16 листопада, 2019

Метелики, які боролись з диктатором

5 грудня 2018
562
Ілона Середа

Феміністка, бакалаврка літературної творчості КНУ ім. Шевченка, студентка НаУКМА, трошки ілюстраторка, іноді блогерка, іноді авторка статей і художніх текстів.

- Якщо я відправлю своїх підданих, щоб підкорити тебе?

- А якщо я підкорю твоїх підданих?

Метелики, які боролись з диктатором

«Метелики» — так називали себе три сестри-активістки родини Мірабаль із Домініканської Республіки, які протистояли жорстокому диктатору Рафаелю Трухільйо. Патрія (1924-1960), Мінерва (1926-1960), Марія-Тереза (1935-1960) виросли у заможній родині муніципалітету Салчедо, і у них була ще одна сестра, про яку часто згадують, коли говорять про «Метеликів» — Деде (1925-2014). Вона була осторонь політичного життя, що, зрештою, і врятувало її згодом. Проте саме завдяки Деде збереглись багато спогадів про її сестер та політичний рух, до якого вони належали. Коли сестри Мірабаль були підлітками, батьки відправили їх до католицької школи-інтернату (Colegio Inmaculada Concepción in La Vega), де вони успішно навчались.

У віці 17 років Патрія кидає школу, щоб одружитись із Педро Гонсалезом, який згодом допоможе їй боротись із режимом Трухільйо. Мінерву ж вважали найактивнішою та найрадикальнішою з сестер, вона вивчала право в університеті Санто-Домінго, проте так і не отримала ліцензію для роботи, адже…відмовила Трухільйо у його домаганнях. Марія-Тереза навчалась в ліцеї Сан-Франциско де Макорі, а згодом вивчала математику в університеті Санто-Домінго. Тобто, батьки Мірабаль потурбувались про те, щоб їхні доньки отримали хорошу освіту, на відміну від більшості тогочасних жінок Домінікани.

Рафаель Трухільйо прийшов до влади у Домініканській Республіці 1930 року в результаті сфальсифікованих виборів. Він керував країною протягом 31 року (спочатку він був президентом, потім головнокомандувачем Збройних сил, ще згодом генералісимусом, як себе найменував сам). Роки його правління вважають одним з найбільш кривавих режимів у історії Америки. Його режим спричинив багато смертей, у тому числі таку трагедію, як «Петрушкова різанина» — масове вбивство жителів Гаїті, які нелегально працювали в Домініканській Республіці. Все це спричинило появу опозиційних рухів, у тому числі політичної групи «14 червня», до якої й належали сестри Мірабаль.

Після приходу до влади Трухільйо родина Мірабаль втратила майже все своє майно. Вона особисто була знайома із особою диктатора. Відомо, що Мінерва першою з сестер стала в опозицію до режиму Трухільйо, певною мірою через його сексуальні домагання, які вона відкинула, чого боялась робити більшість жінок за його режиму.

Коли Трухільйо сказав Мінерві: «Якщо я відправлю своїх підданих, щоб підкорити тебе?», вона відповіла: «А якщо я підкорю твоїх підданих?»

Згодом до опозиційної ідеології сестри долучились Патрія та Марія-Тереза. Деякі джерела стверджують, що саме чоловік Мінерви разом зі своїми однодумцями створив опозиційну режиму диктатора групу «14 червня», а сестри Мірабаль стали її лідерками. Назву група отримала в пам’ять про той день різанини, що організована Трухільйо, яку спостерігала Патрія. Саме в цій групі у активісток з’явилось псевдо «Метелики», таким чином Мінерва Мірабаль ідентифікувала їх у справах, що стосувались політики.

Основними напрямками діяльності групи «14 червня» були відновлення демократії, громадянських прав жителів острову та дотримання прав людини. Передусім, «Метелики» намагались дати розголос проблемам та жорстокій діяльності режиму Трухільйо. Вони роздавали памфлети із інформацією про людей, яких вбивав Трухільйо, відшукали матеріали для рушниць та бомб, щоб відкрито повстати.

Не зважаючи на успішність революційної діяльності, рух «14 червня» був нечисельним, і не отримав великої підтримки домініканців, і це не скасовувало помсти, яку спрямував на його учасників Трухільйо. Мінерва та Марія-Тереза були кілька разів ув’язнені як особливо небезпечні для Домініканської держави. Їх ґвалтували та катували. Тортурам піддали також їхніх чоловіків. Незважаючи на це, сестри продовжували свою боротьбу аж до того моменту, коли Трухільйо вирішив остаточно позбутись «Метеликів».

1960 року Мінерва, Марія-Тереза та Патрія були побиті, а потім задушені до смерті. Піддані Трухільйо кинули тіла сестер зі скелі, щоб їхня смерть була схожою на нещасний випадок.

Після цього революційний рух не припинився, його далі провадили під іменем сестер, аж до моменту вбивства Рафаеля Трухільйо 1961 року. 1984 року ООН назвали 25 листопада Днем ненасильства проти жінок в пам’ять про сестер Мірабаль, яких жорстоко вбили в цей день. Деде, четверта сестра Мірабаль, заснувала згодом Фонд Сестер Мірабаль, намагаючись привернути увагу до діяльності «Метеликів».

Ви також можете переглянути фільм, присвячений історії «Метеликів» («In the Time of the Butterflies»): https://www.youtube.com/watch?v=CGgnmyOsqv8

5 грудня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Жінка, що не боялася шукати правду
«Усе своє життя я боролася щоб здійснити зміни, подолати нерівність та несправедливість у системі».
Найвідоміша жінка Англії XIX століття
«Громадські ініціативи та соціальні реформи заради рівності усіх статей, вікових груп, та соціальних класів».
На престолі під час двох світових воєн
«Впливова політикиня в часи ліквідації монархій».