21 травня, 2024

«Мати красива, батько сильний»: гендерні стереотипи і виховання дитини

6 квітня 2021
Поширити в Telegram
2803
Дар'я Вербицька

Магістрка соціально-правозахисної журналістики Інституту Журналістики КНУ Шевченко. Історикиня-сходознавиця за першою освітою, цікавиться журналістикою, гендерними питаннями в Туреччині та Україні.

Гендерна роль — набір норм і моделей поведінки, начебто «притаманних» чоловікам і жінкам, сума очікувань від людини залежно від її статі. Гендерна нейтральність — ставлення до особистости без акценту на стать.

«Ще в перші три роки життя людина може отримати базу, що змінить країну», — констатує дослідниця фемінізму Рада Меланіч. З нею солідарні психологиня Ольга Карпенко і лікарка-педіатр Тетяна Червяк.

Мозок дитини «всмоктує» все, що вона бачить і чує. Шляхом розділення хатніх обов’язків між татом і мамою можна показати дитині, що не обов’язково чоловік — інженер, а жінка — домогосподарка. Вони рівні і з рівними можливостями, усе залежить лише від здібностей та бажання. Навіть якщо дитина потім зіткнеться з дискримінацією чи нав’язуванням гендерних ролей у закладах освіти, вона матиме стрижень, закладений батьками. В Україні досі бракує фахівчинь/-ців з гендерної освіти, але не забуваймо і про самоосвіту, яка може принести прогрес у життя не тільки вашої дитини, а й усієї країни.

Унаслідок «традиційного» виховання ми постали перед незліченними соціальними бар’єрами і вічним пошуком відмінностей через гендер. Існують стереотипи, які призводять навіть до фізіологічних проблем у дитини («хлопчики пізніше починають розмовляти» — тиск на дитину — розлади; або «у хлопчиків складніша будова статевих органів» (через візуальне сприйняття), а в дівчат усе простіше — нівелювання якости підгузків для дівчат — гінекологічні проблеми; або «у хлопчиків кольки тривають довше» — загодовування медикаментами — погіршення здоров’я). Треба пам’ятати, що відмінності в будові тіла не тотожні відмінностям у розвитку чи психології. Лікарка-педіатр Тетяна Червяк радить батькам вивчати анатомію, щоб запобігти захворюванням дитини, та розповідати про будову тіла дитині, щоб вона сама знала про відмінності і толерантніше ставилася до інших у майбутньому.

Варто привчати і дитину, і себе самих до гендерно-нейтральних підходів. «Дозволяйте дітям носити те, що вони хочуть, і грати в те, що вони хочуть. Не кажіть “мамина помічниця”, пригадайте стереотипні фрази, які ви чули в дитинстві, й уникайте їх. Звичайно, якщо дівчинка хоче бути принцесою, то нехай буде, але не змушуйте її заплітати косички», — каже психологиня Ольга Карпенко.

До речі, до ГО «Лада» можуть звертатися по психологічну й інформаційну допомогу батьки будь-якої статі за посиланням: https://golada.org/

Що ви сказали б батькам, які підтримують «традиційний» розподіл ролей у гендерному вихованні? — запитую експерток.

«Згадайте себе в дитинстві в моменти, коли вам було боляче від непорозуміння з батьками через нав’язування. Підтримайте дитину і станьте їй притулком», — психологиня Ольга Карпенко.

«Незалежно від вашого бажання й виховання дитина буде такою, якою вона хоче бути. Просто тому що це її шлях, і батьки на це жодним чином вплинути не можуть», — лікарка-педіатр Тетяна Червяк.

«Традиції — це добре там, де вони не заважають розвиватися і рухатись уперед. Що ширше й гуманніше сприйматимуть світ наші діти, то кращі суспільство і країна у нас будуть», — дослідниця фемінізму Рада Меланіч.

Пам’ятайте:

У перші 18–24 місяці життя малята починають розуміти і визначати стать. Мірою того як вони розвивають відчуття себе, діти шукають моделі вдома і в дитсадку.

Гендерно-усвідомлене виховання не порушує фізичний і духовний розвиток дитини, а лише дає змогу самореалізуватися без гендерно-зумовлених стереотипів. Чоловік може бути дизайнером, а жінка — програмісткою.

Подавайте приклад рівного розподілу обов’язків удома між чоловіком і жінкою. Не нав’язуйте дитині стереотипні «хлопчикам — синє, дівчаткам — рожеве».

Редакторка — Юліана Зелена

Текст підготовлено в співпраці з ГО «Клуб підтримки вагітності та материнства Лада».

ГО «Лада» в соціальних мережах:

https://www.facebook.com/GOkpvmLada

https://www.instagram.com/go.lada

Телеграм-бот підтримки мами після пологів:

https://t.me/GO_LadaBot

Щоб мама була в ресурсі!

6 квітня 2021
Поширити в Telegram
2803
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Піклуючись про себе, ми подаємо гарний приклад дітям
Не робити із себе жертву — ще те завдання. А навчити цього своїх дітей — узагалі високе мистецтво? Сьогодні турбуватися про себе, залишати дитину на партнера і йти займатися справами, які тебе наповнюють, уже стає нормою. І це не нахабство чи безвідповідальна поведінка, це шлях до ресурсного материнства. Не жертвуючи собою, ми вчимо цього своїх дітей, і в майбутньому вони знатимуть ціну собі і своїй роботі. Егоїзм? Так, здоровий егоїзм у материнстві.
Повернення мами на роботу і збереження грудного вигодовування
Багато жінок припиняють годувати дітей груддю, коли виходять на роботу, і це не завжди пов’язано з особистим бажанням. Частина мам хоче й далі годувати, але не робить цього, бо не відчуває підтримки з боку роботодавця й колективу; не має комфортних умов для зціджування та/або годування; не завжди знає, як організувати цей процес. У цій статті йтиметься про зміни, потрібні, щоб створити умови й можливості для жінок м’яко реінтегруватися на ринок праці, та про рекомендації мамам, які повертаються до роботи і хочуть зберегти грудне вигодовування.
Я народила через кесарів розтин, годую сумішшю — і я хороша мама
На розповідь про кесарів розтин інколи реагують люди, яким «усе зрозуміло»: мама «змахлювала», недостатньо постаралася, щоб народити природним шляхом. А якщо після цього жінка не змогла налагодити грудне вигодовування, то це вже й не мама, а так, «зозуля». Такі діалоги і бажання виправдатися за свої «невдачі» породжують величезне почуття провини й усвідомлення себе поганою матір’ю. Чи є вихід?