10 жовтня, 2024

Методика оцінки ризиків повторного насильства

27 квітня 2019
Поширити в Telegram
7643

Методика оцінки ризиків повторного насильства

У 2018 році набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким передбачено такий спеціальний захід щодо протидії домашньому насильству як – терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Цим приписом може бути застосовано наступні заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за результатами оцінки ризиків та за ініціативи постраждалої особи або ж за власної ініціативи працівника/працівниці уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України.

Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства затверджено спільним наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» від 13 березня 2019 р. № 369/180 та набув чинності 19 квітня 2019.

Оцінку ризиків проводить поліцейський/поліцейська уповноваженого підрозділу за фактом вчинення домашнього насильства та визначає рівень небезпеки, який береться до уваги під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису.

Процедура проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства полягає у спілкуванні або ж проведенні бесіди з постраждалою особою для з’ясування обставин конфлікту та виявленні чинників, що створюють або ж можуть створювати  небезпеку для постраждалої особи.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається з 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді»/«невідомо». Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи погрожував кривдник вбити, чи застосовував кривдник фізичне насильство, що мало наслідком спричинення середнього та/або тяжкого ступеня тілесних ушкоджень, чи має кривдник алкогольну або наркотичну залежність, чи має кривдник зброю та/або може її легко дістати й застосувати тощо. 

Саме відповіді на ці питання допоможуть поліцейському/поліцейській визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький.

Варто зауважити, що замкнутість постраждалої особи або ж її відмова, небажання спілкуватися з правоохоронцями може розцінюватися представниками поліції, як високий рівень небезпеки.

В залежності від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі – поліцейський/поліцейська приймає рішення щодо винесення термінового заборонного припису.

Якщо рівень небезпеки високий – терміновий заборонний припис виноситься обов’язково. 

Якщо ж рівень небезпеки середній або ж низький – терміновий заборонний припис може бути винесений на розсуд поліцейського/поліцейської уповноваженого підрозділу Національної поліції з урахування інших чинників або ж обставин, що можуть вказувати на рівень небезпеки для постраждалої особи.

27 квітня 2019
Поширити в Telegram
7643
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Трудові права жінок у часи пандемії COVID-19: законодавчі гарантії і фактична ситуація в Україні
Пандемія коронавірусу й карантинні обмеження, запроваджені на території України, суттєво вплинули на фінансове становище і професійну зайнятість жінок: численні звільнення, неможливість роботодавця забезпечити працівниць зарплатнею й належними умовами праці, закриття ФОПів, діяльність яких було пов’язано зі сферами торгівлі і обслуговування, перевантаження домашньою працею під час дистанційної роботи. То як вплинула пандемія на трудові права жінок в Україні?
Як пандемія вплинула на наші сімейні права
Пандемія вплинула на всі аспекти життя, зокрема й на сімейне право. Чи обмежило це можливості жінки розірвати шлюб? Як вплинув карантин на виконання батьками обов’язку сплачувати аліменти на утримання дитини? Чи мали жінки можливість стягнути аліменти під час дії карантинних обмежень? Чи зросла кількість випадків домашнього насильства і як реагують на них органи влади?
Чи є в пандемії гендерний аспект? Результати дослідження
Безпрецедентна пандемія, що не має аналогів у новітній історії, охопила цілий світ навесні 2020 року. Вплив пандемії залежав від економічної спроможности країн, швидкости реагування і медичних заходів. Очевидно, що, як і будь-який інший суспільний процес, пандемія має гендерний аспект.