5 квітня, 2020

Королева Сілли

15 лютого 2020
Поширити в Telegram
129
Ілона Середа

Феміністка, бакалаврка літературної творчості КНУ ім. Шевченка, студентка НаУКМА, трошки ілюстраторка, іноді блогерка, іноді авторка статей і художніх текстів.

Перша жінка-ван корейського королівства Сілла

Токман — так звали жінку, яка згодом стане відомою Великою королевою Сілли. Вона народилась у той час, коли родини були матрилінійними, а жінки мали не такий великий відсоток впливу та влади як чоловіки, та все ж були регентками й радницями, проте все ще існувало багато обмежень щодо їхньої поведінки та можливостей. І хоча вона стала першою жінкою-суверенкою, яка керувала стародавньою Кореєю (після правління 26 чоловіків), все ж для більшості людей це не було великим потрясінням. Хоча, звісно, були й ті, що протестували проти жінки-королеви. Але…це не зупинило королеву Сілли у її діяльності.

Сондок — особа напівлегендарна, вона оспівується у корейському фольклорі. Проте також існують дані про неї в «Самгук саги» (також «Самгук Юса») — історичних записах періоду Трьох держав Кореї, та в інших історичних джерелах. Щодо історії родини Сондок не існує остаточної версії істориків, проте ці ж самі «Самгук саги» говорять про те, що вона була старшою донькою короля Джинпхона (Чинпхона), що правив протягом 53 років, а її мати була на ім’я Майя. Одні з джерел засвідчують, що Сондок мала дві сестри, інші стверджують, що в неї були ще й брати, ще інші — що ні братів, ні молодшої сестри у неї не було, ще інші розповідають, ніби у неї була сестра-близнючка. Проте головне в цій історії не це.

Більшість свідчень вказують на те, що коли королю Джимпхону довелося передавати престол спадкоємцю — сина у нього не було, а достатньо високий статус жінки у суспільстві дозволяв їй керувати державою. Проте спочатку король мав на думці передати престол Кім Юнсу — чоловікові своєї доньки Чеонмхон. Почувши про це, Токман не повірила своїм вухам! Вона прийшла до батька й попросила в нього дати їй можливість поборотись за трон з Кім Юнсом, адже вона має таке ж право на трон як він. Зрештою, король, вражений її рішучістю, а також через те, що Токман була відомою завдяки своїм високим інтелектуальним здібностям, передав їй владу, й відтепер вона стала королевою Сондок.

У «Самгук сагах» королеву Сілли називають ван (з корейської «король»; такий же титул, який мали і її попередники), а також стверджують, що вона була щедрою, добродушною, розумною, й ба навіть мудрою. Сондок робила все можливе, щоб завоювати довіру та прихильність народу Сілли. Й хоча більшість людей зрештою повірили в її здатність керувати державою, були й ті, хто був проти. Такі люди планували повстання проти молодої королеви. Проте їхній план викрили, одного з очільників опозиції вбили разом з усією його родиною, іншому вдалось врятувати свою дружину, проте його заарештували і, врешті, також стратили.

Першою справою, яку здійснила нова королева, була допомога бідним у сільських місцевостях. Сондок намагалась налагодити зв’язок зі своїм народом, розповідала йому про свої політичні наміри та проводила опитування у такій мірі, настільки це було можливо. Королева мала інспекторів, які мали їздити з візитами всією Сіллою, щоб допомагати бідним, сиротам, вдовам, літнім людям та всім, хто потребував допомоги. Вона зменшила податки для жителів середньої верстви, і навіть влаштувала цілий рік «без податків». Тож не дивно, що прихильність до Сондок росла все вище.


Фото з серіалу

Королева Сілли впевнено йшла до завоювання всього Корейського півострова. Щоб це зробити, вона вдавалась до різних політичних маніпуляцій. Наприклад, щоб знищити свого найголовнішого ворога — королівство Пекче, вона об’єдналась із іншим — Когуро (яке спочатку мало на меті йти проти Сілли). А згодом, коли їй таки вдалося знищити Пекче, вона почала домагатися об’єднання з китайською династією Тан. Імператор довго не бажав чути й слова про об’єднання з Сіллою через те, що її правителькою була жінка. Проте коли чутки про мудру королеву стали поширюватися активніше, він погодився. Тоді разом з Тан Сілла розгромила й Когуро, а зрештою — вигнала з півострова і Тан.

До однієї з найважливіших заслуг Сондок зараховують також розбудову буддійських храмів та поширення буддизму взагалі. Деякі з них були дерев’яними, тому не збереглися сьогодні. Проте є ті, які є й зараз. Наприклад, Хванньонса. Один із буддійських монахів порадив королеві збудувати дев'ятиповерхову пагоду, яка б захищала Сіллу від навал ззовні та й в цілому б покращувала духовний стан населення. Проте було це за часів кризи в державі, тому підданим Сондок це не сподобалося, вони вважали не за потрібне витрачати кошти на будову храму. Тому королева вирішила послухати їх і наказала зруйнувати власний палац, щоб із його цегли побудувати пагоду, що, зрештою, і зробили. Назвали дев'ятиповерховий храм Хванньонса тобто «Імператорський храм дракона» (або також «Храм золотого/жовтого дракона») , який був найвищим тоді у Східній Азії. Розкопки його тривають з 1976 року й до сьогодні.

Ще однією відомою спорудою, яку збудували за наказом Сондок, є Чхомсонде або «Вежа для спостереження за зірками». Це — астрономічна обсерваторія в місті Кьонджу, яка також збереглася до сьогодні й входить до списку Національних скарбів Кореї.

Аристократи, які були в опозиції до Великої королеви, почали нове повстання 647 року. Найпершою причиною, яку вони називали як аргумент непокори діючій владі — жінка не може бути керівницею держави. Але також вони були проти звичаю передавати владу в межах одного роду. Проте повстання було придушене, а повстанців разом з їхніми родинами стратили. Невідомою є зараз причина смерті Сондок (джерела стверджують, що скоріше за все вона тяжко захворіла), але померла вона саме цього року.

За правління Сондок Сілла стала централізованішою, виникали нові заклади освіти, активно розвивались мистецтва, науки. Корейська суверенка була улюбленицею свого народу, адже завжди дослухалась до нього і усіляко допомагала. А військова політика Великої королеви сприяла об’єднанню трьох королівств і створення одного під назвою Єдина Сілла (або Велика Сілла), щоправда сталось це скоро після її смерті.

Джерела, які ви також можете переглянути:

Почитати про матрилінійність.

Почитати про серіал (жанр визначають як історична драма), знятий про Сондок.

«Queen Seondeok».

15 лютого 2020
Поширити в Telegram
129
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Прийняла українську ідентичність та не зреклася її
«Душа українського шістдесятництва».
Очільниця ЗУНР
«Незламна жінка з палким серцем українським серцем».
Особисте і політичне
«Визволителька визволителя».