22 квітня, 2024

Як Поліна Черних зробила громадський бюджет трендом у Сєвєродонецьку

19 лютого 2023
Поширити в Telegram
693
Ганнуся Перепілка

Комунікаційна асистентка Програми EGAP Фонду Східна Європа.

Як Поліна Черних зробила громадський бюджет трендом у Сєвєродонецьку

У 2021 році студентська ініціатива «Пляж на Чистому озері» стала проривом серед проєктів громадського бюджету в місті Сєвєродонецьк. Мешканці активно обговорювали його у соцмережах, автори знімали відеоролики, а суперники обстоювали те, чия ж ідея краща.

Зрештою проєкт набрав три тисячі голосів та здобув перемогу. Вже у квітні минулого року ініціативу мали реалізувати, але почалася велика війна. 

До того завдяки цьому інструменту електронної демократії в місті створили Центр Активної Молоді та зал для скелелазіння, встановили освітлені арки та навіть почали облаштовувати мініпарк у вигляді британського стягу.

Зараз Сєвєродонецьк перебуває у тимчасовій окупації. А від нового освітлення, сучасного скверу та спортивних локацій не залишилося майже нічого — місто зруйноване на 90%.


Джерело: онлайн-видання «Східний варіант»

Попри все, віримо, що вже скоро Збройні сили України звільнять Луганщину від російського загарбника.

А поки — приємні спогади про те, як Сєвєродонецька громада стала лідером громадського бюджету в Україні, чому жителі міста голосували за сільські проєкти та яким чином вдалося зробити благоустрій топ темою в кожній черзі до банкомату. 

Про це нам розповіла Поліна Черних, секретарка Координаційної ради з упровадження громадського бюджету в Сєвєродонецьку. 


Поліна Черних

Як кожен(-на) п'ятий(-а) мешканець(-ка) Сєвєродонецька голосував(-ла) за проєкти громадського бюджету

У 2017 році Поліна Черних працювала у фінансовому управлінні міської ради Сєвєродонецька. Тоді установа прагнула долучити громадян до бюджетних процесів і розглядала шляхи, як це можна втілити в життя.

Ідеальним варіантом став громадський бюджет (далі – ГБ) — онлайн-інструмент, що дає можливість мешканцям реалізовувати власні проєкти з благоустрою громади за бюджетні кошти.

Спираючись на досвід інших громад, Поліна з командою пройшли навчання за сприяння міжнародних партнерів із ПАУСІ (Польсько-українська фундація співпраці) та зареєструвалися на Платформі е-DEM («Єдина платформа місцевої електронної демократії»). 

Так розпочалася співпраця Сєвєродонецької громади з Програмою EGAP, що впроваджується Фондом Східна Європа.

«Страхи були, бо це зовсім новий проєкт. Ми розуміли, що можемо припускатися помилок. Але коли ти вже маєш певний життєвий досвід, то десь підсвідомо відчуваєш: усе неодмінно вийде!»

 ділиться Поліна.

Уже в перший рік упровадження громадського бюджету Сєвєродонецьку вдалося долучити до голосування за проєкти ГБ близько 7 % жителів. Це був непоганий результат для міста, де мешкало більше ста тисяч громадян.

Ця процедура — доволі проста: достатньо зайти на платформу електронної демократії е-DEM (https://e-dem.ua), авторизуватися й проголосувати за проєкти, які вам до вподоби. 

Далі на команду очікував  справжній «ГБ-марафон» — із серією тренувань, моніторингом продуктивності та спринтами тривалістю в кілька місяців.

«Ми постійно вдосконалювали нашу систему, враховували думку громади, аналізували слабкі місця та покращували кожен наступний результат у півтора раза»,

— каже дівчина, згадуючи про ті часи.

Такий підхід дав свої перші плоди — у 2021 році Сєвєродонецьк досяг найкращого показника у голосуваннях за проєкти ГБ по Україні. Тоді вдалося охопити 20 тисяч людей загалом. А це — кожен(-а) п'ятий(-а) мешканець(-ка) громади!

Як 99-річний чоловік зруйнував стереотип про те, що інструменти е-демократії — лише для молоді 

Побутує міф, що змінотворцями у нашій країні можуть бути тільки зумери та соціально відповідальні міленіали. 

На противагу цьому Поліна часто згадує, як до місцевої бібліотеки за проєкти громадського бюджету прийшов голосувати 99-річний чоловік. І це – не єдиний випадок. Загалом багато жителів та жительок віком 80+ охоче віддавали свої голоси за різні ініціативи.

Серед них — створення нових спортмайданчиків, озеленення прибудинкових територій чи навіть установлення лінгафонного кабінету в одному з ліцеїв Сєвєродонецька (ред. — мультимедійний клас для вивчення іноземних мов із урахуванням індивідуальних потреб учнів). Шах і мат, ейджизме! (Ред. — дискримінація за віком).

Як у громаді привертали увагу до громадського бюджету

Голосування за проєкти ГБ триває протягом двох тижнів. Тому зазвичай лише в цей період люди сфокусовані на громадських ініціативах – далі їхня увага поступово розсіюється. 

За чотири роки Поліні та її керівниці Марині Багринцевій (ред. — очільниця фінансового управління Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації) вдалося неможливе: зробити так, щоб тема громадського бюджету буквально лунала «з кожної праски». Для цього Сєвєродонецька громада напрацювала дієвий інструментарій для кожного етапу ГБ.

До прикладу, на старті подання ініціатив реалізували воркшопи, де містяни вчилися писати будь-який проєкт із нуля. Поглибити знання допомогла й Школа громадського бюджету, яку організувала Програма EGAP влітку 2021 року.

Як правило, громади організовують консультаційні пункти. У Сєвєродонецьку ж вирішили цифровізувати цю систему й створили окрему групу у Facebook, присвячену громадському бюджету: https://bit.ly/3yAKL7L.

Завдяки цій групі потенційні автори проєктів мали можливість як отримати консультацію особисто, так і ознайомитись з питаннями, що турбували інших учасників громадського бюджету.

Пізніше протестували ще один корисний інструмент — Google-форму, після заповнення якої людині надсилали весь пакет документів по ГБ. Тоді Поліна отримала близько 100 заявок від мешканців громади, 2/3 із яких потім стали авторами(-ками) проєктів громадського бюджету.

«Я вважаю, що дуже важливо на будь-якому етапі тримати увагу людей навколо ГБ. Навіть коли голосування вже завершилось»,

 акцентує дівчина.

Одним із викликів стала пандемія коронавірусу 2020 року. 

Тоді презентації проєктів перемістилися з формату офлайн до Zoom-кімнат і трансляцій у Facebook. Такі зустрічі «без краватки» неочікувано сподобалися мешканцям громади й збирали тисячі переглядів. Поліна реалізувала цю ідею спільно із Сергієм Кареліним, експертом у сфері е-демократії:

«Я з власного досвіду знаю, що до Сергія завжди можна звернутися навіть із нечіткою, ефемерною ідеєю — він гарно її структурує та допоможе втілити в життя». 

Автори проєктів жартували, що наступного разу, коли пандемія скінчиться, все одно робитимуть презентації онлайн.

Пошуки нареченої в селі Боровеньки та інші приклади креативної презентації проєктів

Успішним кейсом Поліни можна назвати й створення YouTube-каналу «Громадський бюджет Сєвєродонецька»: https://bit.ly/3SXdiwq.

У межах платформи автори проєктів почали викладати вірусні ролики, в яких у простій та часто жартівливій формі розповідали про свою ініціативу.

До прикладу, жителі села Боровеньки зняли мініфільм, за сценарієм якого жінка наполегливо шукає наречену свого сина. Проте знайти її ніяк не виходить, тому що назви всіх вулиць у селі відсутні.

«Протягом п'яти хвилин не можеш відірватися від екрану, бо цікаво, чим це скінчиться! До речі, вони перемогли. Населення села – лише 800 людей, а проєкт набрав 1 000 голосів. Завдяки нетиповій подачі про проєкт вразили не лише жителів села, а й містян – вони його підтримали теж»,

 усміхається Поліна.

А засновниця школи англійської в Сєвєродонецьку вигадала концепт мініпарку у вигляді британського стягу. За допомогою дрона ідея «ожила» — містяни змогли побачити відео з крутою візуалізацією парку, яку наклали  поверх реальної місцевості.

Фінальні етапи голосування за проєкти та час, коли можна дозволити собі спіймати «дзен»

На етапі голосування Поліна запустила challenge, до якого долучалися місцеві активісти та підприємці. Вони за допомогою відеороликів заохочували мешканців громади долучитися до голосування та підтримати проєкти, що найбільше сподобались. 

Ролики довели, що зробити щось круте для свого міста може будь-який(-а) мешканець або мешканка — достатньо озброїтися соцмережами та дрібкою мотивації.

Далі на Поліну чатував етап реалізації проєктів — час, коли можна дозволити собі спіймати «дзен». Але й тут важливо, щоб люди не забували про ГБ. Тому щонайменше двічі на місяць у соцмережах потрібно інформувати громаду про свої подальші дії. Також не зайвим буде зняти відеоролик за участю автора проєкта-переможця. 

Завершальний крок голосування — створення ще одного Google-опитувальника. Він дає змогу висловити пропозиції щодо вдосконалення громадського бюджету й оцінити процес на різних етапах.

Важливий момент: у кінці кожного етапу громадського бюджету бажано проводити онлайн-засідання координаційної ради з прямою трансляцією у Facebook. Так містяни можуть прослухати звіт про реалізацію проєктів ГБ поточного року, а також стати свідками затвердження вартості робіт на наступний рік. Це забезпечує прозорість та підвищує рівень довіри до міської влади.

Бути щирим, приділяти увагу презентації та зареєструватися на платформі e-DEM: поради Поліни для інших громад

Багато громад досі розмірковують над темою громадського бюджету: впроваджувати чи ні? Хтось побоюється, що проєкти не матимуть відгуку в місцевих жителів. Хтось – що доведеться навчатися нового, бо, наприклад, не володіє електронними інструментами.

Ми записали головні поради від Поліни для громад, які обирають діяти або вже навіть роблять перші кроки в упровадженні ГБ.

Порада №1. Цікавтеся досвідом інших громад

Координаційна рада з питань ГБ не ухвалила проєкту з реновації парку, але запропонувала авторам його спільно допрацювати? Інша – завела прикольну сторінку в TikTok, бо хоче залучити молодь до громадських ініціатив? Надихніться та дійте!

Причому не обов'язково робити так само — ви можете вивести свою унікальну формулу й адаптувати досвід інших громад під запити вашої.

Порада №2. Реєструйтеся на платформі е-DEM

Із допомогою ресурсу можна легко подати свій проєкт, проголосувати за інші громадські ініціативи та одразу побачити свій голос: https://e-dem.ua

Е-демократія — це чесно та прозоро! 

Порада №3. Приділяйте увагу презентації

Тут важливо забезпечити авторам цілковиту свободу дій: нехай діляться проєктами у Facebook, Instagram або TikTok, знімають мініфільми на YouTube, «вмикають» візуалізацію на максимум! 

Що більш креативною буде подача, то більше людей захочуть дізнатися: «А що це таке?»

Порада №4. Будьте включеними та щирими

Під час підготовки до голосування за проєкти ГБ деякі автори дивувалися, що я можу відповідати на їхні запитання навіть о 12 ночі. Коли люди бачать, що ви щиро вболіваєте за свою справу, це підвищує рівень довіри до громадського бюджету. А це — одна із запорук успіху!

Особисто мене в цьому надихає Олександра Радченко, координаторка компоненту «Е-демократія» Програми EGAP.

Порада №5. Завжди виносьте шкільні проєкти до окремої категорії

Це доволі локальна, проте недооцінена порада. Із досвіду скажу — міським проєктам важко конкурувати з потужними шкільними, за які може проголосувати потенційна тисяча школярів. А ще враховуйте голоси батьків.

Наприкінці розмови Поліна підкреслює, чому громадам варто запроваджувати громадський бюджет:

«Усі ми хочемо жити в кращому світі, у громаді, де все модернізується. Громадський бюджет — це інструмент, який дозволяє зробити це цікаво. Це зближує людей заради спільної справи. А ще — це круто, сучасно і корисно!»

Цей матеріал створено в межах Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки уряду Швейцарії. Думки та твердження, викладені у публікації, є винятковою відповідальністю авторів та необов’язково відображають позицію швейцарського уряду.

19 лютого 2023
Поширити в Telegram
693
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Як Марина Гурська робить публічні послуги у Кам'янському зручними та доступними
Марина Гурська — директорка департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам'янської міської ради. Її знають також як керівницю одного із передових Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) в Україні.
Як Олена Гунько, керівниця IT-управління Львівської міської ради, робить Львів цифровим зручним містом
Олена Гунько очолює IT-управління Львівської міської ради та цифровізує Львів. Завдяки їй та її команді місто має один із найрозвиненіших порталів відкритих даних в Україні, міська рада — зручну систему документообігу, а львів’яни/-ки можуть користуватися чат-ботом “Lviv City Helper” для різних потреб: дізнатися, коли прийде наступна маршрутка чи відбудуться планові ремонтні роботі. Своїм прикладом Олена доводить: необов’язково мати профільну технічну освіту, щоб реалізовувати сміливі та круті IT-проєкти. Дізнаємося, як їй це вдається.
Як волинянка Майя Москвич розвинула стрілецький клуб за допомогою проєкту громадського бюджету
Майя Москвич — ветеранка АТО та засновниця стрілецького клубу в Луцьку, який два роки поспіль виграє кошти на розвиток у конкурсі громадського бюджету. Майя була однією з лідерок Євромайдану та переможницею Ігор нескорених. Дізнаємося, яким був її шлях до створення стрілецького клубу, і як у цьому допомогла цифровізація.