8 грудня, 2024

«Я хотіла б дитину, якби була татом, але не мамою»

7 грудня 2023
Поширити в Telegram
293
Діана Андрусенко

Копірайтерка в ІТ.

«У вас такий чудовий чоловік!» — відповіли жінці, яка написала, що її чоловік проходить медогляд з їхньою дитиною. Та про все по черзі.

У тіктоку лікарка-педіатриня опублікувала «гумористичне» відео, де чоловік приходить з малям на огляд і на всі питання відповідає на зразок «та нормально росте», «як усі діти», «та нормально їсть», «не знаю, чи є алергія» і т. д. А мама натомість знає напам’ять навіть показники аналізів.

У коментарях — що мене особливо засмутило — люди переважно сміялися й писали «Все так», ніби це справді норма. Одна жінка прокоментувала, що її чоловік постійно проходить з дитиною медогляди, і авторка відео відповіла їй, що в неї чудовий чоловік. Я запитала, чи каже вона жінкам, які приводять дітей на огляд і знають усе про стан їхнього здоров’я, що вони чудові дружини й мами, але відповіді не отримала. Хоча мовчання — це вже досить промовисто.

Недавно я побачила фразу: «Я хотіла б дитину, якби була татом, але не мамою», — і я цілком її розумію. Вимоги до батька дитини в суспільстві надзвичайно низькі. Якщо він доглядає свою дитину, виховує, годує, навчає, водить у поліклініку, міняє памперси, купає, він — герой. Неймовірний, прекрасний, геніальний. Дякуємо від усього суспільства! Його дружина повинна з нього пилинки за це здувати!

Якщо він грається з дитиною п’ятнадцять хвилин увечері і годує хотдогами із заправки, поки мама дбає про здорове харчування, він — веселий тато. Ха-ха, от молодець! Це вам не мама, з ним прикольно. А всю щоденну рутину хай робить жінка, не чоловіча це справа. І якщо в дитини болітиме живіт після нездорової їжі, розбиратися з наслідками теж буде мама. Взагалі нехай подякує, що не покинув її з дитиною.

Якщо він покинув сім’ю і не бере участи в житті дитини, ну, це ж чоловік. Помилився, спіткнувся, з ким не буває. Колись, може, схаменеться, і через двадцять років захоче познайомитися з власною дитиною. Народжувати треба для себе, не розраховувати ні на кого.

Тож батьківство для чоловіка — безпрограшний варіант. Він нічим не ризикує: ні своїм здоров’ям, ні роботою чи кар’єрою. Якщо пара живе разом, чоловік майже ніколи не буває головним відповідальним за дитину і рідко коли бачимо рівноцінний розподіл відповідальности. Частіше буває, що чоловік другорядний або й ледь присутній у форматі «тата вихідного дня».

Я розумію, що на чоловікові, згідно з тими самими гендерними стереотипами, часто лежить одноосібна відповідальність забезпечувати сім’ю, але ж цю відповідальність можна розділити, як і догляд за дитиною. Думаю, жінки, які колись були в декреті, погодяться з тим, що працювати на роботі легше, ніж цілодобово сидіти з малям. На роботі ти можеш сходити на обід, погортати стрічку, поспілкуватися з колегами. Якщо це інтелектуальна діяльности, мало хто справді відпрацьовує вісім годин, бо в такому випадку неможливо бути постійно продуктивними. Тому це нормально — відволіктися й зайнятися на якийсь час своїми справами.

Якщо ти в декреті з дитиною, ти працюєш 24/7. Ти стресуєш, бо дитина плаче, бо в неї щось болить, їй сумно, вона не хоче вдягатися, не хоче їсти, не хоче, щоб банан був жовтим, а трава — зеленою. У тебе мінімум спілкування з дорослими людьми, ти не можеш сходити в душ, а ранковий чай п’єш холодним о 16 годині, твої дні постійно однакові і залежать від розпорядку дитини. У тебе немає відпусток, вихідних і тобі за це не платять.

Звичайно, в цей період є багато радости від дитини, її розвитку, часу з нею, але це не скасовує того, що це дуже тяжка праця, якщо виконувати її самотужки. А ми як суспільство досі це заохочуємо. І сміємося з відео, де жінка каже: «Коли віддала дитину чоловікові і через десять хвилин чуєш: “Давай подивимося, де наша мама”». У цей час жінка намагається злитися з пейзажем. Смішно? Мені, навпаки, сумно, що це вважається нормою. І що в парі, де обоє хочуть дітей, саме жінка має бути готова пожертвувати всім.

Я вважаю, що кожна сім’я може для себе вирішувати, як їм комфортно, і не кажу, що терміново треба всім примусово ділити декрет чи вираховувати, скільки часу хто витрачає на дитину, щоб було порівну. Проте змінювати суспільну думку необхідно.

Не повинно бути так, що мама робить усе = норма, а тато робить базовий мінімум = який він молодець, як жінці пощастило. Дитина — це спільна відповідальність, і якби всі чоловіки це усвідомлювали, то діти були б справді бажаними для обох батьків і росли б у набагато щасливіших сім’ях.

7 грудня 2023
Поширити в Telegram
293
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
«Де ви знаходите той сексизм?»
«Я на таке не звертаю уваги» означає, що сексизм таки є.  
«Якщо вам важко весь час бути з дитиною, не народжуйте»
Претензії до жінок нескінченні.
Гендерний розрив у зарплатах —  це «міф»
Написали в резюме бажаний дохід — зітріть і додайте 25%.