20 квітня, 2024

Не хочу пекти тортильї!

9 грудня 2018
Поширити в Telegram
3698
Ілона Середа

Феміністка, бакалаврка літературної творчості КНУ ім. Шевченка, студентка НаУКМА, трошки ілюстраторка, іноді блогерка, іноді авторка статей і художніх текстів.

Не хочу пекти тортильї!

Єфросина Круз народилась 1 січня 1979 року у місті Санта-Марія-Кьєголані (штат Охака), що в Мексиці. Вона є представницею сапотеків, тобто корінних жителів Мексики (за права яких, власне, і бореться). Життя у маленькому мексиканському містечку передбачало тоді для Єфросини, як і для всіх інших жінок, лише один сценарій. Встати зранку найпершою, а краще о третій ранку, приготувати тортильї (національна страва у Мексиці), дивитись за дітьми та прибирати, прибирати, прибирати.

Це також означало раннє одруження і брак освіти. Проте для Єфросини такі перспективи були не надто бажаними. Тому вона, на відміну від більшості дівчат свого віку, все ж продовжила навчання та закінчила коледж за спеціалізацією бухгалтерський облік.

У місті, де відвідувала коледж, Єфросина почала навчати малозабезпечених людей. Там вона також працювала освітньою інструкторкою, а згодом заснувала ще три вищі школи при місцевих муніципалітетах.

Повернувшись до свого міста, активістка вирішила покращити становище жінок, адже все залишалось так само, як і раніше. Вони мали багато працювати, проте не мали права голосу, не були рівними з чоловіками, мали залишатись осторонь, мовчати та бути покірними.

Жінки у Мексиці отримали право голосу через всезагальне виборче право з 1947 року, проте у трьох штатах (Охака, Сонора і Чіапас) діє звичаєве право для корінних жителів під назвою Usos y costumbres, яке дає їм більше прав у виборчих процесах без участі загальнонаціональних партій. У штаті Охака у деяких спільнотах через звичаєве право корінних жителів жінки лишалися недопущені до влади.

І от коли Єфросина висунула свою кандидатуру на пост міської голови, це сприйняли як невдалий жарт. Тому спочатку не чинили опору й допустили її до виборів. Перемогу Круз усе ж таки здобула, через що зчинився справжній бунт. Багато людей і чути не хотіли про те, що жінка може бути представницею влади. Були перешіптування, висміювання, погрози. Але результати виборів скасували, посилаючись на звичаєве право (Usos y costumbres), а колишній мер заявив, ніби жінкам тут (у владі) не місце, вони створені для прислужування чоловікам, готування їжі та піклування про дітей.

Тоді й почалася справжня боротьба Єфросини. Вона зверталася до державних та правозахисних організацій з метою дати жінкам права та можливості, які були забезпечені конституцією, проте заборонені її спільнотою. У лютому 2008 року активістка подала скаргу до Комісії з прав людини, яка визнала порушення права на участь у виборах, яке є у конституції. Саме завдяки Круз з 21 вересня 2009 року жінки корінних жителів у штаті Охака отримали доступ до права голосу на місцевих виборах та право бути обраними до місцевих владних органів.

2010 року Єфросина Круз не лише стала першою жінкою-сапотечкою, що належить до національної партії Мексики (Partido Acción Nacional), але й президенткою правління місцевого конгресу. Також вона є засновницею некомерційної організації QUIEGO, яка сприяє гендерній рівності та бореться за права корінних жительок Мексики зокрема.

6 грудня 2008 року QUIEGO провели перший регіональний форум, який порушив проблеми включення жінок у розвиток громади, а також доступу до соціальних програм. У результаті, були підтримані шість виробничих проектів для жінок, а також у місті Сан-Хосе К'янітас жінки отримали право голосу на місцевих виборах та право бути обраними до місцевих органів влади.

Звісно, на цьому діяльність та значення Єфросини Круз для жіночого руху не завершується.

Пропонуємо переглянути інтерв’ю з активісткою та політикинею для журналу Forbes, який у 2016 році включив її до списку найвпливовіших жінок Мексики.

9 грудня 2018
Поширити в Telegram
3698
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Прийняла українську ідентичність та не зреклася її
«Душа українського шістдесятництва».
Очільниця ЗУНР
«Незламна жінка з палким серцем українським серцем».
Особисте і політичне
«Визволителька визволителя».