2507 
Впевненістю і самоповагою віє від спікерки форуму Future Talks1. Її шарф з крупними рожевими квітами резонує з наступними словами: «До 2014 року наша дипломатія була сірою. Сірою і невиразною». На сцені — Лана Зеркаль, яка веде далі: «Ми повсякчасно бачили людей, які просто повторюють дуже банальні фрази, займаються протоколом, супроводженням, відтворюють позицію Російської Федерації, ....і намагаються уникнути прийняття будь-яких рішень».
Джерело: Truman (21.01.2019) https://truman.ua/en/node/126
Та як резюмує заступниця Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції, «2014 рік змінив все», і українській дипломатії довелося зайнятися раніше непритаманними їй функціями — приймати виклики, представляти незручні і нетипові позиції, опонувати...
Перезавантаження національної дипломатії Лана Зеркаль пов’язує не з зайняттям нею посади заступниці Міністра у 2014-ому (як закидають їй критики виступу на Future Talks, представники «старої дипломатії»2), а з безпрецедентними обставинами, у яких опинилася Україна після 2014 року. Тоді старі рішення вже просто не спрацьовували, а значить, Лана та її команда повинні були реагувати у режимі «Вперше».
Чи був такий темп під силу Лані Зеркаль? Відповідь — у її бекґраунді. Дипломована юристка (а згодом, і випускниця факультету міжнародних відносин), киянка Лана майже одразу надала перевагу публічній службі перед приватним сектором. У Міністерстві юстиції, де пропрацювала понад десять років, жінка розкрила своє професійне «я» у міжнародному праві. Те, що для пересічного українця — медійний заголовок чи тема для кухонних дебатів, для Лани Зеркаль — безпосередній предмет щоденної праці.
Фото: Zerkal01. Джерело: Truman (21.01.2019) https://truman.ua/en/node/126
Фахову експертизу у сфері євроінтеграції Лана Зеркаль відточує, супроводжуючи найбільш резонансні процеси. За спиною Лани — багаторічні переговори щодо Угоди про асоціацію, а надання Україні безвізового режиму з ЄС — вже успішно закрите командою Зеркаль питання.
В часі гібридної війни, коли дезінформація — наймогутніша зброя опонента, саме від дипломатичної служби країни залежить так багато. У рецепті дипломатичного мистецтва Лани Зеркаль — грамотність, принциповість, безапеляційна скрупульозність до фактажу, і обов’язково — людяність. Мабуть тому позов України щодо фінансування Російською Федерацію тероризму та дискримінації громад етнічних українців та кримських татар у окупованому Криму налічував 800 томів матеріалів, а промова Лани Зеркаль на першому засіданні у Міжнародному Суді ООН прикувала увагу всього світу. Сама Лана пояснює:
«Розумієте, у мене була внутрішня задача достукатися. Моя промова була більш емоційна, ніж ті, з якими зазвичай там виступають. Але я виходила з того, що у нас дійсно відбувається трагедія. І говорити про це сухо, тільки з юридичної точки зору порушення прав буде неправильно. .... І [це] сприяло тому, що судді зрозуміли: не можна однаково підходити до питань делімітації морських кордонів і жертв серед мирного населення в результаті терактів. Це різні речі. Одна справа — кордони, а інше — люди. Тут не може не бути емоцій.»3
Джерело: Ukrinform (06.03.2017 року)
В Україні ж, і емоційний виступ Лани Зеркаль, і проміжний результат роботи української делегації (рішення про застосування проти Росії тимчасових заходів за Конвенцією із запобігання усіх форм расової дискримінації) знайшли значну суспільну підтримку. Тим не менш, з-поміж медійних публікацій з того періоду можна натрапити і на заголовок типу «Дипломат на шпильках». А саму статтю головний редактор видання у Facebook.прокоментував так:
На обкладинці чергового додатку НВ Style — заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Красива жінка, і головне, розумна. Зеркаль стала відома після судового батлу України з Росією в Гаазі, де вона, природно, представляла Україну (як і всі красиві жінки).4
Цей коментар сколихнув суспільство. Чому окремі приємні епітети та нібито нейтральні деталі у певних контекстах набувають сексистського забарвлення, пояснила Наталя Чермошенцева, експертка з гендерної політики та бюджетування:
Я часто можу почути: ну що ви тут хвилюєтесь, що жінку назвали красивою? А хвилюємось, бо ця жінка є посадовою особою, яка виконує державницькі функції та розповідає про свою роботу. Замість цього, з опису та фото ми дізнаємось, що вона вродлива (дізнаємось про це два рази), любить орхідеї та ходить на «шпильках».
І це не є факти, які пов’язані з її діяльністю, а мають оціночні судження за статтю, а отже є сексистськими.
Я не пам’ятаю, щоб зустрічала заголовки про те, що пан, наприклад, Клімкін Павло Анатолійович, красивий, а головне розумний, ходить в мокасинах. Такі тексти та фото до них формують контекст, а потім ми маємо прояви цього стереотипного фону знецінення жінок у політиці, економіці, суспільстві»5
Сама ж Лана Зеркаль прокоментувала цю ситуацію досить стримано: «Думаю, що наявність цієї дискусії вже є позитивом. На жаль, в суспільстві досі панують сильні стереотипні уявлення про жінок та їх місце, а назва статті є похідною від загальної проблеми.»,6 а в одному з інтерв’ю — віджартувалася: «Ну я б написала: «Дипломат зі шпильками». Це краще. Бо воно мені притаманно».7
То заголовок зі шпильками — неприйнятний? А моя згадка про шарф з рожевими квітами на початку історії? А що, якби шарф був з якимось мотиваційним чи феміністичним написом — тоді можна було б згадувати про нього?
Розгадка — у контекстах. Нерідко, наш зовнішній вигляд — і справді віддзеркалює нашу особистість, тому для аудиторії є додатковим джерелом для розуміння цілісного образу персоналії. Нейтральне звучання, зазвичай, у художнього тексту (згадка про яскравий шарф політикині як протиставлення сірій дипломатії минулого, про яку спікерка веде мову). Та при цьому, допоки звичка об’єктивувати жінку досі паразитує у суспільстві, зауваги щодо елементів зовнішності, навіть без волі авторів, все ж можуть завдавати шкоди, сприяючи подальшій стереотипізації жіночих ролей.
Наразі журналістика, як і суспільство загалом, переосмислює формування жіночих образів у політиці, науці, культурі, бізнесі. Ми поступово приходимо до розуміння того, що і у політика, і у політикині — однаково людські життєві сфери, що потребують їхніх часу та зусиль — їх однаково турбує сім’я та кар’єра, зовнішній вигляд та душевна рівновага, щасливі особисті взаємини та розвиток своїх талантів.
Тому матеріал про творення family-work balance заступниці Міністра закордонних справ України, презентований без целофанової обгортки «красива, і головне, розумна», важливий для аудиторії, адже розкриває цілісний образ Лани Зеркаль, пояснює чому і навіщо політикиня щоденно працює над реалізацією євроінтеграції своєї країни:
Джерело: НВ Style (29.09.2017)
Що стосується сім’ї, то дуже важлива не твоя фізична присутність, а те, щоб твої рідні знали, що ти їх любиш. І навіть коли ти не поруч, це їх не так сильно травмує, ніж коли вони не відчувають твого тепла. .... У мене був період в житті, коли ... у мене було багато вільного часу, і я займалася садівництвом..., але мені було так нудно! Зараз я задаюся питанням, чому займаюся тим, чим займаюся, часто ... помічаючи нерозуміння з боку багатьох. Але тут же віддаю собі звіт в тому, що це робить мене щасливою. Тому що я бачу результати, розумію, до чого йду, що можу зробити. Ну і взагалі, я, напевно, люблю відчувати внутрішнє зростання. А ця робота дає неймовірне відчуття внутрішнього зростання.
1. Future Talks. Опубліковано 27 листопада 2018 року.
4. Допис головного редактора "Нового часу" Віталія Сича в Facebook (19.09.2017 року).
5. 50vidsotkiv.org.ua (20.09.2017 року).
