Ірина Акімова родом із Харкова. Ще з раннього дитинства проявляла наполегливість у досягненні власних цілей. Вона успішно закінчила університет у рідному місті, вивчившись на факультеті політичної економіки. Ірина зацікавилась викладацькою діяльністю та науковою роботою, тому продовжила навчання на аспірантурі, а згодом після посади старшої викладачки стала доценткою Харківського державного політехнічного університету. Працювала жінка науковою співробітницею і в зарубіжних вузах — Варшавському та Магдебурзькому університетах. Свого часу Ірина заснувала Інститут економічних досліджень і аналітичний центр при представництві ООН в Україні.
Після багатьох років наукової роботи вона спробувала для себе нову сферу — політику. Вперше до Верховної Ради потрапила у 2007 році як народна депутатка від Партії регіонів. В цей час вона активно починає з’являтись в політичних телепрограмах, де завдяки аналітичному складу розуму стає популярною. З 2010 року — перша заступниця голови Адміністрації президента України.
В 2014 році жінка зайняла пост радниці президента в Кабміні, але пробула на ньому лише 3 місяці. У зв’язку з політичною ситуацією в Україні вона заявила, що більше не є членкинею Партії Регіонів. Жінка полишила сферу політики, але питання про повернення залишила відкритим.
Життя довге. Можливість повернутися в політику завжди залишається. В рамках якої партії — покаже часii.
За час політичної діяльності депутатка запам’яталась своєю освіченістю та інтелігентністю, а володіння польською, англійською та німецькою мовою тільки посприяли у її роботі. Зокрема, вона була членкинею групи з міжпарламентських зв’язків із США, Францією, Німеччиною, Швецією, Італією та Китаєм.
Ірина відома як одна з найактивніших розробниць економічних реформ. Вона, разом із робочими групами, працювала над розробкою пенсійної системи та реформи охорони здоров’я. Акімова активно виступала з ідеєю про впровадження електронного реєстру пацієнтів, який стимулюватиме лікарів у своїй роботі перейти від кількості до якості. До слова, жінка особисто контролювала як працює проект в пілотних регіонах впровадження медичної реформи.
Критикували депутатку за її надмірну емоційність у виступах, мовляв саме гучними словами вона хоче замаскувати недосконалість проведених реформ. Та напевно з найбільшою хвилею критики в свою сторону жінка зіштовхнулась тоді, коли в 2012 році уклала в Нідерландах одностатевий шлюб із прес-секретаркою Ларисою Доковою. Український інформаційний портал так написав про цю подію:
Хіба можуть відповідальні українські жінки при здоровому глузді подавати такий приклад молоді ?! Немов одержимі, Акімова і Докова виходять з під контролю. Від них можна чекати чого завгодно. Можливо, їх начальству варто нарешті помітити цю проблему і вжити заходів, щоб з Банкової кермували державою більш адекватні людиiii.
Проте називати людей одержимим, неадекватними та позбавленими здорового глузду лише через їхню орієнтацію неприпустимо.
Про високу популярність депутатки свідчить те, що на піку своєї політичної кар’єри, котрий припадав на 2012-2013 рр. вона зайняла друге місце у рейтингу «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус».
Після того як Акімова полишила сферу політики, то присвятила себе мистецтву. Вона організовує виставки та фестивалі жіночого сучасного мистецтва. А в 2016 році заснувала та очолила ГО «Українська асоціація жіночих досліджень у мистецтві».
Джерела фото: Financial, Фонд Віктора Пінчука, Сегодня .