Констанція Гор-Бут, графиня Маркевич

Ідеї суфражизму були популярними у Великій Британії кін. ХІХ — поч. ХХ ст., їх навіть поділяла невелика група чоловіків. Констанція Гор-Бут, графиня Маркевич (1868 — 1927) поєднувала боротьбу за права жінок та за незалежність Ірландії, що виділяло її на фоні інших. Вона стала першою жінкою обраною до британського парламенту та першою жінкою-міністром Ірландії, була офіцером армії Ірландії.

Констанція походила із сім’ї ірландських землевласників та філантропів, її сестра Єва познайомила Констанцію із ідеями суфражизму. Згодом вона переїхала навчатися у художній школі до Лондона, де долучилася до Національного союзу феміністок та здобула свій перший політичний досвід. Навчання Констанція продовжила в академії Жюльєна в Парижі, де й познайомилася з польським графом Казимиром Маркевичем, за котрого й вийшла заміж.

1903 р. подружжя переїздить до Дубліну, однак незабаром Казимир повертається до Польщі, боротися за її незалежність. Можемо припустити, що це надихнуло Констанцію 1908 р. долучитися до ірландського націоналістичного об’єднання «Доньки Ірландії» та партії «Шин Фейн». Спільно із соратницею Хеленою Молоні заснували газету «Ірландська жінка», у якій публікували новини про Ірландію. Через рік спільно із віце-президентом партії «Шин Фейн» Булмером Хобсоном вони заснували організацію для молодих хлопців «Фіана Ейран», в якій Констанція сама навчала їх стріляти та готувала до ведення бойових дій¹. Також вона знайшла будинок за містом, де поселила хлопців та навчала їх розведенню овочів та фруктів. Протягом 1913 — 1914 рр. Констанція допомагала тим, хто постраждав під час Дублінського локауту. Задля цього вона продала всі свої прикраси і навіть брала позики².

У 1908 р. графиня брала участь у протестах проти обрання до парламенту Вінстона Черчіля, наслідком чого став його програш на виборах. 1911 р. вона брала участь у протесті проти прибуття до Ірландії короля Джорджа V, після чого її вперше було арештовано. Як офіцер Ірландської армії вона брала участь у Великодньому повстанні 1916 р., після чого її було арештовано вдруге. Лише її одну із 70 жінок, які брали участь у повстанні, ув’язнили в одиночній камері. Вільям Вайлі, котрий був прокурором у справі графині Маркової, у листі до своєї доньки згадував, коли їй винесли смертний вирок, вона почала плакати і не переставала доти, доки суддя не змінив його³. Вже 1917 р. Констанція попала під амністію та вийшла на волю.

Констанція Гор-Бут змагалася за незалежність Ірландії на рівні із чоловіками, брала участь у бойових діях, готувала вояків, відстоювала права своєї нації у парламенті. У консервативному суспільстві її діяльність сформувала дещо негативний образ жінки, котра бореться за свої права, як радикально налаштованої революціонерки, котра готова жертвувати людським життям заради своєї мети.

Однак графиня Маркевич не припиняла своєї політичної діяльності до кінця життя. 1918 р. її обрали депутатом до Палати общин британського парламенту, однак участь у засіданнях вона не брала через абсентеїзм (тактика бойкотування) «Шин Фейну». 1919 — 1922 рр. обіймала посаду міністра праці в ірландському уряді, покинула його через невдоволення англо-ірландським договором. Зважаючи на наявність великої ірландської общини у США вирушила туди шукати підтримки для республіканського курсу. 1923 р. була знову обрана до парламенту, але через відмову присягати на вірність королю, так і не зайняла свого місця і була ув’язнена⁴. 1927 р. ще раз була обраною до парламенту, однак через місяць померла.

1         Countness   Markievicz — «The Rebel Countness»// Режим доступу:          http://www.irishlabourhistorysociety.com/pdf/Markievicz.pdf          [01.12.2018].

2         Countness   Constance Markievicz // Режим        доступу:          http://www.easter1916.ie/index.php/people/a-z/countess-constance-markievicz/          [01.12.2018].

3         Графиня Констанция Маркевич — боец и            романтик //           Режим             доступу:             http://tropinki.eu/grafinya-konstanciya-markevich-boec-romantik      [01.12.2018].

4         Eldridge               Alison. Constance           Markievic.          Anglo-Irish Countess and political Activist // Режим                 доступу: https://www.britannica.com/biography/Constance-Markievicz              [01.        12. 2018].