3266 
14 липня 1868 року у заможній родині з Вашингтон Нью-Голлу народилася донька Гертруда. Завдяки високому соціальному статусу сім’ї вона мала змогу багато подорожувати та навчатися. Так, 1888 року Гертруда отримала диплом першого ступеня за спеціалізацією «сучасна історія». Після цього було багато років археологічних досліджень та мандрівок. Зрештою, 4 грудня 1921 року у листі до батька жінка написала: «Сьогоднішній ранок я провела дуже продуктивно — проклала південний кордон Іраку».
І це не було перебільшенням. Белл опинилася серед групи сходознавців, обраних Уїнстоном Черчиллем для участі у конференції в Каїрі з метою визначення меж британського мандату (так звані, «британські поділи»).
Гертруда Белл — жінка, завдяки чиїм порадам мир в Іраку тривав ще тридцять два роки після її смерті. Після розпаду Османської Імперії її попросили проаналізувати варіанти управління Іраком. Гертруда висунула ідею про створення нації, яку зараз ми знаємо як іракців, під проводом Фейсала, одного з провідників арабського повстання проти турків.
До самої своєї смерті Гертруда працювала в Ірако-Британській Верховній Консультативній Комісії. Вона була довіреною особою Фейсала і допомогла йому перемогти на виборах і стати королем, представляючи його пустельним племенам. Так у Гертруди з’явилося прізвисько «некоронована королева Іраку».
Своїм першим коханням Гертруда завжди називала археологію. Саме вона почала формувати те, що стало Багдадським музеєм (зараз — Національний музей Іраку). Жінка керувала важливими розкопками та дослідженнями реліквій месопотамських цивілізацій, зокрема представила велику колекцію з Вавилонської імперії.
У рідній Англії Гертруда Белл мала багато ворогів. Дехто відносить до них ксенофобів та шовіністів, інші — політиків з опозиційними поглядами. Зберігся навіть лист Марка Сайкса, автора таємних угод між Францією та Російською імперією щодо зон впливу на Середньому Сході. Про Белл він писав: «Перетнувся з дурною, самовпевненою, плоскогрудою, балакучою чи то жінкою, чи то чоловіком…».
Ці «важливі зауваження», тим не менше, не змінюють факт, що Гертруда Белл була надзвичайно впливовою жінкою. Завдяки своїм знанням вона стала єдиною жінкою-політичним офіцером у британських військах та отримала звання офіцерки зв'язку та кореспондентки Каїру. За завзяття під час роботи у розвідці 1916 року її призначили експерткою з політичних питань Месопотамії, а уже 1919 року вона обійняла посаду відповідальної секретарки з арабських питань і агентки з питань зв’язку між Верховним комісаріатом і королем.
У 2015 році режисер Вернер Герцоґ випустив біографічну кінодраму «Королева пустелі», зняту на основі життя Гертруди Белл.
