Перша жінка-заступниця голови Верховної Ради

Оксана Сироїд народилася у селі Городище на Львівщині. Школу закінчила із золотою медаллю. Навчалася у Києво-Могилянській академії, де здобула ступінь бакалавра політології. Паралельно із навчанням працювала помічницею голови Української республіканської партії, а також помічницею-консультанткою нардепа Ігоря Юхновського. У Центрі правничих студій КНУ імені Т. Шевченка здобула ступінь магістра права. На одній магістерці Оксана Сироїд не спинилася, тому також навчалася і в Оттавському університеті в Канаді.

В інтерв’ю газеті «День» Оксана Сироїд розповіла: «Якщо людина йде в політику за славою, то вона швидко вигорить, адже політика — це служіння. Ти маєш бути впевнений у собі настільки, щоб спокуси й виклики не впливали на твій шлях, тоді ти можеш стояти на своїй позиції. Часто люди не витримують і втрачають впевненість у собі та справі, яку вони роблять. Проходячи кілька разів через цей процес, вони демотивуються або втрачають фокус. І це також одна з причин, чому молоді люди частково розчинилися. Дуже важко тримати фокус, знаючи, що зараз це може ніхто не оцінити. Або коли ти з цього нічого не маєш»ⁱ.

Ще до обрання у Верховну Раду стала співавторкою низки законопроектів. Зокрема як експертка брала участь у розробці Кодексу адміністративного судочинства, Закону «Про судоустрій і статус суддів», законопроекту про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні, законопроекту про свободу мирних зібрань, Регламенту Кабінету Міністрів України.

«Коли я прийшла в парламент, то намагалася зрозуміти, як працює олігархічна система, — згадуєⁱⁱ Оксана Сироїд. — Адже поки не розумієш, як вона функціонує, ти не зможеш забивати осикові кілки в неї. Це треба робити одночасно в багатьох сферах. Олігархія тримається на трьох стовпах: доступ до бюджету, до правління державними підприємствами і до природних ресурсів. Потім виводиться капітал, формуються політичні проекти, залучаються олігархічні медіа. Згодом йдуть вибори й формування уряду. На кожному цьому етапі треба створювати запобіжник, аби розвалювати цю систему. Є багато інструментів, які можуть запобігти виведенню коштів в офшори або ж контролювати бенефеціара певного медіа, щоб регулювати медійний продукт»

Щодо власного бачення формування політичної партії Оксана Сироїд розповідає: «Політична сила повинна мати зв’язок з людьми, інакше це бульбашка, пустий бренд. Збудувати політичну партію дуже важко, перш за все тому, що знецінилось саме поняття. А ще дуже багато важить бажання людей приєднатися. Це величезна проблема — надихнути людей і переконати їх в тому, що їм це потрібно. Тому що нормальний громадянин у політичну партію йти не хоче. Формування політичної партії — це складний процес постійного добору та контролю кадрів. Ієрархія політичної сили горизонтальна, і ця структура має опиратись на особистий авторитет лідерів, а не на їхні формальні повноваженняⁱⁱⁱ».

Оксана Сироїд була директоркою Всеукраїнського благодійного фонду «Українська правнича фундація». Працювала викладачкою НаУКМА, є авторкою навчальних курсів та тренер для суддів, співавторкою навчальних посібників. Окрім того, моніторить міжнародні судові процеси, є експерткою Ради Європи^iv.