16 листопада, 2019

Хімія для дівчаток! І влада також!

27 березня 2019
566
Ілона Середа

Феміністка, бакалаврка літературної творчості КНУ ім. Шевченка, студентка НаУКМА, трошки ілюстраторка, іноді блогерка, іноді авторка статей і художніх текстів.

«У нас багато роботи: ми маємо викорінити всі гендерні упередження, починаючи з раннього віку, вселити у кожну дівчинку впевненість у власних силах. Сказати їй, що вона може досягти того ж, що і її брат, якщо не більше».

Хімія для дівчаток! І влада також!

З дитинства Аміні Гуріб-Факім дуже подобалась хімія. У неї були чудові вчителі, які надихнули дівчинку настільки, що вона твердо вирішила присвятити цій науці життя. Проте якось вона вирішила звернутись до спеціаліста з профорієнтації. І коли він запитав її, ким би вона хотіла стати, та відповіла: «Хімікинею». Отож…замість того, щоб підтримати і порадити хороші заклади освіти, спеціаліст вирішив її запевнити, що це неможливо, адже хімія — для хлопчиків. Він сказав їй, що лише хлопчики займаються наукою, наголосивши, що якщо вона навіть закінчить коледж, то навряд чи знайде роботу. Коли ж Аміна повернулась додому і її тато, що завжди надихав та підтримував доньку, запитав: «Що ж ти плануєш робити?», дівчинка відповіла: «Вивчати хімію».

Бібі Аміна Фірдаус Гуріб народилась в невеличкому селі Республіки Маврикій (Африка). Поруч із будинком, в якому вона росла, знаходився аеропорт. А через те, що в селі не було інших розваг, усе, що залишалось дівчинці — спостерігати за літаками, які відлітали та прилітали. Батько Аміни працював вчителем, саме тому він дуже добре розумів важливість освіти. Як для сина, так і для доньки. Він усіляко підтримував дівчинку в її захопленні й спонукав до навчання.

Аміна захоплювалась читанням, а особливо їй подобалось вивчати природничі науки. Маючи сильне бажання отримати якісну освіту, коли вона закінчила старшу школу, їде навчатися до Англії. В Університеті Суррея Гуріб отримала ступінь бакалавра з хімії (1983), а 1987 — PhD з органічної хімії в Ексетерському університеті.

Аміна Гуріб-Факім завжди знала, що хоче займатися наукою і тільки. Тому повернувшись назад до своєї країни, вона влаштувалась на роботу в Університет Маврикію. Проте зрозумівши, що в країні немає належної інфраструктури для продовження своєї роботи у сфері синтетичної органічної хімії, науковиця змінює сферу зацікавлень. Вона починає вивчати рослинну медицину, 1992 року відкриває першу в країні лабораторію з вивчення медичного потенціалу трав Маврикію (тобто займається вивченням «народної медицини»), а також створює першу базу даних рослин країни.

Діяльність та захоплення Гуріб часто не сприймали серйозно в університетському колі. Упереджене ставлення було не тільки через те, що вона жінка в науці, воно стосувалось безпосередньо її роботи. Аміна переконана, що якщо ми не будемо звертати увагу на біорізноманіття планети, якщо не будемо використовувати його за призначенням, то це може стати загрозою для нашого існування. Тому вона дуже цінує знання африканців, вважає необхідним їх фіксувати та систематизувати. Науковиця їздила селами Африки, розмовляючи з старими людьми та збираючи рецепти ліків. Але коли вона приносила в лабораторію трави й працювала з ними, це сприймали за невдалий жарт. Аміні доводилось боротися із упередженнями та осудом, глузливо її навіть називали знахаркою.

На одному зі своїх інтерв’ю, Гуріб сказала: «У нас (в Африці — І.С.) розвинена традиційна медицина, багато лікарських рослин, які могли б використовуватися у великій фармацевтичній індустрії. Південна Африка налічує понад 5 000 видів лікарських рослин, які досі не застосовували».

У 2001 році вона стала професоркою університету, а 2004 — деканкою хімічного факультету та віце-канцлеркою університету. А згодом вона отримала премію Л’Ореаль-ЮНЕСКО для жінок в науці.

Проте на цьому сфера зацікавлень Аміни не обмежується, і здійснивши «академічне самогубство» (так називає Аміна свій вихід з університету), починає працювати у приватній компанії, яка займається фармакологічними дослідженнями.

Отже, жінці, яка стільки часу займалась науковою та дослідницькою діяльністю, було дуже дивно почути від журналістки, нібито її називають кандидаткою на пост президента Маврикію. Але вона виявилась ідеальною кандидаткою для виборців. Людина, якій можна довіряти, науковиця із досвідом міжнародного спілкування, притримується політичного нейтралітету і є представницею меншин — жінка-мусульманка (іслам є релігією меншості в Маврикію). І 5 липня 2015 року Аміна Гуріб-Факім таки стала президенткою Маврикію.

Визначивши пріоритетами своєї президентської роботи підтримку жінок в науці, пристосування до зміни клімату, освітній розвиток молоді, вона співпрацювала з іншими країнами у сфері науки та інновацій. Вона просувала проекти, в яких були задіяні науковці з Маврикію, а також встановлювала співпрацю між університетами.

Проте з 2016 року починається критика її діяльності, адже вона вирішила співпрацювати з Альваро Собріньо, який не тільки керував благодійною організацією Інститут Планети Земля (Planet Earth Institute або PEI), а й був відомим ангольським бізнесменом-махінатором. Аміну Гуріб-Факім включають до складу директорів Інституту, і коли Собріньо після розгортання кампанії для розвитку науки в Африканському континенті, починає інвестувати в економіку острова, розгортається гучний скандал, який згодом зовсім зіпсує репутацію президентки. Адже 2018 року від Інституту Планети Земля на її картку надходять кошти (понад 25 тисяч євро), які вона використовує для здійснення особистих покупок.

Згідно з Маврикійською Конституцією, Президент, що перебуває на посаді, не має права отримувати будь-які винагороди й додаткові доходи, окрім зарплати або тих, що дозволені державою. Отже уряд вимагає негайної відставки президентки. Пост вона мала залишити 12 березня. Проте Аміна Гуріб-Факім не погодилася з цим, стверджуючи, що кошти витратила випадково. Повернувши їх, вона створює комісію, яка має розслідувати інцидент, а також переглянути діяльність Собріньо в Африці. Проте такі дії суперечать Конституції Маврикію, тому 23 березня вона таки іде у відставку через загрозу імпічменту.

Незважаючи на її скандальну президентську діяльність, Аміна Гуріб-Факім залишається першою науковицею в Африці, яка створила базу даних рослин країни, відкрила першу в країні лабораторію з вивчення медичного потенціалу трав Маврикію, і врешті, стала першою жінкою-президенткою Маврикію.

Гуріб боролась і далі веде боротьбу за гендерну рівність в науці, і коли її запитують про ті поради, які вона могла б дати дівчатам, що хотіли б займатися наукою, відповідає: «Треба просто сконцентруватися на своїй роботі та насолоджуватись нею. Крім того, необхідно дуже якісно виконувати свою роботу, адже це єдине, що допомагає просуватися кар’єрними сходинками».

Ви можете також переглянути інтерв’ю з Аміною Гуріб-Факім на TED.

27 березня 2019
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Жінка, що не боялася шукати правду
«Усе своє життя я боролася щоб здійснити зміни, подолати нерівність та несправедливість у системі».
Найвідоміша жінка Англії XIX століття
«Громадські ініціативи та соціальні реформи заради рівності усіх статей, вікових груп, та соціальних класів».
На престолі під час двох світових воєн
«Впливова політикиня в часи ліквідації монархій».