22 листопада, 2019

Агітація заради революції

4 квітня 2019
608
Вікторія Видиборець

Студентка-філологиня, фотографиня.

«Видавала газети та керувала військами».

Агітація заради революції

Доволі довгий час ім'я Євгенії Бош не згадували майже ніде, крім партійних списків. Суперечність постаті Бош починається ще з місця її народження: за словами жінки вона народилася в містечку Очакові, а за метричними даними – в селі Аджіголі. Після смерті батька дівчинка почувалася зайвою у новій родині і, можливо, саме тому у 16 років вийшла заміж.

Політична діяльність Євгенії Бош почалася з 1890-х років, коли у Вознесенську вона познайомилася з місцевими соціал-демократами, а через них – з революціонерами. 1901 року жінка стала членкинею РСДРП і визначилася як більшовичка. Бош була активною учасницею усіх масових заходів у Вознесенську 1905 року, але її не влаштовувала занадто пасивна діяльність місцевих соціал-демократів. Спроба вчителювання у Вознесенську була провальною, адже на неї донесли у поліцію (за зберігання соціал-демократичної літератури), тому у 1906 році жінка виїхала до Желєзноводська. Але і там вона не змогла знайти себе, тож після розлучення з чоловіком переїхала до Києва, де протягом п’яти років займалася активною підпільною революційною діяльністю у більшовицьких лавах. Довгий час Євгенія виконувала агітаційні та технічні доручення, зокрема нелегальне друкарство, Вузлового комітету РСДРП. Офіційно увійти до комітету жінка відмовилася, адже вважала його учасників недостатньо конспіративними.

За керівництва Бош друкарня залізничної організації встигла випустити безліч листівок і газету «Южный пролетарий». Робота велася настільки таємно, що обшук жандармами квартири Бош не дав жодних результатів. Друкарня припинила своє існування лише після масових арештів працівників та припинення діяльності Вузлового комітету.

За сприяння Бош 1909 року був утворений Тимчасовий комітет Київської організації РСДРП. Про цей період жінка писала у своїй біографії:

… Я починаю все більше входити в революційну роботу. Поступово встановлюємо зв’язок з Пітером, потім з ЦК партії. Розгортаємо боротьбу з ліквідаторською течією… З неминучими перебоями, зв’язаними з жандармськими розгромами, організація вже ні на один день не припиняє свого існування, міцніє і розвивається. Тут нарешті здійснила те, що роками виношувала.

Найважливішою заслугою Бош перед партією було забезпечення участі Київської організації в підготовці і проведенні VI Всеросійської конференції РСДРП. За керування Євгенії Богданівни Київську організацію вважали однією з найсильніших.

Найактивніший період її діяльності починається з літа 1917 року. Вона особисто побувала в багатьох частинах Південно-Західного і Румунського фронтів, а також посприяла утворенню обласного бюро військових організацій РСДРП. Під час Жовтневої революції у Петрограді Бош перебувала у Вінниці, де була керівницею збройного повстання проти Тимчасового уряду. У буремні роки революції Бош була як соратницею, так і ворогом багатьох впливових чоловіків. З спогадів Павла Скоропадського:

Після приїзду на станцію Деражня я дізнався, що 2-й Гвардійський корпус, пройшовши з фронту, як я вже вище говорив, Подільську губернію під проводом агітаторки Бош, весь зосередився в Жмеринці й що ходять чутки про те, що він збирається йти на Київ.

Згодом була міністеркою внутрішніх справ України у першому уряді більшовиків.

Наприкінці життя Євгенія працювала в Наркоматі освіти та комісії Центроспілки і Наркомпроду по допомозі голодуючим. Відчуваючи погіршення стану свого здоров’я жінка почала писати автобіографію у вигляді листів донькам. Відчуваючи знесилення вона відклала написання біографії заради книги «Рік боротьби» про діяльність більшовиків Києва.

Сучасники згадували Євгенію Бош як цілеспрямовану, енергійну та вольову жінку. Що завжди сподівалася лише на себе. І навіть смерть, заподіяна власною рукою, доводила, що вона обрала гордо піти самостійно, аніж чекати уготованого долею і хворобою.

4 квітня 2019
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Жінка, що не боялася шукати правду
«Усе своє життя я боролася щоб здійснити зміни, подолати нерівність та несправедливість у системі».
Найвідоміша жінка Англії XIX століття
«Громадські ініціативи та соціальні реформи заради рівності усіх статей, вікових груп, та соціальних класів».
На престолі під час двох світових воєн
«Впливова політикиня в часи ліквідації монархій».