23 травня, 2019

Про підсумки конкурсу гендерних педагогічних проектів

13 вересня 2017

17 творчих робіт зі шкіл Харківської області змагалися на конкурсі педагогічних розробок з гендерних студій, який відбувся за підтримки Фонду імені Генріха Бьолля в Україні. Читач(к)ам пропонуємо результати регіонального експерименту. 

Підготувала Тетяна Дрожжина

29 березня в межах Обласного педагогічного тижня відбулося нагородження переможниць конкурсу гендерних педагогічних розробок, який був проведений у лютому-березні 2016 року за ініціативи Гендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА» у співпраці з КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» та за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.

На конкурс було подано 17 творчих робіт з 7 шкіл Харківської області, що беруть участь у регіональному гендерному експерименті «Науково-методичні засади впровадження гендерних підходів в систему роботи навчальних закладів». За жанрами це були розробки уроків, класних годин, позакласних заходів, іншого методичного супроводу, що претендували на визнання високого рівня гендерної чутливості та недискримінації.


Лауреатки конкурсу

За рішенням журі, І місце поділили між собою В. Какадій – віце-директорка Огіївського НВК Сахновщинського району (підготувала «дорожню карту» впровадження гендерного підходу в окремо взятому навчальному закладі) та авторський колектив вчительок початкових класів (Н. Братковська, А. Журавель, Л. Логвин, Л. Терещенко) Лозівського НВК № 10 з критичним гендерним аналізом підручника математики та пропозиціями щодо усунення виявлених недоліків.

ІІ місце журі присудило творчій роботі С. Пономаренко з Панютинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в якій крізь «гендерні окуляри» схарактеризовано сприйняття дітьми поезії та здійснений гендерний аналіз дитячих малюнків як ілюстрацій до прочитаного віршу.

Номінацію «Продуктивна ідея» здобули віце-директорка Нововодолазької гімназії Л. Цяцька та учителька Лозівського НВК № 10 Т. Тернова, а номінацію «Науковий прорив» – учителька Лозівського НВК № 10 В. Носова.

Сертифікати та грошові винагороди переможницям вручив директор ГІАЦ «КРОНА» Олег Марущенко, побажавши натхнення у подальшому впровадженні гендерного підходу в практику їх навчальних закладів та зазначивши, що найкращі роботи будуть опубліковані у виданнях ГІАЦ «КРОНА», зокрема у найближчому числі Гендерного журналу «Я».

Першоджерело: http://www.krona.org.ua/pidbuto-pidsymku.html

13 вересня 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
УКРАЇНСЬКА ПРЕМІЯ «ДЛЯ ЖІНОК В НАУЦІ–2019»
З 1998 року Фонд L’Oréal та Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) докладали зусиль, щоб підтримати та відзначити талановитих жінок-науковців та заохотити молодих жінок обирати наукові професії та допомагати їм у їхній кар’єрі. Премія «Для жінок у науці» в Україні, започаткована ТОВ «ЛОРЕАЛЬ УКРАЇНА» у партнерстві з Національною Академією Наук України під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.
Найперші, найцікавіші, найкращі: що не так із дитячими книжками про видатних жінок
Аміна Ґуріб-Факім, Антоніна Прихотько, Балкісса Чайбоу, Марія Бек, Мері Ком, Євгенія Мариниченко, Наталія Кобринська… Можу закластися, що для більшості з вас ці імена, попри те, що належать вони видатним жінкам, досягнення яких важко переоцінити, звучать незнайомо. Так уже склалося, що довгий час історію писали чоловіки. І що властиво, писали переважно про чоловіків. Тому жінок, про яких нам забули розповісти вдома, у школі, в інституті, у новинах тощо і справді багато. На щастя, останнім часом на цю проблему звернули увагу. Так, лише цього року в Україні вийшло одразу кілька дитячих видань про визначних жінок, зокрема три збірки біографічних оповідань: «Сила дівчат», «Це зробила вона» і «Казки на ніч для дівчат бунтарок». Дві перші створені в Україні, остання перекладена з англійської. Усі три викликали ажіотаж на нашому книжковому ринку, усі три заслуговують уваги. Чим вони різняться? На кого розраховані? І чи мають недоліки, про які варто знати? Про все це розповім далі.
Філософині: хоробрі та розумні
Філософія є мистецтвом мислення. Для неї важливими є інтелектуальні та творчі здібності людини, а не її стать. Чому ж ми знаємо переважно про філософів, та майже нічого про філософинь? За чотири роки навчання на філософському факультеті в Україні я не пам’ятаю жодного разу, коли нам задали б прочитати текст, написаний жінкою. Нам розповідали про декілька постатей, серед яких Ганна Арендт, Елоїза, Елізабет Енском та ще дві-три людини, але навіть на семінарських заняттях ми не знайомилися з їхніми роботами. Положення жінок у суспільстві тривалий час не дозволяло отримати відповідну освіту та застосувати її, присвятивши життя філософії. Тим не менш, деяким це вдавалося попри усі перепони на їхньому шляху. Що ж заважає вивчати їхній доробок зараз? Я хочу компенсувати недоліки системи освіти (та попереднього дискримінативного суспільного устрою людства) та розповідатиму у своїх текстах про цих хоробрих та розумних жінок.