18 лютого, 2019

Освітні проекти «Феміністичної майстерні» у Львові

1 березня 2018
ЁШ .
Дизайнерка, кінокураторка, координаторка проектів ГО «Феміністична майстерня»
Львівська організація «Феміністична майстерня» протягом 2017 року організувала кілька освітніх проектів для молодих жінок і дівчат-підлітків міста. Школа фем-активізму покликана була дати феміністкам Львова інструменти й можливості для активізму. У рамках підліткового проекту «Girl Space: Розмовна платформа» було створено клуб для феміністичного спілкування й розвитку комунікативних навичок дівчат. Крім того, «Феміністична майстерня» працювала зі школами над розвитком толерантності.

Школи фем-активізму

У 2017 році «Феміністична майстерня» вперше провела дві школи фем-активізму. Школи тривали по два дні, а їхнє наповнення було геть різним. Спільна риса обох шкіл — модель традиційної низової і горизонтальної організації передачі досвіду та знань. Тобто на школи не запрошували експерток, а всі сесії проводили активістки «Феміністичної майстерні». Кожна ділилася досвідом, який здобула в процесі свого розвитку в громадському секторі. Другу школу проводили, зокрема, активістки, котрі відвідали попередню як учасниці. Так на ділі реалізувався лозунг «Об’єднаймося і творімо!».

Основні компоненти програми — ознайомлення з поняттям активізм, обмін знаннями про фемінізм, інструменти планування та розробка спільних дальших дій. Наразі програма школи набирає остаточних форм, щоб відбутися і 2018 року.

Родзинкою попередніх шкіл стало те, що до Львова приїздили співзасновниці організації, які відійшли від діяльності ФМ і проживають в інших містах.

Де? Школи відбуваються на базі «Феміністичної майстерні» за адресою: Львів, пл. Ринок, 42.

Для кого? Для феміністок Львова, які хочуть об’єднуватися з іншими активістками в спільній боротьбі, зокрема долучатися до діяльності «Феміністичної майстерні» або працювати у своїх колективах. Досвід активізму і наявність знань неважливі. Важливе прагнення впливати на суспільні процеси та домагатися феміністичних змін в Україні й у Львові.

Яка мета? Залучення жінок до феміністичного руху Львова.

Коли? У 2018 році заплановано дві школи. Стежте за анонсами на сайті femwork.org.

Як долучитися? Треба заповнити просту заявку і дочекатися її розгляду. Участь у школі безкоштовна, крім харчування.

Еще год назад я была “одинокой феминисткой”: в моем окружении не было единомышленниц, и я не знала, какой вклад могу предложить феминистическому движению. Затусив с девчонками на первой школе фем-активизма, я получила дружескую поддержку, возможность говорить и быть услышанной. Этому очень способствовали принципы неформального обучения, которые применялись в программе школы. После школы было очень вдохновляюще лично инициировать новый проект и видеть, как другие девушки помогают его реализовывать. Постепенно мой страх перед активизмом начал уменьшаться, и спустя некоторое время я активно включилась в деятельность “Фем. майстерни” и начала работать над своим первым феминистическим проектом (видеоподкасты “Фемі-місто”). А вторая школа фем-активизма дала мне возможность попрактиковать публичные выступления, что при моей боязни публики является огромным плюсом. Я рассказывала про бодипозитив и про вдохновляющих меня активисток. И это было классно: я говорила про важные для меня темы в безопасном пространстве людям, которым это живо отзывается.

Бумі, активістка «Феміністичної майстерні»

Інформація про події “Феміністичної майстерні” мене цікавила задовго до анонсу школи фем-активізму, також хотілося потрапити в “Майстерню” за відгуками подруг, які ходили на кінопокази й мистецькі акції. Тому коли вільний час збігся із запропонованою акцією, одразу ж зареєструвалася на школу. У мене не було до неї жодних очікувань, тільки цікавість. Важко описати, але це середовище — ні з чим не порівнюваний досвід. Який, мабуть, назавжди щось змінив у мені, це стосується емпатії, взаємоповаги і впевненості в собі. Відчуваю тепло і вдячність до організаторок і всіх учасниць.

Олександра Кущенко, учасниця Школи фем-активізму

«Girl Space: Розмовна платформа» для дівчат

Протягом вересня-листопада у Львові працював клуб для дівчат-тінейджерок «Girl Space». Це вже друга хвиля клубу, перший проходив 2016 року. Ідея клубу — створити альтернативне середовище для спілкування і розвитку дівчат, концентруючись на їхніх актуальних потребах і гендерних проблемах. Цієї осені група дівчат працювала над вивченням феміністичних питань та освоєнням навичок публічного виступу, ведення діалогу й модерації.

Почалося все з літнього триденного табору у Львові 2016 року. Це були яскраві й насичені дні, сповнені тренінгів і вправ. Говорили про сексуальне здоров’я, харчові розлади і бодіпозитив, про зображення жінок у медіа, розбиралися з дискримінацією, займалися контактною імпровізацією, багато дискутували та вчилися діджеїти (на завершальній вечірці навіть ставили свої треки). Це не тільки зарядило нас і учасниць енергією. Ми побачили, що серед підліткової дівочої аудиторії є немалий запит на такого роду події. Дівчата були дуже натхненні, звучало багато питань: “А що ж далі? ”. А далі ми запустили регулярні зустрічі клубу, їздили разом у Карпати на інтенсив з профорієнтації, до нас приєднувалися нові учасниці. Ми створили комфортне й безпечне середовище, але поза ним продовжував існувати патріархальний світ із його стереотипами й викликами. Так виникла ідея дати дівчатам комунікаційні інструменти для різних середовищ. Цьому ми й присвятили цикл зустрічей клубу “Girl Space 2017”.

Юлія Адмірал, координаторка клубу «Girl Space»

Де? Клуб проходив на базі «Феміністичної майстерні» за адресою: Львів, пл. Ринок, 42.

Для кого? Для дівчат-тінейджерок Львова.

Яка мета? Покращити у дівчат-підлітків навики з обґрунтування власної позиції в питаннях гендерної рівності та фемінізму.

Як долучитися? Нині проект завершено, але двері «Феміністичної майстерні» відчинено для подій клубу і нових пропозицій у цьому напрямку. Стежити за оновленнями й анонсами можна на сторінці клубу vk.com/g1rlspace. Також охочі можуть отримати брошуру «Промови та розмови», де зібрано навчальні напрацювання проекту. Для цього треба написати листа у «Феміністичну майстерню» за адресою: [email protected]

Формат зібрань «Girl Space» передбачав обговорення травматичних для дівчат досвідів. Через обмін особистими історіями і відвертими неконформними прагненнями виникали міцні зв’язки між учасницями, зав’язувалися нові дружби, дівчата знаходили підтримку, якої не вистачало у їхньому повсякденні.

Так на базі «Феміністичної майстерні» створили можливість бути і розвиватися феміністичним ідеям молодого покоління. А завдяки тренінгам з ораторської майстерності дівчата зможуть захищати ці ідеї в інших середовищах.

Організаторки сподіваються, що GS-дівчата в майбутньому стануть голосами українського феміністичного руху. А один із результатів проекту — їхні перші спроби говорити публічно на політичні теми, які їх особисто зачіпають.

Дивіться відео: Про зону комфорту та особистий простір Як знайти власне «я» Про гомофобію, ЛГБТ та гендер

Про ГС я дiзналася вiд подруги i подумала, що менi варто сходити на тренiнг. Навчальна програма була дуже цiкавою, повчальною, i дуже менi сподобалася. Я винесла для себе багато цiкавих речей, ГС допомiг розвинути певні моï якостi в планi публічного виступу й комунiкацiï. Те, що лекцiï були нестандартними, — головний плюс, це було цiкаво. При тому навчання було побудовано на досвiдi учасниць. У програмi сподобалася тема вирiшення конфлiктiв та майстер-клас з акторської майстерностi. А особливо я видiлила б тренiнг про модерацiю, на мою думку, вiн дав менi багато чого потрiбного. Ще важливо, що я знайшла багато нових знайомих i друзiв на GS.

Олександра Панова, учасниця гуртка «Girl Space»

Робота в школах

Разом з проектом «Школа змін» активістки «Феміністичної майстерні» відвідали п’ять львівських загальноосвітніх закладів із тренінгом «Я та інші». Це другий рік співпраці з Інститутом суспільних ініціатив, який займається впровадженням громадської активності серед старошкласниць/ків. Цього року в проекті брали участь 8–10 класи шкіл спального мікрорайону Сихів.

Координатор(к)и проекту вважають, що чутливість до потреб різних людей — обов’язкова риса сучасних лідерок(ів). Тому між заняттями з проектного менеджменту й соціального підприємництва проходили тренінги з виявлення власних привілеїв та вміння прислухатися до інших, говорили про дискримінацію і толерантність.

Для «Феміністичної майстерні» робота зі школами мала ще й дослідницький характер. Якщо 2015 року активістки пропонували до уваги молоді лекційно-тренінгові події, то цього разу тренерки вирішили поекспериментувати і застосувати класичні методи неформальної освіти. Заняття на дві третини будувалося у вигляді гри, у ході якої учасницям(кам) пропонували приміряти привілеї і вразливості людей із різними соціальними статусами.

Дехто з учениць / учнів змогли самостійно сформулювати висновки про те, наскільки справедливий світ до тебе залежно від того хто ти. Тренерки «Феміністичної майстерні» теж винесли цінні висновки про те, що шкільний простір і оточення класу дуже важко піддаються неформальним методам освіти. Дітям, привченим до суворої дисципліни, жорсткої організації простору класу і некритичної моделі передачі матеріалу, складно сприймати нові формати, які порушують традиційний лад. Водночас виявляти вразливості і власну чутливість в умовах часто агресивної атмосфери учнівського колективу немає нагод. Замість розглядати далекі проблеми вразливих категорій ученицям і учням не завадило б проаналізувати труднощі, які виникають у їхньому класі. Насправді це великий виклик, що його повинна братися вирішувати сучасна українська школа.

Заняття “Я та інші” було включено в програму “Школи змін”, щоб продемонструвати школяркам і школярам розмаїття життєвих досвідів людей в Україні та різницю в їхніх можливостях. Молоді люди могли переконатися в цьому на власному досвіді під час гри “Хід привілеїв”, а потім обговорювали цей досвід. Завдяки “Феміністичній майстерні” я вперше спробувала себе в ролі тренерки в шкільному середовищі, це було непросто, але натомість я отримала цінний досвід і орієнтири на майбутнє. Працювати з підлітками було дуже цікаво, їхні думки про становище людей з різними соціальними статусами дивували і захоплювали мене: скажімо, дехто вважав, що, навчаючись в Україні, студент з Єгипту має достатньо грошей і влади, тож може легко дозволити собі будь-що, а інші досить тверезо оцінювали ситуацію з гомосексуальними людьми в Україні, відзначаючи, що у них справді менше можливостей порівняно з гетеросексуальними людьми. Тож хотілося б дізнатися, як формуються уявлення в учениць і учнів про різні категорії населення. На жаль, іноді на уроках виникали труднощі через пасивність аудиторії або упереджені погляди, що, зрештою, ще раз доводить актуальність таких уроків у школі.

Лілі Скрипник, активістка «Феміністичної майстерні»,

проектна асистентка Інституту суспільних ініціатив

Описані проекти «Феміністичної майстерні» підтримали Фонд молодих феміністок FRIDA та Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

1 березня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Найперші, найцікавіші, найкращі: що не так із дитячими книжками про видатних жінок
Аміна Ґуріб-Факім, Антоніна Прихотько, Балкісса Чайбоу, Марія Бек, Мері Ком, Євгенія Мариниченко, Наталія Кобринська… Можу закластися, що для більшості з вас ці імена, попри те, що належать вони видатним жінкам, досягнення яких важко переоцінити, звучать незнайомо. Так уже склалося, що довгий час історію писали чоловіки. І що властиво, писали переважно про чоловіків. Тому жінок, про яких нам забули розповісти вдома, у школі, в інституті, у новинах тощо і справді багато. На щастя, останнім часом на цю проблему звернули увагу. Так, лише цього року в Україні вийшло одразу кілька дитячих видань про визначних жінок, зокрема три збірки біографічних оповідань: «Сила дівчат», «Це зробила вона» і «Казки на ніч для дівчат бунтарок». Дві перші створені в Україні, остання перекладена з англійської. Усі три викликали ажіотаж на нашому книжковому ринку, усі три заслуговують уваги. Чим вони різняться? На кого розраховані? І чи мають недоліки, про які варто знати? Про все це розповім далі.
Філософині: хоробрі та розумні
Філософія є мистецтвом мислення. Для неї важливими є інтелектуальні та творчі здібності людини, а не її стать. Чому ж ми знаємо переважно про філософів, та майже нічого про філософинь? За чотири роки навчання на філософському факультеті в Україні я не пам’ятаю жодного разу, коли нам задали б прочитати текст, написаний жінкою. Нам розповідали про декілька постатей, серед яких Ганна Арендт, Елоїза, Елізабет Енском та ще дві-три людини, але навіть на семінарських заняттях ми не знайомилися з їхніми роботами. Положення жінок у суспільстві тривалий час не дозволяло отримати відповідну освіту та застосувати її, присвятивши життя філософії. Тим не менш, деяким це вдавалося попри усі перепони на їхньому шляху. Що ж заважає вивчати їхній доробок зараз? Я хочу компенсувати недоліки системи освіти (та попереднього дискримінативного суспільного устрою людства) та розповідатиму у своїх текстах про цих хоробрих та розумних жінок.
Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом
18 травня на факультеті соціології КНУ відбувся круглий стіл «Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом». Виступи експерток були присвячені становленню гендерної освіти в Україні, її зв’язку з жіночим та квір-рухом, а також особливостям спротиву гендерному дискурсу в українській науковій і ненауковій спільноті.