3013 
Вважають, що саме завдяки кампанії, яку організувала ця жінка, Нова Зеландія першою заявила про введення всезагального виборчого права. Вона вплинула та надихнула багатьох суфражисток і феміністок світу. А ще…її фото знаходиться на новозеландській купюрі номіналом 10 доларів.
Кетрін Уілсон Малкольм була другою дитиною із п’яти у родині шотландців. Народилась вона у Ліверпулі (Англія) й є свідчення, що сім’я часто переїжджала з місця на місце. Так само невідомо точно рівень освіти, який мала вона та її брати й сестри. Проте високі інтелектуальні здібності та знання природничих наук і права свідчать про те, що Кетрін отримала хорошу освіту. Відомо також, що її батько захоплювався музикою і передав свої любов та знання дітям. Коли він помер, Кейт довелось перебратися до свого дядька, який був міністром Шотландської вільної церкви. Саме від нього дівчинка переймає цінності християнського соціалізму (свобода, соціальна справедливість, рівність перед Богом), які згодом буде відстоювати.
Після переїзду старшої сестри Кейт до Нової Зеландії, через певний час туди перебирається і вся родина. Коли Кетрін було 24 роки, вона одружується із Уолтером Шеппардом. Його обирають до Міської Ради Крайстчерча (місто, в якому вони проживали) і вважають, що саме це великою мірою вплинуло на зацікавлення Кейт проблемами місцевих громад.
Кейт Шеппард була активною членкинею різних релігійних організацій, зокрема Конґреґаційної Церкви Святої Трійці. Вона стала секретаркою Асоціації Жінок Церкви Святої Трійці (Trinity Ladies' Association), а також відомо про її викладання у недільній школі.
Початок політичної активності Кейт пов’язують із приїздом до Нової Зеландії Марі Левітт — членкині Християнського жіночого товариства тверезості Сполучених Штатів, яка виступала з промовами (об’їздивши багато країн задля популяризації своїх ідей), у яких говорила про проблеми вживання алкоголю та про важливість залучення жінок до суспільного життя і отримання ними права голосу зокрема.
Отож Кейт Шеппард стає співзасновницею Християнського жіночого товариства тверезості Нової Зеландії. Його учасниці вважали, якщо жінки матимуть право голосу і будуть представлені у парламенті, то це дасть можливість реалізувати ряд законодавчих та соціальних реформ, що стосуються, насамперед, ідей тверезості та благополуччя жінок й дітей. Шеппард цікавилась та була добре обізнаною в сфері економіки, тож стала керівницею відділу відносної статистики. А згодом — Керівницею Національного відділу Франчайзингу та Законодавства в рамках Християнського жіночого товариства тверезості Нової Зеландії, коли були створені відповідні місцеві відділи франчайзингу.
У Новій Зеландії 1873 року жінки, які платили податки, мали право голосувати на місцевих виборах. А з 1877 року ті, які володіли приватною власністю, отримали право голосу та могли бути обраними до закладів освіти, бути залученими до шкільних комітетів та освітніх рад. Проте якщо 1879 року всім чоловікам, незалежно від того, володіють вони приватною власністю чи ні, було надано загальне виборче право, то жінки й надалі його не мали.
Тому Кейт Шеппард разом з Товариством тверезості активно виступали за отримання жінками виборчих прав. Вона стала все помітнішою й отримала визнання як сильна спікерка. Одні з найвідоміших слів Шеппард: «Будь-який поділ, чи то расовий, класовий, за віросповіданням чи статтю є антигуманним і має бути подоланим». Вона все більше залучалась підтримкою, зокрема провідних політиків Нової Зеландії.
Перший законопроект, що стосувався виборчого права для жінок, і виданню якого активно сприяла Шеппард, був виданий 1887 року. Проте тоді законопроект зазнав поразки. Але Шеппард і не думала здаватись. Отож вона пише памфлет «Десять причин, чому жінки Нової Зеландії повинні голосувати» [1]. І не зважаючи на те, що законопроекти про виборче право для жінок 1888, 1891 та 1892 років також зазнали поразки, Шеппард продовжує свою кампанію. Вона влаштовує громадські зустрічі, пише листи в газети, залучається будь-якою підтримкою, яку можна отримати. Кейт пише петицію, і вона стала найбільшою, яку будь-коли представляли парламенту: вона мала понад 32 тисячі підписів. Парламент, що більше не в змозі був опиратися вимогам Християнського жіночого товариства тверезості, приймає закон про надання жінкам права голосу 19 вересня 1893 року. Таким чином Нова Зеландія стала першою країною, яка надала всім жінкам право голосу, і коли цього ж року були проведені вибори, понад 65% жінок, що досягли 21-ліття, голосували.
На цьому, звісно, діяльність Кейт Шеппард не завершилась. Вона була редакторкою «Білої Стрічки» — першої газети, власницями, а також керівницями та видавчинями якої були жінки. Також вона здійснила візити до Англії та Америки, де популяризувала свої ідеї, заснувала Національну раду жінок, діяльність якої була спрямована на розширення прав жінок, зокрема право заміжніх жінок розпоряджатися власними коштами.
Кейт усіляко заохочувала жінок до суспільно-політичної діяльності. Вона вважала, що жінки не мають лише залишатися вдома і вести господарство, адже вони можуть зробити набагато більше для суспільства, зробити низку важливих змін на шляху до досягнення загального миру, рівності та безпеки.
Ви також можете переглянути:
1. Текст памфлету Шеппард «Десять причин, чому жінки Нової Зеландії повинні голосувати».
2. Невеличкий комічний виступ Мадлен Самі та Джекі Ван Бік про Кейт Шеппард.
