кількості різноманітних локальних ініціатив по всій Центральній та Східній Європі, які пропагують ідею, що традиції важливіші за рівність. У багатьох випадках з’ясовується, що ці групи з’являються та підтримуються як впливовими «пролайферськими» організаціями з США, так і кремлівською пропагандою про «Гейропу», які мають на меті дискредитувати Європейський Союз як місце морального розпаду. Авторки цієї публікації дуже стурбовані поточною ситуацією з гендерною рівністю в Центральній та Східній Європі, але так само дають причини сподіватися на краще. 
Гендерний посібник
18 грудня 2018 року в Києві відбулася панельна дискусія «Як впроваджувати гендерний підхід в роботу сервісних інституцій?». Під час заходу було презентовано посібник «Інтегрування гендерного підходу в роботі Центрів надання адміністративних послуг». Гендерний посібник - це збірник концептуальних принципів та практичних рекомендацій щодо інтегрування комплексного гендерного підходу у роботу ЦНАП.