28 березня, 2024

Освітні проекти «Феміністичної майстерні» у Львові

1 березня 2018
Поширити в Telegram
6420
ЁШ .
Дизайнерка, кінокураторка, координаторка проектів ГО «Феміністична майстерня»

Школи фем-активізму

У 2017 році «Феміністична майстерня» вперше провела дві школи фем-активізму. Школи тривали по два дні, а їхнє наповнення було геть різним. Спільна риса обох шкіл — модель традиційної низової і горизонтальної організації передачі досвіду та знань. Тобто на школи не запрошували експерток, а всі сесії проводили активістки «Феміністичної майстерні». Кожна ділилася досвідом, який здобула в процесі свого розвитку в громадському секторі. Другу школу проводили, зокрема, активістки, котрі відвідали попередню як учасниці. Так на ділі реалізувався лозунг «Об’єднаймося і творімо!».

Основні компоненти програми — ознайомлення з поняттям активізм, обмін знаннями про фемінізм, інструменти планування та розробка спільних дальших дій. Наразі програма школи набирає остаточних форм, щоб відбутися і 2018 року.

Родзинкою попередніх шкіл стало те, що до Львова приїздили співзасновниці організації, які відійшли від діяльності ФМ і проживають в інших містах.

Де? Школи відбуваються на базі «Феміністичної майстерні» за адресою: Львів, пл. Ринок, 42.

Для кого? Для феміністок Львова, які хочуть об’єднуватися з іншими активістками в спільній боротьбі, зокрема долучатися до діяльності «Феміністичної майстерні» або працювати у своїх колективах. Досвід активізму і наявність знань неважливі. Важливе прагнення впливати на суспільні процеси та домагатися феміністичних змін в Україні й у Львові.

Яка мета? Залучення жінок до феміністичного руху Львова.

Коли? У 2018 році заплановано дві школи. Стежте за анонсами на сайті femwork.org.

Як долучитися? Треба заповнити просту заявку і дочекатися її розгляду. Участь у школі безкоштовна, крім харчування.

Еще год назад я была “одинокой феминисткой”: в моем окружении не было единомышленниц, и я не знала, какой вклад могу предложить феминистическому движению. Затусив с девчонками на первой школе фем-активизма, я получила дружескую поддержку, возможность говорить и быть услышанной. Этому очень способствовали принципы неформального обучения, которые применялись в программе школы. После школы было очень вдохновляюще лично инициировать новый проект и видеть, как другие девушки помогают его реализовывать. Постепенно мой страх перед активизмом начал уменьшаться, и спустя некоторое время я активно включилась в деятельность “Фем. майстерни” и начала работать над своим первым феминистическим проектом (видеоподкасты “Фемі-місто”). А вторая школа фем-активизма дала мне возможность попрактиковать публичные выступления, что при моей боязни публики является огромным плюсом. Я рассказывала про бодипозитив и про вдохновляющих меня активисток. И это было классно: я говорила про важные для меня темы в безопасном пространстве людям, которым это живо отзывается.

Бумі, активістка «Феміністичної майстерні»

Інформація про події “Феміністичної майстерні” мене цікавила задовго до анонсу школи фем-активізму, також хотілося потрапити в “Майстерню” за відгуками подруг, які ходили на кінопокази й мистецькі акції. Тому коли вільний час збігся із запропонованою акцією, одразу ж зареєструвалася на школу. У мене не було до неї жодних очікувань, тільки цікавість. Важко описати, але це середовище — ні з чим не порівнюваний досвід. Який, мабуть, назавжди щось змінив у мені, це стосується емпатії, взаємоповаги і впевненості в собі. Відчуваю тепло і вдячність до організаторок і всіх учасниць.

Олександра Кущенко, учасниця Школи фем-активізму

«Girl Space: Розмовна платформа» для дівчат

Протягом вересня-листопада у Львові працював клуб для дівчат-тінейджерок «Girl Space». Це вже друга хвиля клубу, перший проходив 2016 року. Ідея клубу — створити альтернативне середовище для спілкування і розвитку дівчат, концентруючись на їхніх актуальних потребах і гендерних проблемах. Цієї осені група дівчат працювала над вивченням феміністичних питань та освоєнням навичок публічного виступу, ведення діалогу й модерації.

Почалося все з літнього триденного табору у Львові 2016 року. Це були яскраві й насичені дні, сповнені тренінгів і вправ. Говорили про сексуальне здоров’я, харчові розлади і бодіпозитив, про зображення жінок у медіа, розбиралися з дискримінацією, займалися контактною імпровізацією, багато дискутували та вчилися діджеїти (на завершальній вечірці навіть ставили свої треки). Це не тільки зарядило нас і учасниць енергією. Ми побачили, що серед підліткової дівочої аудиторії є немалий запит на такого роду події. Дівчата були дуже натхненні, звучало багато питань: “А що ж далі? ”. А далі ми запустили регулярні зустрічі клубу, їздили разом у Карпати на інтенсив з профорієнтації, до нас приєднувалися нові учасниці. Ми створили комфортне й безпечне середовище, але поза ним продовжував існувати патріархальний світ із його стереотипами й викликами. Так виникла ідея дати дівчатам комунікаційні інструменти для різних середовищ. Цьому ми й присвятили цикл зустрічей клубу “Girl Space 2017”.

Юлія Адмірал, координаторка клубу «Girl Space»

Де? Клуб проходив на базі «Феміністичної майстерні» за адресою: Львів, пл. Ринок, 42.

Для кого? Для дівчат-тінейджерок Львова.

Яка мета? Покращити у дівчат-підлітків навики з обґрунтування власної позиції в питаннях гендерної рівності та фемінізму.

Як долучитися? Нині проект завершено, але двері «Феміністичної майстерні» відчинено для подій клубу і нових пропозицій у цьому напрямку. Стежити за оновленнями й анонсами можна на сторінці клубу. Також охочі можуть отримати брошуру «Промови та розмови», де зібрано навчальні напрацювання проекту. Для цього треба написати листа у «Феміністичну майстерню» за адресою: feministworkshop@gmail.com.

Формат зібрань «Girl Space» передбачав обговорення травматичних для дівчат досвідів. Через обмін особистими історіями і відвертими неконформними прагненнями виникали міцні зв’язки між учасницями, зав’язувалися нові дружби, дівчата знаходили підтримку, якої не вистачало у їхньому повсякденні.

Так на базі «Феміністичної майстерні» створили можливість бути і розвиватися феміністичним ідеям молодого покоління. А завдяки тренінгам з ораторської майстерності дівчата зможуть захищати ці ідеї в інших середовищах.

Організаторки сподіваються, що GS-дівчата в майбутньому стануть голосами українського феміністичного руху. А один із результатів проекту — їхні перші спроби говорити публічно на політичні теми, які їх особисто зачіпають.

Дивіться відео: Про зону комфорту та особистий простір Як знайти власне «я» Про гомофобію, ЛГБТ та гендер

Про ГС я дiзналася вiд подруги i подумала, що менi варто сходити на тренiнг. Навчальна програма була дуже цiкавою, повчальною, i дуже менi сподобалася. Я винесла для себе багато цiкавих речей, ГС допомiг розвинути певні моï якостi в планi публічного виступу й комунiкацiï. Те, що лекцiï були нестандартними, — головний плюс, це було цiкаво. При тому навчання було побудовано на досвiдi учасниць. У програмi сподобалася тема вирiшення конфлiктiв та майстер-клас з акторської майстерностi. А особливо я видiлила б тренiнг про модерацiю, на мою думку, вiн дав менi багато чого потрiбного. Ще важливо, що я знайшла багато нових знайомих i друзiв на GS.

Олександра Панова, учасниця гуртка «Girl Space»

Робота в школах

Разом з проектом «Школа змін» активістки «Феміністичної майстерні» відвідали п’ять львівських загальноосвітніх закладів із тренінгом «Я та інші». Це другий рік співпраці з Інститутом суспільних ініціатив, який займається впровадженням громадської активності серед старошкласниць/ків. Цього року в проекті брали участь 8–10 класи шкіл спального мікрорайону Сихів.

Координатор(к)и проекту вважають, що чутливість до потреб різних людей — обов’язкова риса сучасних лідерок(ів). Тому між заняттями з проектного менеджменту й соціального підприємництва проходили тренінги з виявлення власних привілеїв та вміння прислухатися до інших, говорили про дискримінацію і толерантність.

Для «Феміністичної майстерні» робота зі школами мала ще й дослідницький характер. Якщо 2015 року активістки пропонували до уваги молоді лекційно-тренінгові події, то цього разу тренерки вирішили поекспериментувати і застосувати класичні методи неформальної освіти. Заняття на дві третини будувалося у вигляді гри, у ході якої учасницям(кам) пропонували приміряти привілеї і вразливості людей із різними соціальними статусами.

Дехто з учениць / учнів змогли самостійно сформулювати висновки про те, наскільки справедливий світ до тебе залежно від того хто ти. Тренерки «Феміністичної майстерні» теж винесли цінні висновки про те, що шкільний простір і оточення класу дуже важко піддаються неформальним методам освіти. Дітям, привченим до суворої дисципліни, жорсткої організації простору класу і некритичної моделі передачі матеріалу, складно сприймати нові формати, які порушують традиційний лад. Водночас виявляти вразливості і власну чутливість в умовах часто агресивної атмосфери учнівського колективу немає нагод. Замість розглядати далекі проблеми вразливих категорій ученицям і учням не завадило б проаналізувати труднощі, які виникають у їхньому класі. Насправді це великий виклик, що його повинна братися вирішувати сучасна українська школа.

Заняття “Я та інші” було включено в програму “Школи змін”, щоб продемонструвати школяркам і школярам розмаїття життєвих досвідів людей в Україні та різницю в їхніх можливостях. Молоді люди могли переконатися в цьому на власному досвіді під час гри “Хід привілеїв”, а потім обговорювали цей досвід. Завдяки “Феміністичній майстерні” я вперше спробувала себе в ролі тренерки в шкільному середовищі, це було непросто, але натомість я отримала цінний досвід і орієнтири на майбутнє. Працювати з підлітками було дуже цікаво, їхні думки про становище людей з різними соціальними статусами дивували і захоплювали мене: скажімо, дехто вважав, що, навчаючись в Україні, студент з Єгипту має достатньо грошей і влади, тож може легко дозволити собі будь-що, а інші досить тверезо оцінювали ситуацію з гомосексуальними людьми в Україні, відзначаючи, що у них справді менше можливостей порівняно з гетеросексуальними людьми. Тож хотілося б дізнатися, як формуються уявлення в учениць і учнів про різні категорії населення. На жаль, іноді на уроках виникали труднощі через пасивність аудиторії або упереджені погляди, що, зрештою, ще раз доводить актуальність таких уроків у школі.

Лілі Скрипник, активістка «Феміністичної майстерні»,

проектна асистентка Інституту суспільних ініціатив

Описані проекти «Феміністичної майстерні» підтримали Фонд молодих феміністок FRIDA та Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

1 березня 2018
Поширити в Telegram
6420
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Насильство над природою й насильство над вразливими спільнотами – у чому зв’язок
Говорячи про зміну клімату, ми найчастіше думаємо про спекотне літо, знищені екосистеми чи нещасних білих ведмедів на льодовиках, що тануть. Менше розмірковуємо про економічні наслідки, хоча на минулорічному Світовому економічному форумі екологічні виклики вже визнали головною загрозою для світової економіки на найближчі роки. Про соціальний, і особливо ґендерний аспект проблеми, згадуємо ж в останню чергу. У той час як спільноти, які найбільш вразливі до зміни клімату, – це часто ті ж самі спільноти, де різко виражена ґендерна нерівність. І ці дві проблеми посилюють одна одну.
Чому так мало жінок в архітектурі?
Публічна лекція та дискусія “Чому так мало жінок в архітектурі?” відбулася на Платформі Острів Пропонуємо конспект двох доповідей що прозвучали в рамках цієї події: про видатних жінок-архітекторок кількох останніх сторіч, видимість жінок в архітектурі, їх відсоток серед осіб, які приймають рішення, соціокультурні та історичні чинники, які впливали представлення жінок в архітектурній професії.
Професійні жіночі асоціації та підтримка жіночого підприємництва
Жінки допомагають жінкам розвиватися. Професійні асоціації гуртують однодумиць і допомагають у кар’єрному зростанні, а проєкти підтримки жіночого підприємництва пропонують семінари, тренінги, бізнес-консультації та навчальні візити.