Джеральд Форд був єдиним президентом у США, якого ніхто не обирав, і він не запам’ятався ніякими особливими вчинками, на відміну від своєї дружини. Саме Бетті Форд урізнобарвлювала сірий образ президента. Президент якось зізнався: «Моя дружина — набагато цікавіша за мене». Про це свідчить і опитування 1976 р., згідно з яким діяльність Бетті підтримували 71 % американців/-ок, а Інститут соціологічного опитування населення у 1977 р. поставив її на I місце у списку жінок світу, якими найбільше захоплювались американці/-ки.
1973 р. Бетті Форд стала другою Леді, а протягом 1974 — 1976 рр. була Першою леді США. До того вона вже була заміжньою, працювала танцівницею та не соромилася відверто говорити про наркотики і алкоголь. Бетті переконала чоловіка, що жінки гідні займати високі посади. Так, Дж. Форд призначив Карлу Гілл міністром охорони здоров’я та освіти, а Енн Армстронґ послом США У Великій Британії. Місіс Форд часто давала інтерв’ю й ніколи не уникала зустрічей із журналіст_ками. Вона співпрацювала і з жіночими організаціями, зокрема із «Клубом дружин конґресменів» та «Клубом дружин республіканців».
Сьогодні тисячі американок завдячують їй життям, адже Бетті не лише розповіла про те що хвора на рак, вона ще й розповідала як його лікувати. Після цього зізнання, читачі й читачки почали надсилати їй гроші, які вона пожертвувала Американському фонду боротьби з раком.
Бетті взяла активну участь у передвиборчій кампанії чоловіка, проте вибори він програв. Для неї це стало сильним ударом, вона захопилась спиртними напоями, утім Бетті сама усвідомила свою залежність і звернулася до реабілітаційного центру. Після курсу лікування Бетті Форд знову повернулась до активного громадського життя, а 1982 року на ранчо Міраж у Каліфорнії заснувала Центр реабілітації алкоголіків і наркоманів імені Бетті Форд, який функціонує й зараз.
Важливо згадати і про нову актуальну тему серед сучасниць Форд: у 1973 р. суд «Роу проти Вейда» постановив про дозвіл жінкам на аборт. Термін плоду не повинен був перевищувати 24 тижнів — починаючи з цього терміну, відповідно до загальноприйнятих правил, ембріон здатний вижити окремо від матері. Згідно з федеральними законами, державне соціальне страхування Medicaid поширювалося на аборти лише у випадках зґвалтування, інцесту й загрози для життя матері. У всіх інших випадках жінки мали платити самі.
Бетті Форд та Пет Ніксон підтримали це неоднозначне рішення, що, у результаті, призвело не тільки до засудження значною частиною населення «перших леді», але й до розгортання масштабного «Руху за життя», представнці й предстаники якого й досі вимагають заборонити аборти. Окрім того, баптистська церква дуже критично відреагувала на позицію Бетті Форд і навіть намагалися влаштовувати протести на її похоронах.
Незважаючи на таку активну діяльність, Бетті Форд все ще лишалася просто дружиною відомого чоловіка й фактично не реалізувала себе професійно. Також Бетті Форд публічно не піднімала тему нерівної оплати праці чоловіків та жінок, хоча й у першому шлюбі відчула несправедливість на собі. При цьому вона гостро дискутувала з феміністками, котрі іронізували над жінками-домогосподарками.
Тим не менше, саме Бетті Форд зруйнувала традиційний образ Першої леді США як зразкової матері й дружини. Вона довела, що розлучена жінка має право бути взірцем для інших, реалізувати себе як громадська та політична діячка. Також її відверті та щирі розповіді про боротьбу із раком та алко-/наркозалежністю привернули увагу суспільства до людей із такими проблемами та їхнє право на другий шанс після одужання. Окрім того, Бетті активно підтримувала право жінок на власний вибір і самореалізацію, хоча це часто провокувало негативну реакцію консервативних організації проти неї.