2542 
Зараз ми уявляємо Гаваї здебільшого як такий собі спокійний райський куточок — один з восьми островів, які разом складають однойменний штат Америки. Дикі пляжі, тропічні сади, що квітнуть протягом всього року, блакитні лагуни, пальми, вулкани, море туристів, повільний темп життя, свіжі фрукти та риба, — здається, саме таким і є він у нашій уяві. Проте райський куточок стає не таким вже й ідеальним та безпроблемним, коли згадуємо, що тут досі діє Рух за незалежність Гавайських островів, і є жителі, які наголошують: «Гаваї — це не Америка. І королева в нас своя, і злочинів у нас менше, і зброя заборонена, і вбивств майже не буває. Ми проти війни та конфліктів і вважаємо, що кожна країна має розвиватися так, як хоче її народ».
Коли у 19 столітті сюди прибули американські поселенці, було багато тих, хто переймався й противився постійним зростанням політичного впливу американців. Одним із таких був Камеамеа IV, який шукав допомоги у британців для протистояння поселенцям, а також його дружина — королева Емма, або як її називали Еммалані. Про яку і поговоримо.
Батьки майбутньої королеви були високопосадовцями, і її, згідно з гавайським звичаєм ханаї (коли родина приймає на виховання члена іншої), ще маленькою вдочерила тітка. З шести до тринадцяти років дівчинка відвідувала школу, а згодом для неї найняли гувернантку. Її прийомний батько був лікарем та письменником, а в його відомому особняку була велика бібліотека, яка сприяла його бажанню заохотити доньку до читання. Емму також вчили співати, танцювати, грати на фортепіано, а також вона відмінно їздила верхи.
У вісімнадцять вона заручилась із Олександром Ліхоліхо, який з прийняттям трону став королем Камеамеа IV. На вечірці з приводу заручин люди будуть обговорювати непридатність Емми для трону та цього союзу. Адже як можуть кавказька кров та низьке походження зробити її гідною правителькою? Жінка не змогла стримати сльози. А через два роки вона-таки одружилась із королем.
Посівши трон, Емма сприяла постійному розширенню наукової бібліотеки палацу, вона разом з чоловіком будували християнські школи та лікарні. Однією із найважливіших справ королеви було створення медичного центру, який мав надавати безкоштовну допомогу всім. Тож 1 серпня 1859 року відкрилась Лікарня Королеви, метою якої було лікувати всіх пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги, незалежно від їхньої національності чи платоспроможності.
У Емми та Камеамеа IV був син Альберт Едуард Камеамеа, який пішов з життя у чотири роки. Згорьована втратою, Еммалані кілька днів проплаче над синовою могилою, а через рік їй доведеться прийняти й смерть чоловіка, який, ймовірно, так і не зміг змиритися із втратою Альберта. Після смерті рідних, Емма взяла ім’я Калелеоналані, або «та, хто ходить на небесах», адже її думки завжди з її сином та чоловіком.
Відомо, що Еммалані товаришувала й листувалася з королевою Вікторією. Якось вона вирушила до Англії, щоб попросити фінансування англіканського собору та школи для дівчат в Гаваях, що врешті їй вдалося реалізувати. Королева Емма сприяла розвитку медсестринської кар’єри для найбільш талановитих учениць школи, а також будівництву монастиря Сент-Ендрюс та школи Св. Хреста в Лахайна.
Відчуваючи смерть, Камеамеа IV говорив Еммі, що бажає передати все правління в її руки, проте він так і не встиг зробити офіційної заяви, тому королеві довелося боротися за трон з іншим кандидатом Калакауа. Врешті, їй так і не вдалося перемогти його, проте вона й надалі активно виказувала свою політичну позицію: «У нас ще є право розпоряджатися своєю країною так, як ми хочемо, і будьте певні, що вона ніколи не буде республікою!»
Щоправда республіку-таки створили через дев’ять років після її смерті, а 1898 виявився роком правління останньої королеви Гаваїв, коли з ініціативи американських поселенців США анексували Гавайські острови.
