22 листопада, 2019

Войовнича княгиня з Джхансі

24 грудня 2018
759
Ілона Середа

Феміністка, бакалаврка літературної творчості КНУ ім. Шевченка, студентка НаУКМА, трошки ілюстраторка, іноді блогерка, іноді авторка статей і художніх текстів.

«Одна з провідних діячок індійського повстання 1857 року, стала символом опору проти британських колоніалістів»

Войовнича княгиня з Джхансі

Перш ніж стати Рані (тобто княгинею) Лакшмібаї, вона була Манікарнікою. Це ім’я їй дали при народженні. Лагідно ж називали в дитинстві майбутню воїтельку — Ману. Її мати Бхагіраті Сапре померла, коли дівчинці було чотири роки. Батько ж, Моропант Тамбе, працював радником при дворі Біторського Пешви (титул в Індії, який можна порівняти із сучасним прем'єр-міністром). Останній називав Ману «Хаббілі», тобто «грайливою». Це прізвисько вдало характеризує маленьку Манікарніку. Проте вона була не просто грайливою, а радше самостійнішою, аніж інші діти її віку. Навчаючись вдома, вона освоїла стрільбу, фехтування, верхову їзду, важку атлетику та рукопашний бій.

Коли Манікарніці було чотирнадцять років, вона одружилась із Раджею Гангадхаром Рао Ньюалкаром — Махараджею (тобто князем) з Джхансі. Тоді вона й змінила своє ім’я на Лакшмі Баї. Через кілька років княгиня народила сина, проте він не вижив. Отож Махараджа з Лакшмі Баї усиновили хлопчика, якого назвали Дамодар Рао. Проте дуже скоро Махараджа помер і британці вирішили забрати території, що були підвладні йому, відмовивши у престолі Дамодару на підставі того, що хлопчик був усиновленим.

Проте Лакшмі Баї і не думала віддавати британцям Джхансі. Їй пообіцяли щорічну виплату, наказавши звільнити палац 1854 року. Проте коли 1857-го до неї дійшли чутки про індійське повстання, вона попросила британців сформувати армію нібито для власного захисту, насправді готуючи власне повстання проти них.

Остаточної думки щодо причетності Лакшмі Баї до різанини 1857 року немає. Тоді індійські повстанці захопили форт і переконали британців скласти зброю, гарантувавши їм безпеку. Врешті, індійськими бунтівниками було вбито 40-60 європейських офіцерів з гарнізону разом з їхніми дружинами та дітьми. Існує думка, що саме з цієї події почалось повстання княгині проти британців.

Лакшмі Баї запустила виробництво гармат та зібрала військо, яке включало жінок, феодалів з Джхансі та бунтівників, які перемогли завойовників 1857-го. Якийсь час Джхансі перебувала у спокої під владою молодої княгині. Проте британці знову прийшли, вимагаючи здати місто й погрожуючи його знищенням у разі непокори. Лакшмі Баї знову не мала наміру віддавати своє місто завойовникам: «Ми боремося за незалежність. Крішна сказав, що ми будемо насолоджуватися плодами перемоги, якщо переможемо, а якщо ні, якщо ми будемо вбиті на полі битви, то обов'язково отримаємо вічну славу та спасіння».

Отож почалась кривава боротьба, опір британцям чинили на кожній вулиці та в кожній кімнаті палацу, а вуличні бої тривали й наступного дня від початку облоги. Врешті, Лакшмі Баї була змушена тікати разом із сином до міста Калпі, яке також потребувало захисту. Проте британці захопили і його. Згодом лідери повстання, у тому числі Лакшмі Баї, згрупувалися поблизу міста Гваліор, де княгиня намагались переконати інших керівників готувати захист від можливого нападу. Проте її не послухали, й дуже швидко британці здійснили успішну атаку і тут.

Під час битви гусарів із військом, яким керувала Лакшмі Баї (до того ж у чоловічому одязі), її було вбито, коли вона намагалась напасти на одного з противників. Місцеві жителі згодом спалили її тіло.

Військовий лікар Томас Лоу назвав Лакшмі Баї індійською Єзавель [1], охарактеризувавши її як молоду княгиню, на руках якої кров загиблих, маючи на увазі причетність до різанини 1857 року.

Х’ю Роуз, британський військовий діяч та колоніальний адміністратор, зазначав, що Лакшмі Баї була найнебезпечнішою індійською лідеркою.

Навіть британські військові писали, що незважаючи на те, що вона обманом намагалась перемогти британців, княгиня була хорошою керівницею повстання. Жінка померла за свою країну, тому її внесок в Індію неможливо забути.

Ви також можете переглянути статті про Лакшмі Баї, а також невеличкий мультфільм.


1. Єзавель була дружиною ізраїльського царяАхава та дочкою сидонського царя Етбаала. Існує думка, що саме від останнього Єзавель перейняла жорстокість та зарозумілість. Вона зневажала релігію ізраїльського народу, і коли стала царицею насаджувала свою відданість культу Астарти. Згідно цієї історії Єзавель асоціюється із кровожерливою жорстокістю та безчестям.
24 грудня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Жінка, що не боялася шукати правду
«Усе своє життя я боролася щоб здійснити зміни, подолати нерівність та несправедливість у системі».
Найвідоміша жінка Англії XIX століття
«Громадські ініціативи та соціальні реформи заради рівності усіх статей, вікових груп, та соціальних класів».
На престолі під час двох світових воєн
«Впливова політикиня в часи ліквідації монархій».