8 грудня, 2024

Голос України на світовій арені

16 лютого 2020
Поширити в Telegram
2503
Олена Каньдя
Інтровертна феміністка.

Впевненістю і самоповагою віє від спікерки форуму Future Talks1. Її шарф з крупними рожевими квітами резонує з наступними словами: «До 2014 року наша дипломатія була сірою. Сірою і невиразною». На сцені — Лана Зеркаль, яка веде далі: «Ми повсякчасно бачили людей, які просто повторюють дуже банальні фрази, займаються протоколом, супроводженням, відтворюють позицію Російської Федерації, ....і намагаються уникнути прийняття будь-яких рішень».


Джерело: Truman (21.01.2019) https://truman.ua/en/node/126

Та як резюмує заступниця Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції, «2014 рік змінив все», і українській дипломатії довелося зайнятися раніше непритаманними їй функціями — приймати виклики, представляти незручні і нетипові позиції, опонувати...

Перезавантаження національної дипломатії Лана Зеркаль пов’язує не з зайняттям нею посади заступниці Міністра у 2014-ому (як закидають їй критики виступу на Future Talks, представники «старої дипломатії»2), а з безпрецедентними обставинами, у яких опинилася Україна після 2014 року. Тоді старі рішення вже просто не спрацьовували, а значить, Лана та її команда повинні були реагувати у режимі «Вперше».

Чи був такий темп під силу Лані Зеркаль? Відповідь — у її бекґраунді. Дипломована юристка (а згодом, і випускниця факультету міжнародних відносин), киянка Лана майже одразу надала перевагу публічній службі перед приватним сектором. У Міністерстві юстиції, де пропрацювала понад десять років, жінка розкрила своє професійне «я» у міжнародному праві. Те, що для пересічного українця — медійний заголовок чи тема для кухонних дебатів, для Лани Зеркаль — безпосередній предмет щоденної праці.

Фото: Zerkal01. Джерело: Truman (21.01.2019) https://truman.ua/en/node/126

Фахову експертизу у сфері євроінтеграції Лана Зеркаль відточує, супроводжуючи найбільш резонансні процеси. За спиною Лани — багаторічні переговори щодо Угоди про асоціацію, а надання Україні безвізового режиму з ЄС — вже успішно закрите командою Зеркаль питання.

В часі гібридної війни, коли дезінформація — наймогутніша зброя опонента, саме від дипломатичної служби країни залежить так багато. У рецепті дипломатичного мистецтва Лани Зеркаль — грамотність, принциповість, безапеляційна скрупульозність до фактажу, і обов’язково — людяність. Мабуть тому позов України щодо фінансування Російською Федерацію тероризму та дискримінації громад етнічних українців та кримських татар у окупованому Криму налічував 800 томів матеріалів, а промова Лани Зеркаль на першому засіданні у Міжнародному Суді ООН прикувала увагу всього світу. Сама Лана пояснює:

«Розумієте, у мене була внутрішня задача достукатися. Моя промова була більш емоційна, ніж ті, з якими зазвичай там виступають. Але я виходила з того, що у нас дійсно відбувається трагедія. І говорити про це сухо, тільки з юридичної точки зору порушення прав буде неправильно. .... І [це] сприяло тому, що судді зрозуміли: не можна однаково підходити до питань делімітації морських кордонів і жертв серед мирного населення в результаті терактів. Це різні речі. Одна справа — кордони, а інше — люди. Тут не може не бути емоцій.»3


Джерело: Ukrinform (06.03.2017 року)

В Україні ж, і емоційний виступ Лани Зеркаль, і проміжний результат роботи української делегації (рішення про застосування проти Росії тимчасових заходів за Конвенцією із запобігання усіх форм расової дискримінації) знайшли значну суспільну підтримку. Тим не менш, з-поміж медійних публікацій з того періоду можна натрапити і на заголовок типу «Дипломат на шпильках». А саму статтю головний редактор видання у Facebook.прокоментував так:

На обкладинці чергового додатку НВ Style — заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Красива жінка, і головне, розумна. Зеркаль стала відома після судового батлу України з Росією в Гаазі, де вона, природно, представляла Україну (як і всі красиві жінки).4

Цей коментар сколихнув суспільство. Чому окремі приємні епітети та нібито нейтральні деталі у певних контекстах набувають сексистського забарвлення, пояснила Наталя Чермошенцева, експертка з гендерної політики та бюджетування:

Я часто можу почути: ну що ви тут хвилюєтесь, що жінку назвали красивою? А хвилюємось, бо ця жінка є посадовою особою, яка виконує державницькі функції та розповідає про свою роботу. Замість цього, з опису та фото ми дізнаємось, що вона вродлива (дізнаємось про це два рази), любить орхідеї та ходить на «шпильках».

І це не є факти, які пов’язані з її діяльністю, а мають оціночні судження за статтю, а отже є сексистськими.

Я не пам’ятаю, щоб зустрічала заголовки про те, що пан, наприклад, Клімкін Павло Анатолійович, красивий, а головне розумний, ходить в мокасинах. Такі тексти та фото до них формують контекст, а потім ми маємо прояви цього стереотипного фону знецінення жінок у політиці, економіці, суспільстві»5

Сама ж Лана Зеркаль прокоментувала цю ситуацію досить стримано: «Думаю, що наявність цієї дискусії вже є позитивом. На жаль, в суспільстві досі панують сильні стереотипні уявлення про жінок та їх місце, а назва статті є похідною від загальної проблеми.»,6 а в одному з інтерв’ю — віджартувалася: «Ну я б написала: «Дипломат зі шпильками». Це краще. Бо воно мені притаманно».7

То заголовок зі шпильками — неприйнятний? А моя згадка про шарф з рожевими квітами на початку історії? А що, якби шарф був з якимось мотиваційним чи феміністичним написом — тоді можна було б згадувати про нього?

Розгадка — у контекстах. Нерідко, наш зовнішній вигляд — і справді віддзеркалює нашу особистість, тому для аудиторії є додатковим джерелом для розуміння цілісного образу персоналії. Нейтральне звучання, зазвичай, у художнього тексту (згадка про яскравий шарф політикині як протиставлення сірій дипломатії минулого, про яку спікерка веде мову). Та при цьому, допоки звичка об’єктивувати жінку досі паразитує у суспільстві, зауваги щодо елементів зовнішності, навіть без волі авторів, все ж можуть завдавати шкоди, сприяючи подальшій стереотипізації жіночих ролей.

Наразі журналістика, як і суспільство загалом, переосмислює формування жіночих образів у політиці, науці, культурі, бізнесі. Ми поступово приходимо до розуміння того, що і у політика, і у політикині — однаково людські життєві сфери, що потребують їхніх часу та зусиль — їх однаково турбує сім’я та кар’єра, зовнішній вигляд та душевна рівновага, щасливі особисті взаємини та розвиток своїх талантів.

Тому матеріал про творення family-work balance заступниці Міністра закордонних справ України, презентований без целофанової обгортки «красива, і головне, розумна», важливий для аудиторії, адже розкриває цілісний образ Лани Зеркаль, пояснює чому і навіщо політикиня щоденно працює над реалізацією євроінтеграції своєї країни:


Джерело: НВ Style (29.09.2017)

Що стосується сім’ї, то дуже важлива не твоя фізична присутність, а те, щоб твої рідні знали, що ти їх любиш. І навіть коли ти не поруч, це їх не так сильно травмує, ніж коли вони не відчувають твого тепла. .... У мене був період в житті, коли ... у мене було багато вільного часу, і я займалася садівництвом..., але мені було так нудно! Зараз я задаюся питанням, чому займаюся тим, чим займаюся, часто ... помічаючи нерозуміння з боку багатьох. Але тут же віддаю собі звіт в тому, що це робить мене щасливою. Тому що я бачу результати, розумію, до чого йду, що можу зробити. Ну і взагалі, я, напевно, люблю відчувати внутрішнє зростання. А ця робота дає неймовірне відчуття внутрішнього зростання.

            1. Future Talks. Опубліковано 27 листопада 2018 року.              

            2. Апостроф, 04 січня 2019.

            3. НВ Style (29.09.2017).              

            4. Допис головного редактора "Нового часу" Віталія Сича в Facebook (19.09.2017 року).

            5. 50vidsotkiv.org.ua (20.09.2017 року).

            6. 50vidsotkiv.org.ua (20.09.2017 року).

            7. В кабінетах (01.10.2017 року).

16 лютого 2020
Поширити в Telegram
2503
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Голова сільради, яка мотивує
«Незалежно від того, яка година робочого дня, обід не обід, але якщо людина прийшла до сільради, то лише з якоюсь проблемою. Насамперед її слід вислухати. І їй треба обов’язково порадити, посприяти, допомогти — хоча б морально. Та й чимось зарадити, якось задовольнити її потреби... Просто так, знічев’я, кидаючи свої звичні справи, ніхто до влади не звертається».i
Освічена та цілеспрямована жінка
«Коли планується більший бюджет, то, напевно, потрібно його порівнювати з результатами боротьби проти злочинності в минулому і в сьогоденні. Самі гроші нічого не говорять звичайній людині. Звичайна людина хоче отримати від держави якісну послугу, будь то захист від злочинності або охорона здоров'я, або освіта»i.
Авторка низки законопроектів, що стали чинними актами
«Політика, перш за все, — це справа не особистісна. Тобто це не власні амбіції, які ти повинен вгамувати, не власне его, яке ти повинен вгамувати. Насправді політика — це те, що ти хочеш зробити для інших, це те, що ти хочеш зробити для своєї країни».i